Ухвала

від 19.03.2024 по справі 759/4776/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/54/24

ун. № 759/4776/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Хмельницького Богдана Станіславовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування безпідставно отриманих активів,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить стягнути солідарно на свою користь з відповідачів грошові кошти у сумі 6 398 358, 00 грн та судові витрати.

18.03.2024 року до суду від адвоката Хмельницького Б.С. надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_4 з кадастровим номером 3223155400:05:028:0098, площею 0,1245 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку ОСОБА_4 з кадастровим номером 3223155400:06:006:0079, площею 0,0939 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; житловий будинок ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2024 року вищезазначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та заява передана судді.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, судя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у способи, про які просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Представник позивача зазначає, що підставою для звернення до суду з цією заявою є те, що виконання позитивного рішення суду про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів буде утрудненим або унеможливленим.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1,4 ст.41 Конституції України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд, вивчивши заяву представника заявника про забезпечення позову, вважає, що заява не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі. Подана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційований представником заявника вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову не наведено достатньо доводів стосовно того, як невжиття в даному випадку, визначених позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за його вимогами. Заява є необґрунтованою та не конкретизованою, у заяві не вказано на які саме частки майна необхідно накласти арешт та кому належить вказане майно, не зазначено суб`єкт заборони вчиняти будь які дії щодо користування майном.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить обгрунтування необхідності забезпечення позову щодо кожного з видів забезпечення; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Суд вважає, що захід забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №752/6255/18, де вказується, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним із предметом спору.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає критеріям обґрунтованості та необхідності його застосування.

Відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150-153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - Хмельницького Богдана Станіславовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування безпідставно отриманих активів залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складено 19.03.2024 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб