Постанова

від 19.03.2024 по справі 420/25041/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25041/23

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

06.12.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №8258826/43218952 від 14.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 вiд 18.02.2022 року, №8277377/43218952 від 16.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.06.2022 року, №8819548/43218952 від 16.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022 року, №8819547/43218952 від 16.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 вiд 05.10.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» податкові накладні №1 від 18.02.2022 року, №1 від 16.06.2022 року, №3 від 26.09.2022 року, №2 вiд 05.10.2022 року датою їх фактичного отримання.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем за результатом здійснення господарської діяльності складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 18.02.2022 року №1, від 16.06.2022 року №1, від 26.09.2022 року №3, вiд 05.10.2022 року №2. На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку №1165, Порядку №520 в підтвердження показників податкових накладних підприємством направлено відповідні пояснення щодо господарських операцій та матеріали.

Вказані документи у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, розкривають їх зміст та характер і відповідно до положень Порядку від 11.12.2019 року №1165 та Порядку від 12.12.2019 року №520 є достатніми для реєстрації податкових накладних. В свою чергу контролюючим органом не обґрунтовано недостатність документів первинного і бухгалтерського обліку, неможливість їх прийняти до уваги під час вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач зазначає, що є діючим підприємством та зареєстрований платником податку на додану вартість, забезпечує свою господарську діяльність необхідними ресурсами, ведення якої відбувається суворо з дотриманням правил податкового законодавства та належного оформлення податкового і бухгалтерського обліку, а отже спірні операції не відповідають жодному з Критеріїв ризиковості.

Наведені обставини у сукупності підтверджують правомірність дій платника та не доведеність законності і обґрунтованості дій та рішень суб`єкта владних повноважень, що є безумовною підставою для задоволення адміністративного позову та вжиття заходів захисту порушених прав та інтересів платника шляхом скасування неправомірних рішень органу податкового контролю із його зобов`язанням зареєструвати податкові накладні в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №8258826/43218952 від 14.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 вiд 18.02.2022, №8277377/43218952 від 16.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.06.2022, №8819548/43218952 від 16.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022, №8819547/43218952 від 16.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 вiд 05.10.2022 року.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» податкові накладні №1 від 18.02.2022 року на суму 455000 грн., №1 від 16.06.2022 на суму 158578,48 грн., №3 від 26.09.2022 на суму 598880,03 грн., №2 вiд 05.10.2022 року 598880,03 грн. датою їх фактичного отримання.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» судовий збір у розмірі 10736 грн.

Проаналізувавши положення ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 року №520, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі за змістом має визначати конкретні документи, які не надано платником і які є необхідними для проведення реєстрації податкової накладної. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його необґрунтованості та протиправності.

З огляду на те, що позивачем на підтвердження показників податкових накладних представлено контролюючому органу документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, надано пояснення щодо спірних операцій, а під час зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом не було вказано конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, недостатність поданих матеріалів не доведена відповідачами і під час вирішення справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність рішень суб`єкта владних повноважень і наявність підстав для зобов`язання відповідача провести реєстрацію податкових накладних в судовому порядку.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 року №1246, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 року №520 і помилково не враховано, що на законодавчому рівні визначений вичерпний перелік матеріалів, які є підставою для прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної.

Наполягаючи на правомірності своїх висновків, апелянт вказує, що обов`язок доведення реальності господарської операції та підтвердження її належним чином оформленими документами, які б відповідали вимогам бухгалтерського обліку, покладається на платника. При цьому, в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій платником не було надано повний перелік матеріалів, які враховуються при реєстрації податкових накладних та передбачені п. 5 Порядку від 12.12.2019 року №520, у тому числі документів щодо зберігання товарів, транспортування/навантаження/розвантаження товарів.

З урахуванням наведених обставин та акцентуючи увагу на тому, що показники спірних податкових накладних не підтверджені належним чином оформленими та повним переліком матеріалів, що свідчать про реальність здійснення операцій, апелянт вказує на безпідставність покладеного судом обов`язку на відповідача зареєструвати податкові накладні, відсутність правових обставин для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКС ІНЖИНІРИНГ» зареєстровано юридичною особою, є платником податку на додану вартість, видами діяльності підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є, у тому числі: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.91 Будівництво водних спору; 42.99 Будівництво інших споруд; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику.

За результатом господарських операцій в межах Договору підряду від 22.09.2022 року №22/09, укладеного з ТОВ «Таврія Хаб», позивачем складено та направлено засобами телекомунікаційного на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 18.02.2022 року №1 на суму 455000 грн., у тому числі ПДВ 75833,33 грн.; від 16.06.2022 року №1 на суму 158578,48 грн., у тому числі ПДВ 26429,75 грн.; від 26.09.2022 року №3 на суму 598880,03 грн., у тому числі ПДВ 99813,34 грн., вiд 05.10.2022 року №2 на суму 598880,03 грн., у тому числі ПДВ 99813,34 грн.

Згідно квитанцій від 08.07.2022 року, 23.01.2023 року, 07.02.2023 року податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію в ЄРПН зупинено.

У квитанціях визначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатково повідомлено показники «D» = 8.2316 %, «Р» = 0; «D» = 1623.94 %, «Р» = 7351.66; «D» = 39.3250 %, «Р» = 0; «D» = 46.6605 %, «Р» = 0.

07.02.2023 року, 14.02.2023 року, 09.05.2023 позивачем направлено контролюючому органу пояснення щодо показників податкових накладних та документи про підтвердження реальності здійснення операцій, у тому числі договір підряду та додаткові угоди, договір з субпідрядниками, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, розрахункові матеріали.

Рішеннями Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів від 14.02.2023 року №8258826/43218952, від 16.02.2023 року №8277377/43218952, від 16.05.2023 року №8819548/43218952, №8819547/43218952 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №1 вiд 18.02.2022 року, №1 від 16.06.2022 року, №3 від 26.09.2022 року, №2 вiд 05.10.2022 року.

Згідно вказаних рішень, підставою для їх прийняття стало не надання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи); у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; надання платником податку документів, складених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись із висновками органу податкового контролю, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити певні дії в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: 1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Вказані положення Порядку від 11.12.2019 року №1165 кореспондуються із приписами Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Разом з цим, відповідно п.п. 5, 6, 11 Порядку від 12.12.2019 року №520 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують

продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження

продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 61.2 ст. 61, п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку, ризиковості здійснення операцій із обґрунтуванням показника за кожним критерієм.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації.

Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів враховує, що згідно даних податкових накладних у графах опис (номенклатура) товарів/послуг позивачем визначено вид робіт, їх об`єми, ціну тощо.

Вказані показники позивач через особистий електронний кабінет на вимогу контролюючого органу підтвердив первинними та розрахунковими матеріалами, надав пояснення з приводу цих операцій.

Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не визначено перелік документів, який є недостатнім для проведення реєстрації податкових накладних, не наведено обставини, які стали підставою для віднесення операцій до ризикових.

Наведене свідчить про те, що вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладних.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкових накладних, а висновки в оскаржуваних рішеннях не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до положень п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (в редакції, яка діє на момент ухвалення судом першої інстанції рішення), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, встановлення судом першої інстанції способу усунення порушень прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання податкового органу провести реєстрацію податкових накладних датою, визначеною у рішенні, відбулось з дотриманням вказаних положень Порядку від 29.12.2010 року №1246.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв