Рішення

від 19.03.2024 по справі 120/12787/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 березня 2024 р. Справа № 120/12787/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави до Жмеринської міської ради Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури і туризму Жмеринської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави (далі позивач) до Жмеринської міської ради Вінницької області (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що будівля Біликовецького будинку культури площею основи 496,5 кв.м., розташована за адресою: Жмеринський район, с. Біликівці, вул. Кругова, 20, та протирадіаційне укриття № 00634, що знаходиться у підвалі Біликовецького будинку культури, загальною площею 171 кв.м., місткістю 200 осіб, перебувають у комунальній власності Жмеринської міської територіальної громади в особі Жмеринської міської ради.

Відповідно до наданої інформації Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради та Управлінням культури і туризму Жмеринської міської ради право власності на будівлю Біликовецького будинку культури та на приміщення протирадіаційного укриття № 00634 за адресою: село Біликівці, вул. Кругова, 20, не оформлялося та у встановленому законодавством порядку не реєструвалося.

Будівля Біликовецького будинку культури за адресою: село Біликівці, вул. Кругова, 20, використовується для надання населенню культурно-мистецьких послуг, відповідно до чинного законодавства України, а приміщення протирадіаційного укриття № 00634 - використовується за призначенням.

На думку прокурора, безпідставне зволікання з оформленням права комунальної власності та державною реєстрацією права власності Жмеринської територіальної громади на будівлю будинку культури в с. Біликівці та розміщеної в ньому захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 00634 може призвести до нецільового використання останнього або вибуття з власності громади, що є порушенням інтересів держави.

Відтак, з метою зобов`язання відповідача вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів на будівлю культури і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 00634, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 23.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури і туризму Жмеринської міської ради та установлено строк для подання заяв по суті.

04.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що будинок культури с. Біликівці є філією Комунального закладу "Центр культури дозвілля" Жмеринської міської територіальної громади, який здійснює методичне керівництво сільськими клубними закладами - філіями.

Управління культури і туризму Жмеринської міської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Біликовецького будинку культури.

Будівля будинку культури і усе належне до нього майно перебувають на балансі в управлінні культури і туризму Жмеринської міської ради. Облік майна ведеться централізованою бухгалтерією управління культури і туризму, яка обслуговує заклади культури Жмеринської міської територіальної громади.

Відтак, Жмеринська міська рада зазначила, що будівля будинку культури перебуває у комунальній власності Жмеринської міської територіальної громади, але оперативне управління майном, в тому числі оформлення всіх правовстановлюючих документів на будівлю будинку культури здійснює управлінні культури і туризму Жмеринської міської ради.

Отже, відповідач вважає, що саме на управління культури і туризму покладені обов`язки (контроль) щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю будинку культури с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області та державної реєстрації права комунальної власності на неї.

Управлінням культури і туризму Жмеринської міської ради копію ухвали від 23.08.2023 отримано 31.08.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, у встановлений судом строк третя особа своїм правом для надання пояснень щодо позовної заяви не скористалася.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, а інших заяв і документів не надходило, та визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

Жмеринською окружною прокуратурою проведено заходи з питань вивчення стану дотримання законодавства під час утримання та використання захисних споруд цивільного захисту та території Жмеринського району.

Відповідно до інформації, наданої виконавчим комітетом Жмеринської міської ради, встановлено, що будівля Біликовецького будинку культури площею основи 496,5 кв.м., розташована за адресою: Жмеринський район, с. Біликівці, вул. Кругова, 20, та протирадіаційне укриття № 00634, що знаходиться у підвалі Біликовецького будинку культури, загальною площею 171 кв.м., місткістю 200 осіб, перебувають у комунальній власності Жмеринської міської територіальної громади в особі Жмеринської міської ради (а.с. 30-34).

Відповідно до рішення 2 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради № 57 від 09.12.2020 "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської Почапинецької сільських рад" на виконання Законів України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад", Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 р. № 512-р розпочато процедуру реорганізації Біликовецької сільської ради шляхом приєднання до Жмеринської міської ради (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Центральна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 03084233) за спеціальними правилами, визначеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" (а.с. 132-134).

На підставі рішення 3 сесії Жмеринської міської ради 8 скликання від 28.12.2020р. № 101 "Про затвердження передавальних актів" затверджено передавальний акт щодо передачі майна Біликовецької сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Жмеринської міської ради. У передавальному акті визначено, що Жмеринська міська рада внаслідок реорганізації Біликовецької сільської ради шляхом приєднання до Жмеринської міської територіальної громади є правонаступником майна, активів та зобов`язань Біликовецької сільської ради. Управління культури і туризму Жмеринської міської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Біликовецького будинку культури (а.с. 57-61).

Відтак, право власності на нерухоме майно - будівлю будинку культури в с. Біликівці по вул. Курговій, 20 фактично набула Жмеринська територіальна громада в особі Жмеринської міської ради Вінницької області.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 27.07.2023 право власності на будівлю Біликовецького будинку культури та на приміщення протирадіаційного укриття № 00634 за адресою: село Біликівці, вул. Кругова, 20, не оформлялося та у встановленому законодавством порядку не реєструвалося (а.с. 81).

Згідно з обліковою карткою на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №00634 загальною площею 171 м.кв. за адресою: вул. Кургова, 20 в с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області, зазначена споруда належить до комунальної власності, балансоутримувач - Будинок культури Біликовецької сільської ради. У наданій копії технічних паспортів на захисну споруду - ПРУ № 00634 та громадську будівлю - Будинок культури, власником споруди зазначено Біликовецьку сільську раду, при цьому жодні відомості про оформлення та реєстрацію права власності на зазначену будівлю та розміщену в ній захисну споруду цивільного захисту - не вказано.

Згідно листа Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 17.07.2023, відповідно до інвентаризаційних справ № (634) 115 та № 186 на будівлю за адресою: вул. Кругова, 20 в с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області та розміщену у ній захисну споруду цивільного захисту зазначеним комунальним підприємством реєстрація права власності не проводилась (а.с. 114).

Відтак, вважаючи, що безпідставне зволікання з оформленням права комунальної власності та державною реєстрацією права власності Жмеринської територіальної громади на будівлю будинку культури в с. Біликівці та розміщеної в ньому захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 00634 може призвести до нецільового використання останнього або вибуття з власності громади, керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частинах третій та четвертій статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, реалізація прокурором права на подання позову в інтересах держави потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 в справі № 826/13768/16.

Як встановлено судом, спір у цій справі виник з підстав протиправної, на думку прокурора, бездіяльності Жмеринської міської ради, яка полягає у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на будівлю Біликовецького будинку культури та на приміщення протирадіаційного укриття № 00634 за адресою: с. Біликівці, вул. Кругова, 20 та його державної реєстрації.

Як зазначає прокурор, без оформлення та державної реєстрації права комунальної власності орган місцевого самоврядування не може реалізовувати функції власника, в тому числі, звертатися до суду в разі самовільного зайняття вказаного нерухомого майна чи вчинення інших протиправних дій, якими порушуються інтереси територіальної громади, що створює передумови для зловживання при розпорядженні відповідним об`єктом, а також може привести до негативних наслідків, таких як руйнування будівлі та/або незаконне відчуження нерухомого майна.

Так, з урахуванням вищенаведених правових приписів, суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства дає підстави дійти до висновку про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави (а не конкретного суб`єкта владних повноважень) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

"Інтереси держави" є оціночним поняттям, а тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному ж випадку звернення прокурора до суду з відповідним позовом спрямовується ним з метою задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання користування комунальним майном без правовстановлюючих документів. При цьому орган, який не вживає відповідних заходів щодо оформлення права власності на комунальне майно, є орган місцевого самоврядування Жмеринська міська рада, до сфери відання якого і відноситься вирішення даного питання.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, у даному випадку відсутній державний орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки такий орган Жмеринська міська рада у спірній ситуації є відповідачем. Відтак звернення прокурора до суду з цим позовом здійснюється з метою захисту інтересів держави у сфері комунальної власності.

Таким чином оцінивши наведені у позовній заяві доводи прокурора на підтримку підстав звернення до адміністративного суду, суд доходить висновку, що керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області, реалізовуючи свої представницькі повноваження, в достатньому обсязі обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Покликання ж відповідача на те, що здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечується органами ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями суд не вважає підставним та таким, що стосується обставин даної справи, оскільки предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів на комунальне майно, а не питання контролю за готовністю до експлуатації захисних споруд.

Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог по суті, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 2.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

Відповідно до положень ст. 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною другою статті 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).

Враховуючи наведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Жмеринської територіальної громади, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Жмеринська міська рада Вінницької області.

Згідно із матеріалами справи, будівля Біликовецького будинку культури, яка розташована за адресою: вул. Кругова, 20, с. Біликівці, Жмеринського району Вінницької області є об`єктом комунальної власності Жмеринської міської територіальної громади, органом управління якого є Жмеринська міська рада Вінницької області. Окрім того, в приміщенні будинку культури за вищевказаною адресою також розташована захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 00634.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про культуру" до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать комунальні заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, театри, філармонії, концертні організації, мистецькі колективи, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об`єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади, студії, центри народної творчості, центри народної культури, центри культурних послуг, парки культури та відпочинку тощо), заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).

Статтею 28 Закону України "Про культуру" передбачено, що держава сприяє забезпеченню закладів культури, закладів освіти сфери культури будівлями, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядженими приміщеннями, що відповідають потребам закладу культури.

Відповідно до нормативів забезпечення населення клубними закладами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1998 № 1775, на території кожної сільської, селищної, міської ради має функціонувати як мінімум один (базовий) клубний заклад. При цьому до закладів культури клубного типу належать сільські, селищні, міські, районні, обласні будинки і палаци культури.

Відповідно до пункту І розділу II Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 № 582/5773 та Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2009 № 390, захисні споруди цивільного захисту підлягають технічній інвентаризації, на які складаються окремі інвентаризаційні справи і технічні паспорти.

Пунктом 8 Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, передбачено, що захисні споруди ставляться на облік після їх уведення в установленому порядку в експлуатацію на підставі документів, передбачених Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, та технічного паспорта, складеного за результатами проведення їх технічної інвентаризації, як об`єктів нерухомого майна.

Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За приписами пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За частиною другою статті 324 ЦК України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та беручи до уваги, що Жмеринська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, суд погоджується з доводами прокурора, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на будівлю Біликовецького будинку культури та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №00634.

При цьому, твердження відповідача про те, що Управління культури і туризму Жмеринської міської ради є відповідальною особою щодо оформлення права власності на будівлю будинку культури є безпідставним, оскільки, як наголошував вище суд, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Жмеринської територіальної громади, є Жмеринська міська рада Вінницької області. А надання окремих повноважень щодо управління майном будинку культури Управлінню культури і туризму Жмеринської міської ради не звільняє відповідача як органу, який в силу вимог закону безпосередньо уповноважений управляти комунальним майном, від обов`язку оформлення правовстановлюючих документів на таке майно.

За обставин справи, що підтверджується матеріалами справи, Жмеринська міська рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не зареєструвала право власності на будівлю Біликовецького будинку культури та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №00634, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що Жмеринську міську раду Вінницької області належить зобов`язати вжити заходів до оформлення правовстановлюючих документів на будівлю Біликовецького будинку культури та розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №00634 та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість вимог прокурора, оцінивши надані ним докази та докази відповідача, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Жмеринської окружної прокуратури, заявлений в інтересах держави, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Жмеринської міської ради Вінницької області щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на будівлю будинку культури с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 00634, що знаходиться за адресою: вул. Кругова, 20, с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Зобов`язати Жмеринську міську раду Вінницької області вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на будівлю будинку культури с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 00634, що знаходиться за адресою: вул. Кругова, 20, с. Біликівці Жмеринського району Вінницької області та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави (код ЄДРПОУ - 02909909, вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100);

Відповідач: Жмеринська міська рада Вінницької області (код ЄДРПОУ - 03084233, вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100);

Третя особа: Управління культури і туризму Жмеринської міської ради (код ЄДРПОУ - 24899258, вул. Київська, 1А, с. Жмеринка, Вінницька область, 23100).

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна