Рішення

від 04.03.2024 по справі 280/10968/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Справа № 280/10968/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Сандак І.А.

представника відповідача Гаврика С.Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м, Запоріжжя, пр-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663),

про визнання протиправними та скасування рішень і вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00033412406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 2812,50 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032762406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1700,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032772406, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 484250,80 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032782406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 40354,24 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.08.2023 року №00032822406, яким застосовані штрафні санкції за наслідками донарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 158185,92 грн;

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 року №00032802406, якою вимагається сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 473489,67 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №0003274206, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не реєстрацію та не ведення книги обліку доходів і витрат у період перебування на загальній системі оподаткування у розмірі 1020,00 грн;

В обґрунтування позову посилається на те, що 26 грудня 2017 року позивачка на підставі договору №26/12 про надання послуг з організації проведення заходу, укладеного з ОСОБА_2 , який виступав як фізична особа та одночасно, як керівник TOB «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», зобов`язувалась надати останньому послуги оренди залу та обслуговування. За умовами договору позивач надала послуги з оренди та розміщення гостей замовника у кількості 11 осіб, їх подальшого обслуговування, а замовник в свою чергу здійснив обумовлену умовами договору оплату, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача. Послуги надавались на замовлення фізичної особи та гостям замовника, тобто населенню, що відповідає підпункту 2 пункту 291.4 ст. 291 ПК України. В момент укладення договору позивач надала замовнику рахунок на оплату від 26.12.2017 року №26/12, де платником значився ОСОБА_2 . За надані замовником послуги оплата була проведена на розрахунковий рахунок позивача з розрахункового рахунку TOB «КОМЛЕКССТАНДАРТ», який відобразив нараховані та виплачені доходи ФОП ОСОБА_1 за ознакою 157-«дохід, виплачений самозайнятій особі» в податковому розрахунку за ф. 1-ДФ. Проте, як зазначає відповідач на сторінці 26 акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 надала послуги юридичній особі - не платнику єдиного податку TOB «КОМПЛЕКССТАНДАРТ». Однак, це не підтверджено матеріалами перевірки, адже споживання послуги відбулось саме фізичними особами (населенням), замовником послуги виступав керівник підприємства, який уклав договір, як фізична особа (населення), рахунок був складений також на фізичну особу (населення). Позивач не вчиняла дій щодо отримання доходу від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку. Вказує, що неможливість подання договору була зумовлена саме тим, що запит на надання документів та пояснень датований 12.06.2023 і був наданий в передостанній день перевірки, що є порушенням вимог ст. 85 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Запорізькій області позовні вимоги не визнало. У відзиві від 19.01.2024 вх.№ 3043 посилається на те, що фізична особа - підприємець -платник єдиного податку другої групи, має право надавати послугу з надання в оренду нерухомого майна виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам), а отже, не може укладати договір оренди нерухомого майна з суб`єктами господарювання, які не є платниками єдиного податку. Враховуючи, що діючим ПК України, а саме: пп.2 п.291.4 ст.294 встановлено законодавчі умови здійснення господарської діяльності для платників єдиного податку 2 групи в частині взаємовідносин із встановленими (дозволеними) категоріями суб`єктів господарювання, а саме: надання послуг, в т.ч. побутових, лише платникам єдиного податку та/або населенню, перевіркою встановлено порушення прямої норми п.291.4 ст.294 ПК України ОСОБА_1 , а саме: надання послуги юридичній особі не платнику єдиного податку ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ». Отже, перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, в розумінні підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, а саме надавала послуги ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», яке не є платником єдиного податку. Позивач, в порушення законодавчо встановлених правил поведінки, не надав заяву про перехід на іншу систему оподаткування з 01.01.2018 року, так як здійснення платниками другої групи діяльності, яка не передбачена у пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу здійснено вперше 26.12.2017р., а саме надано послугу з оренди залу юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування згідно рахунку №26/12 під 26.12.2017. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2018 року. Надані до позовної заяви документи, зокрема копії договору №26/12 від 26.12.2017, кошторису на організацію проведення заходу від 26.12.2017 та рахунку №26/12 від 26.12.2017 свідчать про їх наявність у платника податків та підтверджують умисність дій останнього щодо ненадання їх до перевірки, а отже не виконання встановленого ПК України обов`язку. Зазначені в позовній заяві обставини, щодо укладання договору з фізичною особою, предмету договору, а також інформацію щодо розрахунків не було надано Позивачем контролюючому органу під час проведення перевірки. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/10968/23 та призначено підготовче судове засідання на 31.01.2024.

Протокольною ухвалою суду від 31.01.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.02.2024.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.03.2024.

У судовому засіданні представники сторін у справі підтримали свої вимоги та заперечення.

04.03.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - позивач) за період діяльності з 01.01.2017 по 14.04.2022 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по 14.04.2022 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами такої перевірки відповідачем складено акт №2154/08-01-24-06/ НОМЕР_1 від 20.06.2023 року (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлені порушення:

норм пп.2 п.291.4 ст.291, абз. 9 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в частині порушення умов перебування на спрощеній системі, 2 група, в результаті чого нараховано 2250,0 грн єдиного податку (15 відсотків, до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 ст. 291 цього Кодексу);

пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, пп.177.11 ст.177 ПКУ в частині не податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та додатку 1 до податкової декларації «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2022 рік;

п.44.1, п.177.10 ст.177 ПКУ та п.1, п.З Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (норма діяла до 31.12.2020) в частині не реєстрації та не ведення книги обліку доходів і витрат у період перебування на загальній системі оподаткування з 01.01.2018 по 14.04.2022;

пп.44.1, пп.44.3 ст.44, п.177.1, п.177.2 ст. 177 ПКУ в частині заниження суми податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 387400,64 грн, в т. ч. за 2018 рік - 61190,82 грн, 2019 рік - 114790,75 грн, 2020 рік - 106293,19 грн та за 2021 рік - 105125,88 грн.;

пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп. 1.1 - 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу 10 ПКУ, що призвело до не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 32283,39 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 5099,24 грн, за 2019 рік на суму 9565,90 грн, за 2020 рік на суму 8857,77 грн, за 2021 рік на суму 8760,48 грн;

частини другої ст.6, п.2 ч.І ст.7, ч.Н ст. 8 та ч. 7 та 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до не нарахування та не перерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 473489,67 грн, в тому числі за 2018 рік - 74788,78 грн, за 2019 рік - 140299,81 грн, за 2020 рік - 129913,90 грн та за 2021 рік - 128487,18 грн;

пп.16.1.3, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.63.3 ст.63 ПКУ, п.8.1, п.8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» в частині не подання до ГУ ДПС у Запорізькій області у строки протягом 10 робочих днів після його створення чи відкриття, а саме до 25.12.2017, повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкт, через який провадиться діяльність.

11 серпня 2023 року відповідачем складені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування санкцій, вимога про сплату боргу (недоїмки), а саме:

№00033412406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 2812,50 грн;

№00032762406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1700,00 грн;

№00032772406, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 484250,80 грн;

№00032782406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 40354,24 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00032822406, яким застосовані штрафні санкції за наслідками донарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 158185,92 грн; вимога про сплату боргу №00032802406, відповідно до якої сума заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 473489,67 грн;

№0003274206, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не реєстрацію та не ведення книги обліку доходів і витрат у період перебування на загальній системі оподаткування у розмірі 1020,00 грн;

№00032722406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не подання повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкт, через який провадиться діяльність у розмірі 340,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржується в судовому порядку.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, рішення про застосування штрафних санкцій, вимогою про сплату боргу позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Відповідно до п.п.291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з нормами п.291.3.ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа -підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з заявою від 14.03.2017 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, наданої до податкового органу, ОСОБА_1 здійснювала діяльність у періоді з 01.04.2017 по 14.04.2022 на умовах сплати єдиного податку. Відповідно до заяви платником обрано спрощену систему оподаткування в якості платника єдиного податку 2 групи, та обрано види діяльності: 68.20 надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна; 56.10 - дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування.

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України друга група - фізичні особи -підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу першого пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Частиною першою ст. 901 глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди ( понад 300кв.м., з 2021року-400,0 кв.м) та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Зважаючи на встановлене правове регулювання, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, має право надавати послугу з надання в оренду нерухомого майна виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам), а отже, не може укладати договір оренди нерухомого майна з суб`єктами господарювання, які не є платниками єдиного податку.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначений ст. 292 ПК України. Пункт 292.1 статті 292 ПК України встановлює, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПК України).

Перевіркою наданої позивачем виписки з АТ КБ «Приватбанк», про рух коштів на розрахунковому рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2017 по 11.04.2023 встановлено отримання ОСОБА_1 доходу від ТОВ «Комплексстандарт» (код ЄДРПОУ 38024830) за оренду залу згідно рахунку №26/12 від 26.12.2017 року.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів ТОВ "Комплексстандарт", відобразило нараховані та виплачені доходи ОСОБА_1 за ознакою 157-«дохід, виплачений самозайнятій особі» в податковому розрахунку за ф.1-ДФ.

Аналізом реєстраційних даних, проведеним згідно ІКС «Податковий блок», встановлено, що ТОВ «Комплексстандарт» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Київській області, - платник податкiв за основним мiсцем облiку. Згідно з реєстраційними даними, вищезазначене підприємство не є платником єдиного податку, господарську діяльність здійснює на загальній системі та є платником податку на прибуток підприємств.

Таким чином, за результатом досліджених документів встановлено наявність взаємовідносини ОСОБА_1 з юридичною особою не платником єдиного податку ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», якому позивач надавала послуги з оренди залу.

Відтак, відповідач вважає, що позивач, в порушення законодавчо встановленого правил поведінки, не надав заяву про перехід на іншу систему оподаткування з 01.01.2018 року, так як здійснення платниками другої групи діяльності, яка не передбачена у пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу здійснено вперше 26.12.2017р., а саме надано послугу з оренди залу юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування згідно рахунку №26/12 під 26.12.2017. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2018 року.

Зважаючи на викладене, перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 норм пп.2 п.291.4 ст.291, абз. 9 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України а саме порушені умови перебування на спрощеній системі оподаткування в частині здійснення платником другої групи діяльності, яка не передбачена у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу (взаємовідносини із категоріями суб`єктів господарювання, не зазначеними у п.291.4 ст.294 ПК України - надання послуг суб`єкту господарювання-юридичній особі, яке не є платником єдиного податку).

Досліджуючи доводи контролюючого органу, судом встановлено, що 26 грудня 2017 року позивачка на підставі договору №26/12 про надання послуг з організації проведення заходу, укладеного з ОСОБА_2 , який виступав як фізична особа та одночасно, як керівник TOB «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», зобов`язувалась надати останньому послуги оренди залу та обслуговування. За умовами договору позивач надала послуги з оренди та розміщення гостей замовника у кількості 11 осіб, їх подальшого обслуговування, а замовник в свою чергу здійснив обумовлену умовами договору оплату, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача.

Послуги надавались на замовлення фізичної особи та гостям замовника, тобто населенню, що відповідає підпункту 2 пункту 291.4 ст. 291 ПК України.

В момент укладення договору позивач надала замовнику рахунок на оплату від 26.12.2017 року №26/12, де платником значився ОСОБА_2 .

За надані замовником послуги оплата була проведена на розрахунковий рахунок позивача з розрахункового рахунку TOB «КОМЛЕКССТАНДАРТ», який відобразив нараховані та виплачені доходи ФОП ОСОБА_1 за ознакою 157-«дохід, виплачений самозайнятій особі» в податковому розрахунку за ф. 1-ДФ.

Проте, як зазначає відповідач на сторінці 26 акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 надала послуги юридичній особі - не платнику єдиного податку TOB «КОМПЛЕКССТАНДАРТ».

Однак, це спростовується долученими до справи доказами, адже споживання послуги відбулось саме фізичними особами (населенням), замовником послуги виступав керівник підприємства, який уклав договір, як фізична особа (населення), рахунок був складений також на фізичну особу (населення).

Щодо зауважень контролюючого органу на ненадання платником податків договору, рахунку на оплату тощо під час проведення перевірки суд, з`ясувавши обставини, зазначає наступне.

Статтею 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. (пункт 44.1 ПК України); забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів (пункт 44.3 ПК України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 85.1 та 85.2 статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особоюконтролюючого органу не пізніше ніж за пять робочих днів до дати закінченняперевірки.

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, на платника податку покладено обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Водночас, право контролюючого органу на отримання у платників податків належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи шляхом подання платнику податків письмового запиту, - повинно бути реалізоване не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків №931-п від 07.06.2023 та акту перевірки визначено провести перевірку тривалістю 5 робочих днів з 07 червня 2023 року по 13 червня 2023 року.

Отже, запит на надання документів та пояснень датований 12.06.2023 наданий в передостанній день перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем складено запит від 12.06.2023 з порушенням вимог пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та вручено його 12.06.2023 за день до закінчення проведення перевірки, чим фактично позбавлено позивача можливості надати під час перевірки документи на його виконання.

Акт відмови від надання документів в порядку, визначеному п.85.6 ст. 85 ПК України, контролюючим органом не складався.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що факт ненадання позивачем документів на відповідний запит не може бути підставою для встановлення факту відсутності у позивача первинних документів та порушення вимог податкового законодавства.

Відтак, висновки, викладені в акті перевірки, сформовані відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства та базуються на даних які не можуть належним чином засвідчувати факт допущення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд, вирішуючи справу, врахував висновки викладені у постанові ВС від 30.01.2024 по справі №640/32341/20.

Відповідно до пп.9 пп.298.2.3. п.298.2 ст.298 встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, в таких випадках та в строки: у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Оскільки судом не втановлено порушення ОСОБА_1 норм пп.2 п.291.4 ст.291, зокрема в частині здійснення платником другої групи діяльності, яка не передбачена у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, то суд вважає безпідставним необхідність застосування положень абз. 9 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин, всі рішення, які оскаржуються, взаємопов`язані між собою, мають однакову природу та винесені за однією підставою, а саме зважаючи на порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині здійснення платником другої групи діяльності, яка не передбачена у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу. Іншого відповідачем не вказано у заявах по суті справи.

За наведених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області 11.08.2023 року №00033412406, №00032762406, №00032772406, №00032782406, №0003274206, рішення від 11.08.2023 року №00032822406, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 року №00032802406 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути 11618,13 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м, Запоріжжя, пр-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень і вимоги про сплату боргу,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00033412406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 2812,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032762406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1700,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032772406, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 484 250,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №00032782406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 40354,24 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.08.2023 року №00032822406, яким застосовані штрафні санкції за наслідками донарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 158185,92 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 року №00032802406, якою вимагається сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 473489,67 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 року №0003274206, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за не реєстрацію та не ведення книги обліку доходів і витрат у період перебування на загальній системі оподаткування у розмірі 1020,00 грн

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 11618 (одинадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 19.03.2024.

Суддя Л.Я. Максименко