Постанова

від 13.03.2024 по справі 480/10715/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 р.Справа № 480/10715/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, по справі № 480/10715/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, кількість яких становить 13 років, згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрито.

Повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції від 26.09.2023.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває дві справи за його позовом до військової частини № НОМЕР_1 , і подана заява про закриття провадження стосувалася саме справи за № 480/12190/23 про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане майно. При цьому, у заяві про закриття провадження ним було помилково зазначено номер справи № 480/10715/23 та головуючого суддю.

Вважає, що судом було неповно з`ясовано обставини, у зв`язку з тим, що відповідно до заяви від 29 листопада 2023 року він просив закрити справу про стягнення грошової компенсації за неотримане майно, на що суд не звернув увагу та прийняв рішення про закриття справи про спір щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і таким чином висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи, що спір з приводу виплати при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» існує, а ухвала суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/10715/23 перешкоджає подальшому провадженню у справі, така ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

01.12.2023 ОСОБА_1 було подано до суду заяву, відповідно до якої позивач відмовився від позову у зв`язку з тим, що військовою частиною НОМЕР_3 Збройних Сил України виплачено грошову компенсацію, а тому у зв`язку з виплатою компенсації відсутній спір між сторонами (а.с.32).

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Відмова позивача від позову не суперечить вимогам закону, інтересам сторін та інших осіб і тому може бути прийнята судом.

За результатами перегляду ухвали суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що позивач наділений правом на відмову від позову на будь-якій стадії судового процесу шляхом подання до суду відповідної заяви. Так, визначаючи можливість задоволення такої відмови, на суд покладається обов`язок щодо перевірки дотримання позивачем процедури направлення такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, відсутності факту суперечності такої заяви закону або порушення останньою чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів. У разі неподання доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали від 04.12.2023 суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України, оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. При цьому, суд зазначив, що відмова позивача від позову не суперечить вимогам закону, інтересам сторін та інших осіб і тому може бути прийнята судом.

Із матеріалів справи судом встановлено, що предметом позову у справі № 480/10715/23 є ненарахування та невиплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зі змісту заяви про відмову від позову, вбачається, що позивач просив суд прийняти відмову від позову до військової частини № НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання виплатити грошову компенсацію за неотримане майно внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви. В обґрунтування заяви зазначено, що йому на даний час, після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі, виплачено грошову компенсацію, а тому відсутній спір між сторонами (а.с. 32).

Отже, у своїй заяві про відмову від позову позивач зазначив про фактичне відновлення його порушених прав щодо виплатити грошової компенсації за неотримане майно, а не щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На вказані обставини, суд першої інстанції не звернув уваги та не надав їм належної оцінку.

В свою чергу, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що у провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває дві справи за його позовом до військової частини № НОМЕР_1 , і подана заява про закриття провадження стосувалася саме справи за № 480/12190/23 про стягнення грошової компенсації за неотримане майно. При цьому, у заяві про закриття провадження ним було помилково зазначено номер справи № 480/10715/23 та головуючого суддю.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що в провадженні Сумського окружного адміністративного суду дійсно перебуває справа № 480/12190/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, розгляд якої визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що у разі подання заяви про відмову від позову з дотриманням приписів ст. 47 КАС України, судом першої інстанції має бути надана правова оцінка підставам відмови від позову, а також наявності чи відсутності підстав для стягнення судового збору.

Доцільно зауважити, що до вказаної заяви позивачем не надано доказів, які підтверджують саме добровільну виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після подання позовної заяви, зважаючи на те, що у відзиві на позовну заяву (а.с. 27-28), відповідач вказував про незгоду з позовними вимогами.

Вказане свідчить про відсутність доказів добровільної виплати позивачу саме одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після подання позовної заяви.

Однак судом першої інстанції відповідних обставин також не досліджено та не надано їм належної правової оцінки.

Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до неправомірного обмеження права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд повинен переконатись в тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до правосуддя таким чином, що порушується сам зміст цього права. Обмеження буде неспівмірним з положенням стаття 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (Уейт і Кеннеді проти Німеччини). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитись розгляду по суті своєї справи (Цалкізіс проти Греції). Надмірний формалізм може суперечити практичному та ефективному праву доступу до суду. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову по суті (Белеш проти Чехії, Волчлі проти Франції). Є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя, а утворюють перепону, яка перешкоджає вирішенню справи (Карт проти Туреччини, Есім проти Туреччини, Ефстатіу проти Греції).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі № 480/10715/23 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 20.03.2024 року