Рішення

від 20.03.2024 по справі 560/21418/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/21418/23

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000476 від 12.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000144/2 від 12.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000476 від 12.06.2023, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2023/000144/2 від 12.06.2023, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "Аккорд Імпорт" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації було згенеровано ризики, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", які є обов`язковими до виконання посадовими особами митниці. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/21418/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" 12.06.2023 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040019899U3 на товари позивача (графа 31 МД):

1. Фурнітура меблева з недорогоцінних металів, не містить у своєму складі радіоелектронні засоби та вимірювальні пристрої: направляюча 300мм/біла - 6175 компл. Виробник: Amix Sp. z о.о. Торгова марка: Amix; направляюча 450 мм/біла - 9444 компл. Виробник GTV Poland S.A. Торгова марка GTV; тримач 30х15 - 20000 шт., Виробник GTV Poland S.A. Торгова марка GTV.

2. Фурнітура меблева з недорогоцінних металів, не містить у своєму складі радіоелектронні засоби та вимірювальні пристрої: ролики меблеві Fast S (1 компл. - 2 шт.) - 500 компл.; ролики меблеві Fast D50 4411 - 1500 шт. Виробник: Laguna Sp. z o.o. Торгова марка: Laguna.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).

Фактурна вартість оцінюваного товару складала 61182,66 польських злотих (графа 42 МД), а митна вартість 558401,99 грн (шляхом додавання до фактурної вартості витрат на транспортування у розмірі 18000 грн).

Позивач зазначає, що було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість.

Однак, за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000476 від 12.06.2023, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000144/2 від 12.06.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

Зокрема, ТОВ «Аккорд Імпорт» надав всі документи за переліком, визначеним частішою 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару, а саме: контракт №01/2023 від 05.01.2023 р., додаток №1 від 19.04.23 р., додаток №2.1 від 18.05.2023 р., рахунок - фактура FA/40/2023 від 07.06.2023 р., специфікація до фактури від 07.06.2023 р., митна декларація країни відправлення 23PL402010E0858510 від 07.06.2023 р., сертифікат про походження EUR1 № PL/MF/AS0583762 від 07.06.2023 р., акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2023р., міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 07.06.2023 р., договір про надання послуг перевезення №17/05 від 17.05.2023 р., замовлення на перевезення №1787 від 07.06.2023 р., рахунок №2133 від 12.06.2023 р., довідка про транспорті витрати (вартість перевезення) б/н від 07.06.23 р., договір про надання послуг митного брокера №610 від 14.12.2021 р.

Однак, митний орган стверджує про те, що документи подані позивачем згідно ч.2 та ч.3 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Суд зазначає, що із вищенаведених документів встановлено, що інформація вказана в митній декларації країни відправлення 23PL402010E0858510 від 07.06.2023 р. щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетто/брутто; кількість; загальна вартість товару; відправник/отримувач; умови поставки - відповідає інформації, що вказана в митній декларації 23UA400040019899U3 від 12.06.2023 р. поданої позивачем до митного оформлення та рахунку-фактурі (інвойсі) FA/40/2023 від 07.06.2023 р., специфікація до фактури від 07.06.2023 р., що спростовує сумніви та твердження відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.

Крім того, митний орган в графі 33 оскаржуваного рішення стверджує, що документи подані позивачем згідно ч.2 та ч.3 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості в частині наданим до митного оформлення договором на перевезення не визначено ким здійснюється навантаження товару, при тому, що зовнішньоекономічним контрактом не зазначено, що дана складова митної вартості включена в ціну товару.

Суд зауважує, що вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки до митного оформлення ТОВ «Аккорд Імпорт» додано договір про надання послуг перевезення №17-05 від 17 травня 2023 року, умовами п.3.15 якого передбачено, що перевізник зобов`язаний забезпечити силами водія транспортного засобу контроль правильності оформлення товарно супровідних документів на предмет відповідності кількості, якості упаковки, відповідності маркування та ваги брутто вантажу, за необхідності забезпечувати здійснення завантаження/ вивантаження вантажу.

Також, вартість перевезення як складову задекларованої митної вартості товару позивач підтвердив довідкою про транспортні витрати від 07.06.2023 р., яка містить інформацію щодо вартості перевезення на маршруті перевезення (по маршруту: Rzeszow, Польща - м/перехід Рава-Руська), автомобіль держ. номер: НОМЕР_1 ).

Так, відповідно до Постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також суд звертає увагу, що саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 20 липня 2023 року по справі № 640/22572/20.

Також, інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально та нижчий ніж пропозиції продажу направляючих в Польщі.

Однак, в Митному кодексі України законодавчо не закріплено визначення дійсної вартості товару. При цьому, слід зауважити, що за аналогією права, під дійсною вартістю товару слід розуміти ціну, за яку товар продається або пропонується до продажу. При цьому, дійсна вартість товару може включати в себе відповідні податки та збори (податок на додану вартість), рентабельність, тощо.

Відповідно до Митного кодексу України, для нарахування митних платежів використовується саме митна вартість товарів (ст.50 Митного кодексу України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А митна вартість товарів визначається відповідно до норм Митного кодексу України, при цьому методи визначення митної вартості зазначено у ст.ст.57-64 Митного кодексу України.

Також, суд звертає увагу, що ринкова роздрібна вартість товару для продажу товару на внутрішньому ринку Польщі включають в себе собівартість товару, відповідні податки та збори, націнку, тощо, а тому не може братися за основу при визначені митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 820/307/17 зазначив, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Тобто, відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Вказаного вище висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 560/3843/23.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2023 року №UA400000/2023/000144/2 та картка відмови у митному оформленні товарів від 12.06.2023 року №UA400040/2023/000476, винесені Хмельницькою митницею без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, вищезазначене рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2023 року №UA400000/2023/000144/2 та картка відмови у митному оформленні товарів від 12.06.2023 року №UA400040/2023/000476 підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 12.06.2023 року №UA400000/2023/000144/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 12.06.2023 року №UA400040/2023/000476.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" (вул. Героя України Олександра Петраківського, 16Б,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29008 , код ЄДРПОУ - 39785943) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап