Постанова

від 20.03.2024 по справі 480/4041/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 р.Справа № 480/4041/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 05.10.23 року по справі № 480/4041/21

за позовом ОСОБА_1

до Відділу освіти,культури,туризму,молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації , Роменської районної державної адміністрації Сумської області

про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації, Роменської районної державної адміністрації Сумської області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 29.01.2021 № 3-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації;

- негайно поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації з 30.01.2021;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі суми заробітку за один місяць;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 29.01.2021 до 23.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.01.2021 її звільнено з посади спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП Укрїни. Позивач вважає, що її звільнення з посади відбулося без дотримання передбаченої законом процедури, зокрема відповідач не запропонував їй жодної з посад. Крім того, на момент звільнення позивач знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідач порушив передбачені законом соціальні гарантії для даної категорії працівників. Таким чином, на переконання позивача, оскаржуваний наказ про звільнення прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також, зазначає, що позивачу протиправно не видано трудову книжку у встановлений законодавством строк, що є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки її видачі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивача звільнено без обов`язкового працевлаштування, тобто із порушенням гарантій, наданих ст. 184 КЗпП України, а саме заборонено звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджувалось питання наявності іншої роботи у Роменській районній державній адміністрації на день попередження про звільнення чи на день звільнення позивача. Також зазначає, що у разі ліквідації підприємства роботодавець знаходиться у більш вигідному положенні ніж працівник, оскільки останній втрачає не тільки роботу, а й засоби до існування та задоволення власних потреб у виді винагороди за працю, а тому повідомлення позивача про звільнення повинно відбуватись під час особистої зустрічі та проведення роз`яснювальної роботи з боку роботодавця. Позивач вказує, що оскільки її звільнено з порушенням встановленого порядку, але поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації закладу, відповідач зобов`язаний виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Роменська районна державна адміністрація Сумської області зазначає, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Сумській області зокрема ліквідовано Недригайлівський та утворено Роменський район. Згідно із розпорядження Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.12.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IХ "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком. Додатком 1 передбачено реорганізацію Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Роменської районної державної адміністрації.

Вказує, що за приписами пункту постанови Кабінету Міністрів України № 1321 від 16.12.2020 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації). Відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 № 13-ОД "Про утворення комісії з реорганізації Недригайлівської районної державної адміністрації" утворено комісію з реорганізації Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Роменської районної державної адміністрації. Враховуючи викладене, повноваження, права та обов`язки Недригайлівської районної державної адміністрації перейшли до Роменської районної державної адміністрації.

При цьому, до реорганізації Недригайлівської районної державної адміністрації розпорядженням голови Недригайлівської районної державної адміністрації від 28.10.2020 № 259-ОД "Про припинення юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації" припинено юридичну особу відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначену юридичну особу публічного права припинено 05.07.2021.

Відповідач зазначає, що при звільненні ОСОБА_1 повністю дотримана процедура, встановлена ст. 87 Закону України "Про державну службу", зокрема у зв`язку з ліквідацією відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації, позивача належним чином попереджено про наступне вивільнення, про що свідчить її підпис на попередженні. Щодо доводів позивача про обов`язок роботодавця здійснити заходи щодо працевлаштування, вказує, що пропонування посад позивачу не є обов`язком, а правом державного органу відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу". При цьому, посада спецаліста, на якій перебувала ОСОБА_2 , не передбачена структурою Роменської районної державної адміністрації, яка затверджена розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації розпорядження від 16.01.2021. Таким чином, на час звільнення позивача не було ані обов`язку, ані можливості пропонувати вакантні посади позивачу.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Від представника відповідача - Роменської районної державної адміністрації Сумської області 20.03.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу відділу культури, освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 10.04.2018 № 30-К ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста з питань промоції та туризму, національностей і релігій Недригайлівської районної державної адміністрації з 11.04.2018.

Згідно із наказом відділу культури, туризму, національностей і релігій Недригайлівської районної державної адміністрації від 31.01.2019 № 6-К "Про звільнення ОСОБА_1 " позивачку звільнено з посади головного спеціаліста з питань промоції та туризму, національностей і релігій Недригайлівської районної державної адміністрації 31.01.2019 по переведенню на роботу до відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Недригайлівської районної державної адміністрації від 28.10.2020 № 259-ОД "Про припинення юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації" припинено юридичну особу відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації та утворено комісію з припинення юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації.

Виконуючого обов`язки начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації зобов`язано попередити у встановленому чинним законодавством порядку державних службовців та працівників централізованої бухгалтерії відділу про їх наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією відділу (абз. 2 п.2 розпорядження).

На виконання вказаного розпорядження наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 30.10.2020 № 74-ОД "Про попередження працівників відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації про наступне вивільнення штату працюючих у зв`язку з ліквідацією відділу" попереджено працівників про звільнення з займаних посад у зв`язку з ліквідацією відділу.

30.10.2020 виконуючим обов`язки начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації складено персональне попередження спеціалісту відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації про заплановане вивільнення у зв`язку із ліквідацією, згідно якого попереджено ОСОБА_1 про вивільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації (зв. бік а. с. 152).

Також у попередженні вказано, що в Недригайлівській районній державній адміністрації відсутня посада, яка б відповідала б професії (спеціальності) позивача.

30.10.2020 позивач одержала та ознайомилася з персональним попередженням, що підтверджується її особистим підписом.

Наказом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 29.01.2021 № 3-К ОСОБА_1 звільнена 29 січня 2021 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Підставою для звільнення вказано: стаття 40 Кодексу законів про працю України, стаття 87 Закону України "Про державну службу", наказ відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 30.10.2020 № 74-ОД "Про попередження працівників відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації про наступне вивільнення штату працюючих у зв`язку з ліквідацією відділу".

Не погодившись з вказаним наказом про звільнення. позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у положеннях Конвенція Міжнародної організації праці за № 158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця" , яка ратифікована Україною 04.02.1994, а також статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначається Законом України "Про державну службу" за № 889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VІІІ).

За змістом частини 1 статті 3 Закону № 889-VІІІ цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Пунктами 2, 7 частини 1 статті 1 Закону № 889-VІІІ державна служба визначена як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо забезпечення виконання законів та інших нормативно-правових актів та реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 5 Закону № 889-VІІІ відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Так, положення ст. 19 Конституції України кореспондують п.п. 1, 2 ч.1 ст. 4 Закону № 889-VІІІ, за змістом яких державна служба здійснюється з дотриманням принципів, зокрема, верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; а також принципу законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави припинення державної служби визначено статтею 83 Закону № 889-VIII, відповідно до пункту 4 частини 1 якої, державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Відповідно до п.п. 1, 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.

Згідно із ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (ч. 4 ст. ст. 87 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 87 Закону № 889-VIII, наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Тобто, при скороченні чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу, державному службовцю може бути пропоновано будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності), а суб`єкт призначення або керівник державної служби є таким, що належно виконав вимоги щодо попередження державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII, якщо таке повідомлення відбулося в письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

На виконання розпорядження голови Недригайлівської районної державної адміністрації від 28.10.2020 № 259-ОД "Про припинення юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації" наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 30.10.2020 № 74-ОД "Про попередження працівників відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації про наступне вивільнення штату працюючих у зв`язку з ліквідацією відділу" відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" попереджено позивача про звільнення з займаних посад у зв`язку з ліквідацією відділу.

30.10.2020 позивач одержала та ознайомилася з персональним попередженням, що підтверджується її особистим підписом.

Таким чином, відповідачами дотримано вимоги ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII в частині строку попередження державного службовця про наступне вивільнення.

Так, ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII передбачає, що суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" затверджено перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою № 807-IX.

На підставі Переліку районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, у Сумській області Недригайлівська райдержадміністрація реорганізована шляхом приєднання до Роменської райдержадміністрації.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. N 1321, перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється, зокрема, у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

При цьому відповідно до розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 15.01.2021 р. № 13-ОД "Про утворення комісії з реорганізації Недригайлівської районної державної адміністрації" утворено комісію з реорганізації Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Роменської районної державної адміністрації.

Враховуючи викладене, повноваження, права та обов`язки Недригайлівської районної державної адміністрації перейшли до Роменської районної державної адміністрації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент звільнення перебувала на посаді спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15, посада спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації належить до категорії "В", підкатегорії "В3".

Розпорядженням голови Недригайлівської районної державної адміністрації від 28.10.2020 № 259-ОД "Про припинення юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації" припинено юридичну особу відділу освіти, культури, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації шляхом ліквідації.

Відповідно до затвердженої розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації граничної чисельності і структури Роменської районної державної адміністрації від 16.01.2021 посада спеціаліста державного органу не передбачена ні у складі апарату Роменської районної державної адміністрації, ні у складі її структурних підрозділів.

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років- частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Отже, частиною третьою статті 184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема, жінок, які мають дітей віком до трьох років, та передбачено обов`язкове їх працевлаштування у випадках звільнення за ініціативою власника при повній ліквідації підприємства, установи, організації.

Ліквідацією юридичної особи є спосіб припинення суб`єкта господарювання при якому припиняються всі його права, а зобов`язання мають бути виконані повністю в межах ліквідаційної процедури (стаття 111 ЦК України). Під реорганізацією юридичної особи розуміють припинення юридичної особи з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника) в порядку загального правонаступництва (стаття 104 ЦК України). При цьому, згідно частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Таким чином, обов`язок працевлаштування зазначеної у статті 184 КЗпП України категорії жінок може бути покладено на власника підприємства, установи, організації лише у випадку реорганізації юридичної особи, коли права та обов`язки юридичної особи переходять до іншої особи внаслідок правонаступництва.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №911/3259/16, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Порядок вивільнення працівників унормовано у статті 49-2 КЗпП України. У цьому порядку при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю на підприємстві на якому відбувається вивільнення працівників, а саме така обставина настає внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації після визнання їх банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, власник або уповноважена ним особа, а в даному випадку ліквідатор, доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Саме державна служба зайнятості в силу частини четвертої наведеної статті вчиняє дії по працевлаштуванню вивільненого працівника.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці; проведення професійної орієнтації населення тощо.

Частиною третьою статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Тобто, державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі необхідності особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Колегією суддів встановлено, що Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації не має свого правонаступника (юридичної особи), де можна було б запропонувати позивачу робоче місце.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до ст. 48, п. 4 ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про зайнятість населення", ст. 87 ЗУ "Про держану службу" Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації подав 30.10.2020, 03.11.2020 звіти про заплановане вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією юридичної особи до Недригайлівської філіїи Сумського обласного центру зайнятості, що підтверджується відповідною інформацією за формою № 4-ПН.

У сукупності викладених обставин, враховуючи, що позивача звільнено на підставі п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України за нормами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність наказу відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 29.01.2021 № 3- К "Про звільнення ОСОБА_1 " та відсутність підстав для його скасування.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, який судом визнано правомірним, а тому такі також задоволенню не підлягають.

За приписами ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за період затримки видачі звільненому працівнику трудової книжки здійснюється виключно у разі, якщо така затримка відбулась з вини власника, внаслідок чого дослідженню підлягає встановлений законодавством порядок видачі трудових книжок.

Згідно із ч. 5 ст. 48 КЗпП України порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, розділом 4 якої встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Отже, видача трудової книжки у день звільнення передбачає особисте прибуття працівника до відділу, в якому зберігається трудова книжка з метою її отримання із проставленням у журналі обліку трудових книжок підпису про її отримання.

В той же час, законодавством передбачена можливість направлення трудової книжки звільненому працівнику засобами поштового зв`язку за умови наявності письмової згоди на це працівника.

Затримка видачі трудової книжки з вини власника передбачає вчинення роботодавцем перешкод в отриманні трудової книжки звільненим працівником, що в даному випадку не відбувалось та жодних доказів відмови роботодавця у видачі позивачу трудової книжки в день звільнення матеріали справи не містять.

Також, з матеріалів справи не встановлено, що позивачем вживались будь-які дії з метою отримання трудової книжки у встановлений законодавством спосіб, враховуючи, що її видача здійснюється під особистий підпис, за довіреністю, або шляхом направлення засобами поштового зв`язку на підставі особистої заяви.

За встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено вини відповідача щодо затримки видачі трудової книжки, що виключає можливість застосування до роботодавця відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 235 КЗпП України шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час такої затримки.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 по справі № 480/4041/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 20.03.2024 року