Постанова

від 20.03.2024 по справі 600/5202/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5202/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

20 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: 59030, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Буденець, вул. Сторожинецька, 8.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, 06.10.2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято наказ №1311-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»».

Цим наказом вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» з 16.11.2022 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.02.2018 року по 31.10.2022 року з метою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактах №1 від 26.01.2018 року, №2 від 01.03.2012 року, №4 від 07.02.2020 року.

06.10.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області направило позивачу на його податкову адресу указаний наказ, повідомлення на перевірку та запит про надання документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з нерезидентами по зовнішньоекономічних контрактах №1 від 26.01.2018 року, №2 від 01.03.2012 року, №4 від 07.02.2020 року. Однак рекомендований лист з повідомленням про вручення повернувся поштою до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».

29.11.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області складено Акт №4188/Ж5/24-13-07- 05/33540070 «Про результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»», у якому вказано про встановлення порушень платником податку вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», частини 1, частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пунктиу 21 Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»», а саме: неповернення валютної виручки від експорту товарів в законодавчо встановлений термін.

На підставі указаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 року за №00000/213/Ж10/24-13-07-05, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності 4623820 грн 43 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Даючи оцінку щодо протиправності наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та порушення відповідачем пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 у справі № 826/14123/18, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, питання правомірності дій контролюючого органу щодо призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про оскарження рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Таким чином, оскільки незаконність податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05 позивач обґрунтовує, перш за все, протиправністю дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення, то беручи до уваги наведену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що першу чергу необхідно надати оцінку таким доводам позивача.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції на час призначення перевірки позивача).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України.

Зі змісту наказу відповідача від 06.10.2022 року №1311-п вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, необхідними умовами для призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є отримання податкової інформації про порушення платником податків законодавства та ненадання таким платником податків пояснень і їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, призначенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача 06.10.2022 року передувало винесення відповідачем 03.06.2022 року за №3348/6/24-13-07-07-03 письмового запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження», який був отриманий представником позивача Лазоряком М.І. 07.09.2022 року, що вбачається з оригіналу указаного запиту, долученого судом до матеріалів справи у судовому засіданні 14.11.2023 року.

Як зазначалось позивачем, станом на час звернення до суду з цим позовом (27.07.2023 року) не було надано відповідачу відповіді на вказаний запит, оскільки 15-денний строк, встановлений підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для його подання, не закінчився, адже його перебіг зупинено пунктами 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

При цьому позивач наголошував, що він мав намір виконати вимоги запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року за №3348/6/24-13-07-07-03 після закінчення воєнного стану в Україні.

Даючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому неодноразово постановами Уряду (зокрема, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 та ін.) дія карантину продовжувалася і такий фактично був відмінений з 01.07.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України (зокрема від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 №58/2023).

Отже, станом на час винесення відповідачем письмового запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03 й отримання його представником позивача 07.09.2022 року, та винесення відповідачем наказу від 06.10.2022 року №1311-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України в Україні діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнний стан, введений Указом Президента України.

Згідно пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Відповідно до пункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що станом на час винесення відповідачем наказу від 06.10.2022 року №1311-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перебіг строку, встановленого платнику податків підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для надання ним пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання обов`язкового письмового запиту контролюючого органу), не закінчився, адже такий було зупинено пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Апелянт в обґрунтування законності своїх дій та призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача зазначає, що у зв`язку з викладенням у новій редакції підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, для платників податків та контролюючих органів поновлюється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в частині строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Даючи оцінку вказаним обставинам, суд апеляційної інстанції вказує, що підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) не містив положень про поновлення перебігу строку для платника податку саме на подання ним пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання обов`язкового письмового запиту контролюючого органу), тобто строку, визначеного підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перебіг якого було зупинено станом на 06.10.2022 року згідно приписів пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Враховуючи вищенаведені обсавини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 06.10.2022 року у податкового органу не було підстав для призначення і проведення документальної невиїзної перевірки позивача, оскільки 15-денний строк надання відповіді на письмовий запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03, отриманий представником позивача 07.09.2022 року, не закінчився в силу зупинення його перебігу згідно пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Отже, у спірних відносинах відповідачем не дотримано одну з умов для призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлення факту не подання платником податків пояснень і їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена наказом від 06.10.2022 року №1311-п згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто на підставі податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно змісту запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03, Акту від 29.11.2022 року №4188/Ж5/24-13-07-05/ НОМЕР_1 «Про результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»» та пояснень відповідача у ході судового розгляду справи, такою податковою інформацією є отримані від Національного банку України листи: від 23.12.2019 року №25-0006/67238/ДСК, від 18.02.2020 року №25-0006/30/ ДСК, від 25.03.2021 року №25-0006/53/ДСК.

Проте таких листів відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на час прийняття наказу від 06.10.2022 року №1311-п у ГУ ДПС у Чернівецькій області фактично була відсутня податкова інформація (в даному випадку це листи Національного банку України від 23.12.2019 року №25-0006/67238/ДСК, від 18.02.2020 року №25-0006/30/ ДСК, від 25.03.2021 року № 25-0006/53/ДСК), наявність якої зумовлює призначення документальної перевірки платника податків згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Однак, відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів правомірності призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» саме на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність призначення відповідачем наказом від 06.10.2022 року №1311-п документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці», що, у свою чергу, дає підстави для висновку про незаконність прийнятого за результатом її проведення й оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності в діях відповідача під час перевірки порушень пункту 79.5 статті 79 ПК України, колегія суддів вказує на слідуюче.

Так, статтею 79 ПК України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно пункту 79.5 статті 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві від 29.09.2022 року №23, яка була отримана ГУ ДПС у Чернівецькій області 29.09.2022 року, просив відповідача проводити всі податкові перевірки за місцем ведення бухгалтерського обліку за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700.

Факт отримання названої заяви та наявність її у податковому органі відповідачем у ході судового розгляду справи не заперечувався.

Між тим, як вбачається з обставин справи, відповідач жодним чином не відреагував на вказану заяву позивача та, як наслідок, за наявності фактично письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки провести документальну виїзну перевірку провів документальну невиїзну перевірку, що за відсутності у позивача достовірної інформації про її призначення та проведення унеможливило його подати податковому органу усі необхідні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грін Вуд Чернівці» за період та з питань, що були предметом перевірки.

Щодо тверджень апелянта про не порушення ним пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки письмове звернення під час документальної невиїзної перевірки від ТОВ «Грін Вуд Чернівці» до ГУ ДПС у Чернівецькій області не надходило, то такі суд оцінює критично, адже станом на час призначення та проведення документальної невиїзної перевірки позивача у податкового органу вже було наявне письмове звернення позивача щодо проведення саме документальної виїзної перевірки за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700, тобто за місцем зберігання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грін Вуд Чернівці».

До того ж, колегія суддів звертає увагу і на доводи позивача, щодо яких відповідачем не було наведено заперечень, про те, що станом на 06.10.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області достовірно знало про знаходження бухгалтерських документів позивача саме за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700 (зокрема згідно обставин, встановлених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 року у справі №600/2899/21-а за позовом ТОВ «Грін Вуд Чернівці» до ГУ ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу).

При цьому, варто зазначити, що подання позивачем заяви від 29.09.2022 року №23, а також його комунікація із державним інспектором ГУ ДПС у Чернівецькій області Яковлевою Т.І. з приводу проведення/непроведення перевірки ТОВ «Грін Вуд Чернівці», про що зазначалося у позовній заяві та фактично визнавалося відповідачем у судовому засіданні в ході судового розгляду справи, свідчать про не ухилення позивача від проведення податковим органом його перевірки, водночас така мала бути проведена на законних підставах у відповідності до норм ПК України.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв:

- не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень;

- недобросовісно

- нерозсудливо;

- без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про обґрунтованість висновків, зроблених за результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, і правомірність нарахування пені саме у розмірі 4623820 грн 43 коп., то такі оцінці не підлягають, оскільки не мають значення для правильного вирішення цього спору з огляду на протиправність оскаржуваного рішення у зв`язку із незаконністю призначення та проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача, за результатом якої таке рішення прийнято.

Доводи апеляційної скарги позивача вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.