Ухвала
від 20.08.2024 по справі 600/5202/23-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2024 року

Київ

справа № 600/5202/23-а

адміністративне провадження № К/990/31687/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №600/5202/23-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 31.07.2024.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 24.04.2024, 03.06.2024, 11.07.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у поданій вчетверте скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Свою позицію мотивує тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 викладено висновок про те, що підставою для скасування податкових повідомлень-рішень є не будь-які порушення, а лише ті, які об`єктивно вплинули на висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки.

Отже, приведене скаржником обґрунтування не є достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд вчергове роз`яснює скаржникові, що відкриття касаційного провадження на підставі пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Щодо посилання ГУ ДПС на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, Верховний Суд вже неодноразово у своїх постановах зазначав, що у приведеному скаржником висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №600/5202/23-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення20.08.2024
Оприлюднено21.08.2024
Номер документу121113184
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —600/5202/23-а

Ухвала від 15.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 16.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 20.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 11.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 26.06.2024

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Лелюк Олександр Петрович

Ухвала від 26.06.2024

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Лелюк Олександр Петрович

Ухвала від 03.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 20.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Гонтарук В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні