Постанова

від 19.03.2024 по справі 500/7790/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/7790/23 пров. № А/857/24916/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОДАР» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року про повернення позовної заяви (суддя Мандзій О.П., м. Тернопіль) у справі № 500/7790/23 за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОДАР» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2023 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" звернулось до судуз позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Тернопільській області №8198055/31092387 від 02.02.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 17.01.2023, складену сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібодар", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позовну заяву повернено, з підстав того, що в заяві про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 про залишення позовної заяви без руху, поважних причин, які зумовили зволікання з поданням позову, теж не вказано.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, її оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, покликаючись на порушення норм процесуального права та неповного з`ясування обстаивн справи, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що директор позивача, ОСОБА_1 , під юрисдикцією якого до кінця листопада 2023 року перебували усі податкові, фінансові та правові питання, які пов`язані з господарською діяльністю позивача, у період з 27 січня по 15 листопада 2023 року навіть знаючи про наявність оскаржуваного рішення не мав об`єктивної можливості звернутися до суду, оскільки виконував бойові завдання у зоні бойових дій поза межами пункту постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 .

Позивачем у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку було зазначено, що питаннями подання звітності (статистичної та податкової), роботою з Електронним кабінетом платника податків, виплатою заробітної плати, тощо займається бухгалтер, якій ОСОБА_1 надав доступ до електронного ключа (ЕЦП), в той же час остання позбавлена права підпису на первинних документах (Договорах, видаткових накладних тощо).

Первинні документи по господарській операції із реалізації товару на користь ТОВ «ФАХІВЕЦЬ УКРАЇНА» (Договір поставки товару №05-01/2023-КПЗ від 16 січня 2023 року, рахунок на оплату №1 від 17 січня 2023 року та видаткову накладну №1 від 17 січня 2023 року) дійсно було підписано під час перебування директора позивача, ОСОБА_1 у черговій відпустці, що узгоджується із довідкою №9/2799, яка 09 грудня 2023 року командиром Військової частини НОМЕР_1 .

Одночасне здійснення господарської діяльності та проходження військової слюди та виконання бойовий завдань не можливе, а тому директор, ОСОБА_1 , під час чергової відпустки в період з 15 по 26 листопада 2023 року призначив в. о. директора ОСОБА_2 , інформацію про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якій доручив звернутися за правовою допомогою.

Під час прийняття Тернопільським окружним адміністративним судом ухвали від 13 грудня 2023 року по справі №500/7790/23 не було з`ясовано підстав подання представником позивача заяви про відкликання позовної заяви по справі №500/5562/23, що могло бути викликане об`єктивними обставинами, такими як неможливість надати докази поважності поновлення пропущеного процесуального строку у строк, встановлений ухвалою суду тощо.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу про повернення позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.2 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Повертаючи позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОДАР» до Головного управління ДПС у Тернопільській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не вказав в заяві про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 про залишення позовної заяви без руху, поважних причин, які зумовили зволікання з поданням позову.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом ст.102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

Судом встановлено, що предметом оскарження є рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8198055/31092387 від 02.02.2023.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження цього рішення, звернувшись Державної податкової служби України зі скаргою.

Комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги прийнято рішення №16407/31092387/2 від 17.02.2023 про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

30 листопада 2023 через систему «Електронний суд», позивач звернувся до окружного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Тернопільській області №8198055/31092387 від 02.02.2023; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 17.01.2023, складену сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібодар", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Одночасно позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обгрунтована тим, що директор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" Строєвус Михайло Васильович, який проходить військову службу в Збройних Силах України з 25.02.2022, вибув у зону виконання завдань з оборони України від збройної агресії російської федерації, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 № 1496/17/311 від 26.08.2023. Позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Юріна Андрія Вячеславовича, із яким 30.11.2023 був укладений договір про надання правової допомоги №30/11-23, вже з пропущеним строком звернення до суду. Зазначав, що пошуки адвоката та підписання з адвокатом договору про надання правничої допомоги є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів з моменту вручення даної ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що проходження військової служби з 25.02.2022 директором СТОВ "Хлібодар" суд не може визнати поважними причинами строку звернення до суду, позаяк такі обставини не перешкоджали одночасно директору ОСОБА_3 проводити господарську діяльність та керівництво товариством протягом 2023 року.

Разом з цим, вперше СТОВ "Хлібодар" звернулося з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду більше як на три місяці 31.08.2023, що встановлено ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 500/5562/23 за позовом ТОВ "Хлібодар" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №8198055/31092387 від 02.02.2023, та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №1 від 17.01.2023.

Крім того, позов у справі № 500/5562/23 було подано представником позивача - адвокатом Заплітною І.А.

Відтак, посилання позивача на пошуки адвоката Юріна А.В., із яким 30.11.2023 був укладений договір про надання правової допомоги №30/11-23, також не вважав обставиною, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом тримісячного строку.

11 грудня 2023 року позивачем, на виконання вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, яка обгрунтована тим, що господарською діяльністю СТОВ "Хлібодар" керує його директор ОСОБА_1 . З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а саме з 25.02.2022, ОСОБА_1 встав на захист Батьківщини в рядах Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №1496/17/311, яка видана 26.08.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_1 мав змогу займатися питаннями, пов`язаними з господарською діяльністю СТОВ "Хлібодар" тільки під час перебування у чергових відпустках, оскільки в інший час він виконує бойові завдання із захисту Батьківщини від нападу російських загарбників. Під час перебування у черговій відпустці з 15 по 26 листопада 2023 року ОСОБА_1 було призначено в.о. директора ОСОБА_2 , інформацію про що було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В.о. директора ОСОБА_2 невідкладно звернулася за правовою допомогою, зокрема 30.11.2023 було укладено договір про надання правової допомоги №30/11-23 із адвокатом Юріним А. В. Адвокатом Юріним А. В. в короткий проміжок часу (в день укладення договору про надання правової допомоги №30/11-23 від 30.11.2023) було складено позовну заяву та направлено її до адміністративного суду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/11827/19-а.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з даним позовом з моменту отримання рішення №16407/31092387/2 від 17.02.2023 про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін, за результатом розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження.

Таким чином, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення позивача, тобто мала суб`єктивний характер, а отже клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Покликання позивача (його представника) про неможливість своєчасного звернення до суду через проходження директором СТОВ "Хлібодар" ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 військової служби, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, колегія суддів не приймає до уваги та погоджується з висновком суду першої інстанції, що 16.01.2023, СТОВ "Хлібодар" уклало договір поставки товару № 05-01/2023-КПЗ з ТОВ "Фахівець Україна", де від імені СТОВ "Хлібодар" діяв ОСОБА_1 . У січні 2023 року відбувалися господарські операції на його виконання, постачання вирощеної продукції сої, проводилися розрахунки, подавалася податкова звітність. СТОВ "Хлібодар" подало на реєстрацію податкову накладну №1 від 17.01.2023, реєстрацію якої зупинено, після зупинення надіслало пояснення та ряд документів на її підтвердження. Всі дії вчинялися директором ОСОБА_1 , що стверджується підписаними ним документами.

Колегія суддів також критично оцінює покликання скаржника на те, що питаннями подання звітності (статистичної та податкової), роботою з Електронним кабінетом платника податків, виплатою заробітної плати, тощо займається бухгалтер, якій ОСОБА_1 надав доступ до електронного ключа (ЕЦП), в той же час остання позбавлена права підпису на первинних документах, оскільки в період з 15 січня по 26 січня 2023 року перебував у відпустці, що стверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 і мав можливість призначити виконуючого обов`язки директора товариства, однак лише під час наступної чергової відпустки в період з 15 по 26 листопада 2023 року призначив в. о. директора ОСОБА_2 . В той же час, господарська діяльність товариства не зупинялась.

Апеляційний суд приймає до уваги і ту обставину, що ТОВ "Хлібодар" 31.08.2023 зверталось до Тернопільського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, (справа №500/5562/23) тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду більше як на три місяці.

Позов подано представником позивача адвокатом Заплітною І.А.

Ухвалою Тернопільського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву повернено, у зв`язку з відкликання позовної заяви.

Апеляційний суд критично оцінює покликання на те, що директор товариства не володіє спеціальними знаннями в галузі права та не має професійної освіти, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки таке спростовується укладеними угодами з адвокатом Заплітною І.А. та вподальшому, ОСОБА_4 (договір про надання правової допомоги №30/11-23 від 30.11.2023).

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в заяві про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 про залишення позовної заяви без руху, поважних причин, які зумовили зволікання з поданням позову, теж не вказано, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), у пункті 6 рішення виснував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09 грудня 1994 року у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, пункти 42-47; від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25; від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, пункти 18, 19).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно ст. 316 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОДАР» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 500/7790/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська