Ухвала

від 19.03.2024 по справі 320/10045/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2024 року Київ № 320/10045/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомЗаступника Генерального прокурора в інтересах державидоМіністерства енергетики України; Державної служби геології та надр України; Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»провизнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2023 року Заступник Генерального прокурора в інтересах держави звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства енергетики України, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про видачу спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське», оформлене протоколом технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське», затверджений 07.05.2003 Міністерством палива та енергетики України;

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо продовження на 19 років дії спеціального дозволу від 19.12.2003 № 3316;

- визнати протиправними та скасувати накази Державної служби геології та надр України від 28.04.2012 № 174 та від 30.08.2013 № 440;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.12.2003 № 3316, виданий ТОВ «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519) для видобування кам`яного вугілля та супутніх корисних копалин.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з частинами 3-5 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною 3 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

З урахуванням усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а також положень законодавства, яке регламентує порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», стаття 53 КАС України) таке представництво реалізуються в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строки звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 КАС України, частиною першою якої визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Так, заступник Генерального прокурора звернувся з даним позовом, предметом якого є рішення про видачу спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське», оформлене протоколом технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське», затверджений 07.05.2003 Міністерством палива та енергетики України; дії щодо продовження дії спеціального дозволу від 19.12.2003 № 3316; накази Державної служби геології та надр України від 28.04.2012 № 174 та від 30.08.2013 № 440; спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.12.2003 № 3316.

В той же час, даний адміністративний позов поданий до суду 14 липня 2023 року.

Як вказує сам заступник Генерального прокурора, підстави для звернення прокурора до суду з цим позовом виникли під час здійснення розслідування кримінального провадження №12016220000000460, у якому детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) встановлено, що видачу спірного дозволу та продовження строку його дії здійснено з порушенням чинного на той час законодавства, яке регулювало відносини у сфері надрокористування.

В той же час, заступник Генерального прокурора, посилаючись на ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України», зазначає, що НАБУ 17.04.2023 звернулось до Офісу Генерального прокурора з питанням щодо необхідності вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави.

На думку позивача, незаконність рішення про видачу спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське», оформленого протоколом технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс товариства, затвердженим 07.05.2003 Міністерством палива та енергетики України, та спеціального дозволу № 3316 встановлена прокурором після 17.04.2023, отже, процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню судом.

Також прокурор посилається на тривалість вказаного правопорушення.

Суд відхиляє такі посилання позивача, з огляду на наступне.

У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

В той ж час, суд зазначає, відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно частини четвертої статті 7 Закону України "Про прокуратуру", Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Частиною 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.

В той же час, відповідно до статті 7 ЗУ «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про прокуратуру» ( в редакції на час звернення до суду) в Офісі Генерального прокурора утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції, зокрема, здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.

Проте, заступником Генерального прокурора не наведено обґрунтувань та не надано доказів на їх підтвердження, які свідчать про наявність причин неможливості прокурором раніше ознайомитись із матеріалами кримінального провадження №12016220000000460, з огляду на те, що на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка станом на час звернення з даним позовом до суду, є структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, законодавством покладені повноваження здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Водночас, триваюча пасивна поведінка прокуратури не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адже інше призведе до можливості органів прокуратури через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.

Щодо посилань заступника Генерального прокурора, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, суд зазначає наступне.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України).

У чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 № 810/1224/17.

Спірні рішення є актами індивідуальної дії, які мають визначений строк.

Отже, у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з належним обґрунтуванням та доказів щодо поважності пропуску строків звернення до суду.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЖукова Є.О.