Рішення

від 21.08.2024 по справі 480/10715/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 року Справа № 480/10715/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10715/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, кількість яких становить 13 років, згідно з ч.2ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з військової служби відповідач не провів з позивачем повного розрахунку, оскільки не виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, як це передбачено ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 05.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/10715/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини відповідно до підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» через такі сімейні обставини: у зв`язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Постановою КМУ 12.06.2011 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» визначено вичерпний перелік сімейних обставин для відповідних виплат. Підстава звільнення позивача (виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років), передбачена Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» у затвердженому Переліку відсутня. Таким чином права на одноразову допомогу при звільненні позивач не набув, підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у відповідача відсутні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії закрито.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі №480/10715/23 скасовано, а справу направлено до суду І інстанції для продовження розгляду. Вказана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 09 травня 2024 року.

Ухвалою суду від 10.05.2024 прийнято справу №480/10715/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до свого провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.07.2023 №208 ОСОБА_1 (Г-024897) звільнено відповідно до підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 № 39 о/с (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років), виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення (а.с.16).

Позивач 12.09.2023 звернувся до командира в/ч НОМЕР_2 із заявою, у якій просив виплатити відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а.с.17).

Відповідач листом від 19.09.2023 №2/22/12-1670 (а.с. 18) відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який діяв на момент звільнення, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вичерпний перелік сімейних обставин визначений у постанові КМУ 12.06.2011 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» Виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років (обставина за якою звільняються військовослужбовець) у вищезазначеному переліку не передбачена. Отже, виходячи із вищевикладеного, в/ч НОМЕР_1 діяла у межах чинного законодавства, оскільки для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні не має достатніх підстав.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з положеннями частини 1 розділу XXXІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 р. за №405/31857, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У абзаці 2 частині 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ міститься пряма вказівка на те, одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік. Аналогічна норма міститься у частині 1 розділу ХХХІІ Порядку №200.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звільнений з військової служби за пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військове службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) та календарна вислуга становить 13 років 02 місяці 02 дні (а.с.16).

Суд зазначає, що пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

Отже враховуючи вищенаведене, позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) за наявності календарної вислуги років - 13 років 02 місяці 02 дні (тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана), на час звільнення мав право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Щодо твердження відповідача, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" не передбачено таку сімейну обставину або іншу поважну причину як "виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років", суд зазначає, що п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було доповнено підпунктом "г" згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" № 2169-IX від 01.04.2022. При цьому Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Зазначені висновки суду узгоджуються із висновками Другого апеляційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 03.05.2023 по справі №480/4920/22.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу при звільненні одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу при звільненні одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні суму одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_4 ) при звільненні суму одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_4 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик