Постанова

від 19.03.2024 по справі 420/30733/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30733/23Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К. О.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Клінічного санаторію "Аркадія" Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Клінічного санаторію "Аркадія" Державної прикордонної служби України, в якому просив суд:

Визнати протиправною бездіяльність Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;

зобов`язати Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, а саме виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, за період з 31 серпня 2018 року по 17 жовтня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при звільненні з військової служби Позивачу не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення. Позивач вказав, що 17.10.2023 року на розрахунковий рахунок позивача нарахована грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення на виконання рішення Одеського оружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі № 420/18990/23 у розмірі 34 434,00 грн. Позивач вважає не нарахування та виплату йому середнього заробітку за час несвоєчастної виплати суми грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки - протиправними. Позивач наполягає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки лише оскаржувані дії відповідача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні вчинені відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому вони є протиправними. Враховуючи викладене та посилаючись на норми діючого законодавства, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що питання нарахування та виплати середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки у судовому рішенні у справі № 420/12359/23 вирішено не було, у ньому вирішувалось питання компенсації за час затримки виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у клінічному санаторії ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України та має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 11 березня 2015 року.

10.07.2018 року, наказом Голови Державної прикордонної служби України № 630-ОС позивача звільнено з військової служби в запас.

Відповідно до витягу з наказу начальника клінічного санаторію ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 31.08.2018 року № 266-ОС, позивача з 31.08.2018 року, виключено з списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При виключенні із списків особового складу, позивачу не нарахована та не виплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі №420/18990/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення; зобов`язано Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

На виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі №420/18990/23, відповідачем 17.10.2023 виплачено грошову компенсації у розмірі 23 311,32 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо не виплати середнє грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку протиправними, позивач звернувсь до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з урахуванням обмеження строку стягнення середнього заробітку шістьма місяцями відповідно частині 1 статті 117 КЗпП України та прийняття постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №420/12359/23, якою стягнуто середній заробіток у сумі 15000 гривень за час затримки розрахунку при звільненні, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України передбачено, що разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність, але за період не більше ніж за шість місяців.

Враховуючи практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного суду, колегія суддів зазначає наступне.

26 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №761/9584/15-ц та прийшла до висновку, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Тому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці критерії можуть визначатися судом під час розгляду конкретної справи з урахуванням установлених у ній обставин.

На думку Великої Палати Верховного Суду, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

-розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

-період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

-ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

-інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Разом з тим колегія суддів акцентує увагу на тому, що 30 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Клінічного санаторію «Аркадія» (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, справа № 420/12359/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року постановлено: « Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні.

Зобов`язати Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 37010318, Гагарінське плато 1, м. Одеса) виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 34 424,39 грн.».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 частково задоволено апеляційну скаргу Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ); скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково; стягнуто з Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321624) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) середній заробіток у сумі 15000 гривень за час затримки розрахунку при звільненні в частині затримки виплати індексації грошового забезпечення, яка виплачена на виконання судового рішення у справі № 420/9379/22; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду у справі № 420/12359/23 від 04 серпня 2023 року виконано, перераховано кошти у сумі 15 000 грн. з урахуванням сплати податків на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується копіями платіжних інструкцій №1365, 1364, 1363 від 20 грудня 2023 року.

Тобто, позивач уже отримав від відповідача грошову компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як відповідальність відповідача за те, що відповідач після звільнення позивача зі служби не провів із ним остаточного розрахунку згідно вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України.

Так, 25 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Клінічного санаторію «Аркадія» (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, справа № 420/18990/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року постановлено: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Клінічного санаторію «Аркадія» Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Клінічного санаторію «Аркадія» Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Зобов`язати Клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України (65062, м.Одеса, Гагарінське плато,1, код ЄДРПОУ 37010318) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення».

Рішення суду у справі № 420/18990/23 від 10 жовтня 2023 року виконано, перераховано кошти 28 958, 16 грн. з урахуванням сплати податків на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується копією платіжних інструкцій № 1015, 1017, 1016 від 16 жовтня 2023 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подальша виплата на користь позивача грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки на виконання рішення суду у справі №420/18990/23, не створює для відповідача нового обов`язку для застосування ст. 117 КЗпП України і повторного стягнення в користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Тобто, звертаючись до суду із цим позовом позивач повторно бажає реалізувати таке право на отримання середнього заробітку за час затримки виплати донарахованої суми індексації, що вірно зазначено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неприпустимість повторного застосування такої санкції, оскільки середній заробіток за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а тому, незважаючи на донарахування суми вчасно невиплаченої індексації, відповідача вже притягнуто до фінансової відповідальності за такі дії.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова