Постанова

від 20.03.2024 по справі 560/2563/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2563/23

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

20 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМТРАНС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМТРАНС" звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМТРАНС" адміністративно-господарського штрафу №348396 від 01.02.2023.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 21.12.2022 року позивач здійснював транспортування вантажу «деревні паливні гранули», із пункту навантаження: Україна, Житомирська обл., Ємільчинський район, смт Ємільчине до пункту розвантаження: Bulgaria, Strumiani 2825, str. Tzar Kaloyan, спеціалізованим вантажним сідловим тягачем Scania R420, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом рефрижератор Schmitz SKO 24L реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать позивачу на праві приватної власності. Водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 .

23 грудня 2022 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку та відповідно до щотижневого графіка перевірок проведена перевірка транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать позивачу.

Під час перевірки водій ОСОБА_1 надав свідоцтво про реєстрацію, посвідчення водія та роздруківку з цифрового тахографа, у якій зазначені відомості про водія ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складений акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №340341, яким зафіксоване порушення відповідачем статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" 2344-III під час надання послуг з міжнародних перевезень вантажів за маршрутом "Україна-Греція" у зв`язку з відсутністю особистої картки водія до цифрового тахографа, передбаченої статтею 53 Закону 2344-III

На підставі акта перевірки 01.02.2023 винесена постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №348396, за порушення вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 6 статті 60 вказаного Закону.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутність на момент перевірки у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, який здійснює міжнародні перевезення вантажу, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, за наявності чинної картки водія, не може слугувати підставою для відповідальності, передбаченої абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за відсутність документів, передбачених статтею 53 цього Закону, відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регламентовано приписами Закон № 2344-III.

За правилами абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 53 Закону № 2344-II є зафіксований факт надання водієм ОСОБА_1 послуг з міжнародних перевезень вантажів за маршрутом "Україна-Греція" за відсутності особистої картки водія до цифрового тахографа.

Відповідно до частини 3 статті 53 Закону №2344-III при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (частина 7 статті 53 Закону №2344-III).

У відповідності до частини 8 статті 53 Закону №2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що автомобільні перевізники зобов`язані забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення.

Окрім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно із пунктом 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24 червня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241:

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

11 жовтня 2005 року набув чинності Закон України № 2819-IV від 07 вересня 2005 року «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20 грудня 2010 року набула чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відтак, апеляційний суд наголошує на тому, що норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Судом також встановлено, що в даному випадку на транспортному засобі реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаний цифровим тахографом.

Таким чином, для цифрових тахографів, який встановлений на транспортному засобі позивача, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не використовуються, а необхідними є інші документи, зокрема, карта водія, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв.

Тому водій транспортного засобу зобов`язаний був на вимогу інспектора роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок.

Отже, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (і резидентів, і нерезидентів) та видів перевезень (і пасажирських, і вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом, інші документи, наведені в частинах 3, 4, 5, 6 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відсутність на момент перевірки у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, який здійснює міжнародні перевезення вантажу, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, за наявності чинної картки водія, не може слугувати підставою для відповідальності, передбаченої абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Встановлено, що під час перевірки водій ОСОБА_1 надав свідоцтво про реєстрацію т.з, посвідчення водія та роздруківку з цифрового тахографа, де зазначено водія " ОСОБА_3 ", тоді як за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, через що відсутні правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМТРАНС" відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.