ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 р.Справа № 480/1519/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
представник позивача Кадацька Д.М.
представник відповідача Фадєєв В.Ю.
представник третьої особи Абідов Р.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Сумської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 01.11.23 по справі № 480/1519/23
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави
до Сумської міської ради третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про визнання рішення протиправним та нечинним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Керівник Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по АДРЕСА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказане рішення Сумської міської ради прийнято з порушенням вимог екологічного, містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним і нечинним. Зокрема, зауважив, що відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого ст. 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та нечинним оспорюваного рішення Сумської міської ради. Крім того, опрацюванням матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , встановлено розбіжності з Генеральним планом м.Суми, що суперечить вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до текстових та графічних матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 територія проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.
У підготовчому засіданні, ухвалою суду від 25.04.2023, яку занесено до протоколу, до участі у справі залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року адміністративний позов Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави задоволено.
Визнано протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по АДРЕСА_1 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язано Сумську міську раду опублікувати резолютивну частину даного рішення суду у виданні, у якому вказане оскаржуване рішення Сумської міської ради було офіційно оприлюднено, після набрання судовим рішенням законної сили.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 2, 11-13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" права щодо обов`язковості проведення стратегічної екологічної оцінки (далі - СЕО) проекту оскаржуваного ДПТ. Зауважив, що СЕО не завжди обов`язкове для всіх ДПТ і проводиться в певних випадках визначених законодавством, що підтверджується практикою Верховного Суду у складі КАС. Об`єкт проектування не відноситься до тих об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Таким чином, даний проект детального плану території не підлягає стратегічній екологічній оцінці. Обов`язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться під час розроблення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детального плану території, у разі, якщо сфера та вид запланованої на відповідній території діяльності віднесені законодавством до тих, щодо яких передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на особливості такої діяльності та ймовірні наслідки від її здійснення для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.
Також зазначив, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини щодо території забудови ДПТ, яка не входить до скверу "Дружба", а відтак і в зону охоронюваного ландшафту, а висновки оскаржуваного рішення щодо обов`язковості дозволу Міністерства культури для розробки ДПТ не відповідають обставинам справи. Зауважив, що норма ч. 7 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", щодо отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини стосується будівництва і земляних робіт тощо, а не розробки містобудівної документації. Навпаки розробка Детального плану території дає змогу врахувати всі можливі обмеження. Чинним законодавством не передбачено погодження проекту ДПТ як містобудівної документації, а то про що пише прокурор - це проект на будівництво, будівельні і земляні роботи тощо. Проектна документація (в певних випадках) і земляні роботи як зазначає позивач дійсно потребувала відповідних погоджень відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", проте оскаржуване ДПТ не є проектною документацією, а відноситься до зовсім іншого виду - до містобудівної документації. Саме Погодження Міністерством культури України проекту ДПТ як містобудівної документації не передбачено чинним законодавством.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначила, що суд зробив неправильний висновок щодо необхідності проведення стратегічної екологічної оцінки, оскільки детальний план території земельної ділянки за адресою: пров. Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми не передбачає реалізацію виду діяльності, які впливають на довкілля або мають наслідки для території та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі. На вказаній земельній ділянці планується побудувати лише один багатоквартирний будинок. Крім того, вказана ділянка за цільовим призначенням на дату затвердження детального плану території відноситься до земель для громадської та житлової забудови. Також зазначила, що земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027 входить до міста Суми але не входить в жодний історичний ареал в ньому. Вважає посилання суду першої інстанції на позицію Мінкультури, викладену в листі № 06/35/5132-22 від 26.12.2022 не є правильним, так як в історико-культурному опорному плані міста Суми відсутні обмеження щодо забудови земельної ділянки. Крім того, Положення про Міністерство культури України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 не надає право Міністерству культури України надавати висновки на містобудівну документацію.
Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представники відповідача та третьої особи, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сумською міською радою VII скликання на LXXXIII сесії прийнято рішення від 21.10.2020 №7670-МР «Про розроблення містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » 9 (а.с.16, том 2).
Вказаним рішенням було вирішено розробити містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », визначено замовником розроблення містобудівної документації управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.), Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.) вказано здійснити заходи з організації розроблення проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1 а у м. Суми» та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту даної містобудівної документації.
У подальшому Сумською міською радою 26.01.2022 № 2710 - МР прийнято рішення "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми", яким було затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми". Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми" протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці (а.с.20-21, том 1).
Не погодившись із вказаним рішенням, керівник Окружної прокуратури міста Суми, при реалізації своїх функції, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», вказуючи на встановлені порушення інтересів держави під час здійснення Сумською міською радою повноважень у сфері містобудування, діючи в інтересах держави, звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час розроблення та затвердження Сумською міською радою містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми» не проведено стратегічної екологічної оцінки. Опрацюванням матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1 а, у м.Суми, встановлено розбіжності з Генеральним планом м. Суми, що суперечить вимогам чинного законодавства. Земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027, про яку зазначає відповідач, знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту, яка передбачає заборону будівництва капітальних будинків та споруд. Находження території в історичному ареалі, відповідно до статей 5,32 є підставою для погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини (пункт 93). Водночас згідно з інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України №06/35/5132-22 від 26.12.2022 проектна документація детального плану станом на дату підготовки інформації до МКІП не подавалася (у т.ч. через електронний кабінет ЄДЕСБ). Допущені відповідачем порушення при прийнятті оскаржуваного рішення свідчать про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про основи містобудування», Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290, Порядком розроблення, оновлення внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555.
Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:
- детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
- містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
Статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно з частиною першою статті 16 вище зазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно із положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ДПТ є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією на місцевому рівні, деталізувати положення та не суперечити цій містобудівній документації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 3 листопада 2020 року у справі № 826/11632/16, від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17, від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/16737/18, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20 та від 20 квітня 2023 року у справі № 320/9672/21.
Крім того, у постанові від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 Верховний Суд звернув увагу, що цільове призначення земельної ділянки має відповідати саме генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні, в іншому випадку будівництво не може вважатися таким, що здійснюється з урахуванням громадських та приватних інтересів при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені, зокрема статтями 2, 5, 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно вимог частини 1 статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних міських рад відноситься затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Отже, прийняття рішення про затвердження містобудівної документації, зокрема детального плану території відноситься до компетенції Сумської міської ради.
З матеріалів справи судом встановлено, Сумською міською радою VII скликання на LXXXIII сесії прийнято рішення від 21.10.2020 №7670-МР «Про розроблення містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми» 9.
Вказаним рішенням було вирішено розробити містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1 а у м. Суми», визначено замовником розроблення містобудівної документації управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.), Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.) вказано здійснити заходи з організації розроблення проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1 а у м. Суми» та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту даної містобудівної документації.
Рішення опубліковано 23.10.2020 на Інформаційному порталі Сумської міської ради, який є офіційним джерелом інформації в розділі Головна Документи Рішення міської ради 2020.
16.03.2021 на виконання рішення Сумської міської ради від 21.10.2020 №7670-МР Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, як Замовник уклало з проектною організацією ТОВ «АРХДИЗАЙНСТУДІЯ» Договір № 22-21 від 16 березня 2021 з розробки проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, ум. Суми», яка і розробила відповідний проект.
В подальшому проектною організацією ТОВ «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» (архітектор Головін Е.В.) розроблено проект містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми».
08.06.2021 на офіційному Інформаційному порталі Сумської міської ради в розділі: Документи - Містобудівна документація - Проектна містобудівна документація опубліковане "Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми". Повідомлення опубліковано разом з відповідним проектом містобудівної документації.
В подальшому Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради проводило процедуру громадських слухань зазначеної містобудівної документації відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555.
06.07.2021 відбулися Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при обговоренні проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» за адресою: м. Суми, вул. Горького, 21, приміщення конференц-залу управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради. Письмові пропозицій надавалися з 09 червня 2021 року по 08 липня 2021 року.
19.07.2021 з метою забезпечення узгоджених спірних питань при проведенні громадських слухань проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми», Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та розробником містобудівної документації, відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вищезазначеного Порядку Розпорядженням Сумського міського голови від 19.07.2021 № 240-Р було створено погоджувальну комісію з розгляду спірних питань при проведенні громадських слухань проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми».
28.08.2021 та 08.11.2021 відбулися засідання погоджувальної комісії про що складено відповідні протоколи.
02.12.2021 було оприлюднено "Результати розгляду пропозицій громадськості до проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми», розробленої ТОВ «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» на Інформаційному порталі Сумської міської ради.
03.12.2021 відповідно до Протоколу №16 від 03.12.2021 на засіданні архітектурної містобудівної ради при Управлінні архітектури та містобудування Сумської ради - 18 голосами "за", 0 - "проти", 1 - "утрималися" - вирішено схвалити проєкт містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми», розробленої «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» та рекомендувати його для затвердження Сумською міською радою у встановленому порядку.
22.12.2021 відповідно до Витягу із Протоколу №43 від 20.12.2021 засіданням постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради четвертим питанням порядку денного слухали про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми», та ухвалили, серед іншого, погодити питання та ініціювати його розгляд на сесії Сумської міської ради.
28.12.2021 опубліковано проект рішення "Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» на Інформаційному порталі Сумської міської ради.
У подальшому Сумською міською радою 26.01.2022 № 2710 - МР прийнято рішення "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми", яким було затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми". Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми" протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці.
Таким чином, після проходження усіх відповідних процедур (громадських слухань, схвалення архітектурно-містобудівної ради, комісії депутатів, відповідних публікацій та оголошень) Сумською міською радою VIII скликання на XVIII сесії прийнято рішення "Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» від 26 січня 2022 року № 2710 - МР яким затверджено містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми», розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХДИЗАЙНСТУДІЯ".
Вищевикладеним підтверджується дотримання всіх процедур при підготовці і прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем.
Одним із доводів апеляційних скарг є неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 2 Закону України та статей 2, 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» права щодо обов`язковості проведення стратегічної екологічної оцінки (далі - СЕО) проекту оскаржуваного ДПТ.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Частиною першою статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено терміни які вживаються у ньому, зокрема:
документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування;
стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Отже, стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться для документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям, зазначеним у статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а у випадку, якщо проєкт для документів державного планування відповідає лише одному із таких критеріїв, то рішення щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки замовник приймає самостійно.
Відповідно до пунктів 6 та 7 частини першої статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у межах своєї компетенції, зокрема: здійснює методичне керівництво та методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки; розробляє нормативно-методичні документи з питань стратегічної екологічної оцінки.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10 серпня 2018 року «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» підготовлених на виконання Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» надано роз`яснення з приводу застосування статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі Методичні рекомендації).
Відповідно до положень Розділу IV Методичних рекомендацій перед тим як розпочати процедуру стратегічної екологічної оцінки рекомендується визначити, чи підлягає проект документу державного планування цій процедурі, тобто зробити попередню оцінку проекту документа державного планування, що відіграє велику роль у забезпеченні ефективності системи стратегічної екологічної оцінки в цілому. Попередня оцінка основана на переліку критеріїв, які дозволяють оцінити чи підлягає проект документу державного планування процедурі стратегічної екологічної оцінки. Крім того, попередня оцінка може включати і консультації з Мінприроди, МОЗ, або місцевими органами. Стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться щодо проектів документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям статті 2 Закону. Якщо проект документа державного планування відповідає лише одному критерію, наведеному у статті 2 Закону, замовнику рекомендується самостійно прийняти рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки.
Зі вищенаведеного вбачається, що для визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки документа державного планування необхідно перевірити: 1) сферу та вид діяльності, щодо якого розробляється проєкт відповідного документа, 2) наявність положень законодавства, які встановлюють для такого виду діяльності обов`язкову оцінку впливу на довкілля.
Отже, обов`язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться під час розроблення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детального плану території, у разі, якщо сфера та вид запланованої на відповідній території діяльності віднесені законодавством до тих, щодо яких передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на особливості такої діяльності та ймовірні наслідки від її здійснення для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Частина третя цієї ж статті визначає другу категорію видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, зокрема інфраструктурні проекти:
- облаштування індустріальних парків;
- будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що СЕО не завжди обов`язкове для ДПТ. В свою чергу, для визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки документа державного планування необхідно перевірити: 1) сферу та вид діяльності, щодо якого розробляється проєкт відповідного документа, 2) наявність положень законодавства, які встановлюють для такого виду діяльності обов`язкову оцінку впливу на довкілля.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті.
В свою чергу, перелік видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають впливу на довкілля є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
В розділі XV. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Пояснювальної записки оскаржуваного ДПТ наведене наступне обґрунтування щодо не здійснення Стратегічної екологічної оцінки (далі - СЕО):
"Згідно статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля та поширюється на документи державного планування, виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.
Згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також будівництво (облаштування) автостоянок більш як на 100 паркомісць. Проектом передбачено підключення багатоквартирного житлового будинку до централізованого водопостачання та водовідведення. На території, що розглядається, передбачаються також 25 місць для тимчасового паркування автомобільного транспорту. З цього слідує, що об`єкт проектування не відноситься до тих об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Таким чином, даний проект детального плану території не підлягає стратегічній екологічній оцінці."
Таким чином, діяльність, запланована на території, охопленій спірним ДПТ, не передбачена у вичерпному переліку, визначеному частиною другою і третьою статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", що свідчить про відсутність необхідності проводити оцінку впливу на довкілля, та, як наслідок, стратегічної екологічної оцінки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21, де Суд вказав на те, що розробник проекту не виконував стратегічну екологічну оцінку, але відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Оцінку впливу на довкілля об`єкти проектування не входять до переліку об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля. Враховуючи вищезазначене, містобудівна документація ДПТ орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області не підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо обов`язковості проведення стратегічної оцінки (СЕО) проекту оскаржуваного ДПТ.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що детальний план території знаходиться у зоні охоронюваного ландшафту і тому не може передбачати будівництво багатоквартирного будинку.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини щодо території забудови ДПТ, яка не входить до скверу "Дружба", а відтак і в зону охоронюваного ландшафту, а висновки оскаржуваного рішення щодо обов`язковості дозволу Міністерства культури України для розробки ДПТ є помилковими, з огляду на наступне.
Так, позивач стверджує і з ним погодився суд першої інстанції, що затверджений ДПТ суперечить Генерального плану м. Суми, бо територія ДПТ знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване ДПТ не передбачає будівництво та містобудівних перетворень на території скверу "Дружба" та які б потребували погоджень органу охорони культурної спадщини Міністерства культури України та його територіальних органів.
Так, з Графічних матеріалів оскаржуваного ДПТ, зокрема Аркуш 5 Проектний план, вбачається, що оскаржуваний ДПТ не передбачає будь-яких будівельних робіт та містобудівних перетворень не території саме скверу "Дружба".
Межі скверу "Дружба" визначені "Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під об`єктом рекреаційного призначення - сквер "Дружба" в натурі (на місцевості) на території Сумської міської ради", затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27.06.2007 №650-МР (далі - Технічна документація меж скверу "Дружба").
З "ОПИС МЕЖ" Технічної документації меж скверу "Дружба" вбачається, що межі скверу "Дружба" проходять зокрема:
- від Ж-3 - землі загального користування (проїзд) - це тупиковий проїзд від вул. Горького направо в сторону тролейбусної підстанції;
- від З-И - землі тролейбусного управління - сквер огинає Тягову підстанцію КП Електроавтотранс яка забезпечує роботу тролейбусів;
- від И-Й - землі загального користування;
- від Й-К - землі ПП ОСОБА_1 - межі скверу "Дружба" підіймають вгору огинаючи земельну ділянку орендовану третьою особою.
Порівнюючи ОПИС МЕЖ Технічної документації меж скверу "Дружба" з Графічними матеріалами оскаржуваного ДПТ - зокрема Аркуш 5 Проектний план та відповідно до розділу II Пояснювальної записки ДПТ - вбачається, що межа земельної ділянки під забудову оскаржуваного ДПТ співпадає з земельною ділянкою, що орендує ФОП ОСОБА_1 , знаходиться в межах червоних ліній та межує і водночас не входить до скверу "Дружба", а відтак відповідно до Пояснювальної записки Історико - архітектурного опорного плану міста Суми - не може входити в зони охоронюваного ландшафту.
Зокрема на 169 сторінці Пояснювальної записки Історико-архітектурного опорного плану, межі і режими використання зон охорон і пам`яток та історичних ареалів міста Суми, затвердженої наказом Міністерства культури України від 22.11.2012 року № 1364 визначено:
"У зону охоронюваного ландшафту включається незабудована територія долини р. Псел від вул. Червонозоряної на півночі до вул. 20-річчя Перемоги на півдні. Сюди ж входять території долини р. Сумки від її гирла з включенням територій дитячого парку "Казка " та парку "Дружба". На Луці ділянка зони охоронюваного ландшафту визначена як територія по обох берегах р. Псел від мосту по вул. Орджонікідзе, прилегла до історичної садиби Лінтварьових. На території зони охоронюваного ландшафту є декілька ділянок, на яких існують окремі будівлі і споруди, що не спотворюють ландшафт.".
Таким чином відповідно до "Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під об`єктом рекреаційного призначення - сквер "Дружба" в натурі (на місцевості) на території Сумської міської ради, затверджено рішенням Сумської міської ради від 27.06.2007 №650-МР" та згідно з Графічними матеріалами оскаржуваного ДПТ - зокрема Аркуш 5 Проектний план та відповідно до розділу II Пояснювальної записки ДПТ - територія забудови оскаржуваного ДПТ не входить до скверу Дружби, а відтак відповідно до Пояснювальної записки Історико - архітектурного опорного плану не входить в зону охоронюваного ландшафту.
Згідно пункту 7.4 Історико-архітектурний опорного плану - на сторінці 202 передбачено наступний Розділ: Режим використання зон охоронюваного ландшафту, відповідно до якого:
"У зонах охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного середовища, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов`язаного з пам`ятками ландшафту, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.
Забезпечується охорона особливостей рельєфу, водоймищ, рослинності і відтворення їх історичного вигляду, збереження візуальних зв`язків пам`яток з природним та переважно природним оточенням, що має історичну цінність, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення; рекультивація територій, зруйнованих внаслідок антропогенної діяльності, проведення інших природоохоронних заходів.
На території зон охоронюваного ландшафту можлива господарська діяльність, якщо вона не порушує характеру ландшафту і не потребує зведення капітальних будівель і споруд.
Відкриті галявини та простори лук можуть використовуватись для епізодичних масових свят та гулянь з встановленням тимчасових збірно-розбірних споруд, а також як лукопарки та гідропарки з відповідними технічними заходами та впорядженням, що не впливають негативно на ландшафт та не змінюють| його характеру.
На всіх територіях зони охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель, споруд, інженерних мереж, доріг, прокладення повітряних ліній електропередач та інші будівельні і земляні роботи, не пов`язані з охороною, регенерацією і відновленням охоронюваного ландшафту."
В розділі VI Пояснювальної записки оскаржуваного ДПТ вказано: ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: "... Режим використання території та забудови в межах ДПТ обумовлений вимогами історико-архітектурного опорного плану. Для зони охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного середовища, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт. Забезпечується охорона особливостей рельєфу, водоймищ, збереження візуальних зв`язків з природним та переважно природним оточенням, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення".
Таким чином, оскаржуваним ДПТ передбачено збереження охоронюваного ландшафту, а саме будівництво передбачено поза межами скверу "Дружби" а відтак і поза межами зони охоронюваного ландшафту. Відповідно оскаржуване ДПТ не потребує будь-яких погоджень з цього приводу.
Суд зазначає, що норма ч. 7 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", щодо отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини стосується будівництва і земляних робіт тощо, а не розробки містобудівної документації. Навпаки розробка Детального плану території дає змогу врахувати всі можливі обмеження. Чинним законодавством не передбачено погодження проекту ДПТ як містобудівної документації, а то про що пише прокурор - це проект на будівництво, будівельні і земляні роботи тощо.
Проектна документація (в певних випадках) і земляні роботи як зазначає позивач дійсно потребувала відповідних погоджень відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", проте оскаржуване ДПТ не є проектною документацією, а відноситься до зовсім іншого виду - до містобудівної документації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
3) детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
11) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
Таким чином, позивач помилково об`єднує в позові два різні види документації - проектну документацію і містобудівну документацію до якої відноситься ДПТ, що не потребує вказаних позивачем погоджень. Будівельні і земляні роботи, які ще не ведуться не мають ніякого відношення до ДПТ.
Саме Погодження Міністерством культури України проекту ДПТ як містобудівної документації не передбачено чинним законодавством. Будь-які такі погодження Міністерства культури України стосуються етапу земляних робіт і не відносять до ДПТ.
Водночас з 01.09.2019 і проектна документація не потребує погодження Міністерства культури за наявності Історико-архітектурного опорного плану м.Суми затвердженого наказом Міністерства культури України від 22 11.2012 № 1364.
Так, з 01 січня 2019 застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 92 "Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" якою визначено що:
"8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.".
Відповідно до підпункту 68 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 495, Мінкультури у межах повноважень, передбачених законом, зокрема, погоджує: науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам`яток національного значення.
На земельній ділянці кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, відсутні взагалі будь-які об`єкти.
Згідно зі статтею 53 Земельного кодексу України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Отже, цільовим використанням земельної ділянки під об`єктами історико-культурного призначення повинно бути - землі історико-культурного призначення.
В пояснювальній записці вказано, що територія забудови межує з зоною охоронюваного ландшафту. Земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, загальною площею 0,1375 га, за адресою: АДРЕСА_1 , має цільове використання, станом на дату затвердження детального плану території: для громадської та житлової забудови. Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування від 10 березня 2020 року № 161.162/08.01-20, земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, в проектні межі «Скверу Дружба» не потрапляє. Відображення зони охоронювального ландшафту в детальному плані території є засобом виконання державних будівельних норм (ДБН Б.1.1- 14:2012 чинний з 1 жовтня 2012 року) які зобов`язують робити опис меж території, на якій планується будівництво. Крім того, згідно Генерального плану міста Суми затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16 жовтня 2002 року № 139-МР, земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, розташована на території земель житлової та громадської забудови. Вказаний факт підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/1925/20 залишеним без змін ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року.
Посилання суду першої інстанції на позицію Мінкультури, викладену в листі №06/35/5132-22 від 26.12.2022 не є правильним, так як в історико-культурному опорному плані міста Суми відсутні обмеження щодо забудови земельної ділянки. Крім того, Положення про Міністерство культури України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495 не надає право Міністерству культури України надавати висновки на містобудівну документацію. Детальний план території не описує земельну ділянку під сквером Дружба.
Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Земельна ділянки кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027 входить до міста Суми але не входить в жодний історичний ареал в ньому згідно змісту приведеної вище норми.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ДПТ не потребує погодження Міністерства культури України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Сумської міської ради від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже вимоги про визнання його нечинним та скасування є такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі № 480/1519/23 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 по справі № 480/1519/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 20.03.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 22.03.2024 |
Номер документу | 117796733 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні