Постанова

від 19.03.2024 по справі 620/10704/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10704/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Чернігів-Піца» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «Чернігів-Піца» (далі - позивач, ПМП «Чернігів-Піца») звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 року №6323/ж10/25-01-07-05-01 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 145 621,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 16.05.2023 року № 1097-П та направлень від16.05.2023 №2116 та №2117, посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській, було проведено фактичну перевірку ПМП «Чернігів-Піца», за адресою: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, будинок 21.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом встановлено реалізацію алкогольних напоїв, без відображення в фіскальному чеку обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, чим, на думку відповідача, порушено вимоги п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та вимоги п.1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.

Згідно наявної інформації в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі СОД РРО «Виторги») відповідачем встановлено, що 01.01.2022 об 4 год. 13 хв. (вперше) згідно фіскального чека №33093 було реалізовано горілка «Хортиця срібна, 3*0,05 л по ціні 167 грн. без зазначення в фіскальному чеку обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. У подальшому, при реалізації алкогольних напоїв, всі фіскальні чеки проводились через РРО з аналогічним порушенням.

Сума розрахунків по фіскальним чекам з порушенням, помісячно, становить: січень 2022 року 28772,00 грн, без врахування першого чека, лютий 2022 року 15768,00 грн, листопад 2022 року 2982,00 грн, грудень 2022 року 7998,00 грн, січень 2023 року 14555,00 грн, лютий 2023 року 6299,00 грн, березень 2023 року 8614,00 грн, квітень 2023 року 4367,00 грн, травень 2023 року 7614,00 грн. Загальна сума розрахунків по фіскальним чекам з порушенням, без врахування суми розрахунків згідно першого чека, становить 96969,00 грн.

За результатами проведеної фактичної перевірки, податковим органом складено акт перевірки від 23.05.2023 року №5294/ж5/25-01-07-05-01 (далі по тексту - акт перевірки).

На підставі акта перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023року №6323/ж10/25-01-07-05-01 на суму 145 621,00 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).

Не погоджуючись з оскаржуваним ППР, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що електронно-касовий апарат, який використовується позивачем, включений до Державного Реєстру розрахункових операцій, а тому покладання вини на ПМП «Чернігів - Піца», є безпідставним і таким, що суперечить вимогам спеціальних норм податкового законодавства, відповідно оскаржуване ППР є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон).

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95,вказано наступне:

- реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Так, відповідно до п.1-2 ст.3 Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Згідно п. 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до п.1 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи наявність порушень вимог чинного законодавства, податковий орган посилається на дані, які були отримані з внутрішньої інформаційної системи СОД РРО «Виторги», у зв`язку з чим було зроблено висновок про встановлення доведеним факту порушення ПМП «Чернігів - Піца» вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У свою чергу, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність порушення позивачем вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідачем без роздрукування відповідних розрахункових документів, суду не надано, а в акті перевірки не було конкретизовано та не ідентифіковано.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 ПК України).

Розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами в односторонньому порядку для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Дані, отримані з належних контролюючого органу інтегрованих інформаційних баз, не є тими первинними документами, які за Законом створюють правові наслідки для платника податків, а тому не можуть виступати належними доказами у питаннях, що стосуються встановлення фактів дотримання податкового законодавства платниками податків.

Аналогічна правова позиція, викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від17.11.2015 (справа №1514а15).

Крім того, існує стала судова практика у спорах, що стосуються застосування даних з внутрішніх інформаційних баз ДПС України у якості доказів, якими встановлюються порушення податкового законодавства, і полягає у тому, що податкова інформація, наявна в АІС «Податковий блок», носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Відтак, станом на момент виникнення спірних правовідносин, ДПС України не забезпечило обробку податкової інформації в АІС «Податковий блок» із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Вказане свідчить про те, що стосовно такої інформації існують об`єктивні ризики та загрози її спотворення чи зміни.

Як наслідок, інформація з АІС «Податковий блок» не може бути використана як належний та допустимий доказ у адміністративних податкових спорах.

Таким чином, висновки контролюючого органу, які ґрунтуються лише на даних з внутрішніх інформаційних баз та без належних доказів, і полягають у визнанні доведеним фактів порушення ПМП «Чернігів - Піца» вимог п.1, п.2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», під час проведення ним операцій з реалізації товарів, які до того ж не були навіть конкретизовані та не були ідентифіковані у акті, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що мають підтвердити їх виконання, не можуть вважатись доведеними на підставі належних та допустимих доказів, а застосовані таким чином штрафні санкції є такими, що застосовані неправомірно.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПМП «Чернігів - Піца» має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та електронно-касовий апарат, який включений до Державного Реєстру розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПС України від 21.12.2020 №74, у редакції наказу ДПС України №15 від 10.01.2023.

Як встановлено колегією суддів, при здійснені господарської діяльності та реалізації товарів та послуг ПМП «Чернігів - Піца» використовую реєстратор розрахункових операцій, який опломбований ГУ ДПС у Чернігівській області, що підтверджується довідкою № 1485 від 04.10.2021 року, яка досліджена судом апеляційної інстанції та міститься в матеріалах справи. Зазначена обставина не заперечується апелянтом.

Абзацом 3 ст. 12 Закону України від 06.07.1996 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що не підлягають виключенню з Державного Реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник(постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у т.ч. комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті тощо). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного Реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій».

З наведеного слідує, що оскільки електронно-касовий апарат включений до Державного Реєстру розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПС України від 21.12.2020 №74 (у редакції наказу ДПС України №15 від 10.01.2023), застосування штрафних санкцій до ПМП «Чернігів - Піца», є безпідставним і таким, що суперечить вимогам спеціальних норм податкового законодавства.

Отже, висновки ГУ ДПС у Чернігівській області ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм абзацу 3 ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому і застосування штрафних санкцій є неправомірними.

Також, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції висновки ГУ ДПС у Чернігівській області, зазначені в акті перевірки від 23.05.2023, про те, що у розрахункових документах відсутні реквізити відповідних акцизних марок на продані алкогольні напої, відповідно до вимог п.2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, оскільки у постанові Верховного Суду від 16.09.2014 року по справі №К/9991/58337/11, було сформовано правову позицію, яка полягає у тому, що законодавець не прирівнює недолік реквізиту розрахункового документу до відсутності роздрукованого документу як такого.

Зокрема, Верховний Суд у своєму правовому висновку зазначив: «...якщо некоректне зазначення реквізитів у розрахунковому документі не вплинуло на ідентифікацію особи, яка здійснювала розрахунки та на зміст розрахункових операцій, відсутні правові підстави для застосування до такого платника податків, який його оформив, штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване ППР від 22.06.2023 №6323/ж10/25-01-07-05-01 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 145 621,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 19.03.2024 року