Рішення

від 19.03.2024 по справі 171/813/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/813/22

Номер провадження 2/184/91/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіТомаш В.І.,

за участю секретаря судових засіданьПопівніч Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» «про стягнення моральної шкоди», -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2022 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення моральної шкоди, у якій позивач просить стягнути з відповідача як компенсацію моральної шкоди суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за десять місяців у розмірі 173513 гривні 61 коп., з утриманням з указаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вінпрацював у котлотурбінному цеху ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС на посаді машиніст енергоблоку (турбіна) відповідно до наказу №30-к від 04.01.2019 року, на підприємстві з 15.09.1995 року.

16.02.2021 позивача незаконно, з грубим порушенням Конституції, КЗпП та інших нормативних актів було звільнено з роботи відповідно до наказу №50-к від 16.02.2021 року.

Рішенням по справі №171/477/21 позовні вимоги позивача до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» №50-к від 16.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста енергоблоку котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго». Стягнено з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за десять місяців у розмірі 173513,61 грн з утриманням з указаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Позивач просить суд відшкодувати з відповідача моральну (немайнову) школу, а саме просить про матеріальну та моральну компенсацію. Позивач вважає, що незаконним звільненням з ініціативи роботодавця йому завдано моральних страждань, він утратив нормальні життєві зв`язки, виникла потреба докласти додаткових зусиль для організації свого життя.

За основу своїх позовних вимог позивач зазначає психологічні та душевні страждання які спричинили знущання, психологічний та фізичний тиск, приниження з боку відповідача в період з листопада 2019 року по лютий 2021 року: постійне цькування позивача у робочому колективі за належність до профспілки «Захист праці»; постійний психологічний тиск з метою звільнення позивача за власним бажанням; втрата ділової репутації; повторне звільнення після відновлення на посаді; неможливість знайти роботу за фахом.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Чумак Т.А.

Ухвалою Апостолівського районного суду від 05.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Криворізької теплової електричної станції» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення моральної шкоди залишено без руху.

11.08.2022 року на електрону адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог. На виконання ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2022 року позивачем ОСОБА_1 додатково сплачено судовий збір у сумі 742,73 коп.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 31.08.2022 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Представником відповідача 19.12.2022 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення представник відповідача мотивував тим, що позивачем не обґрунтовано обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не надано доказів, які дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи. Позивач не довів яким чином здійснювалося його постійне цькування у робочому колективі за належність до профспілки «Захист праці», не надано жодного доказу, який свідчив би про погіршення його відносин з робочим колективом. Також не доведене яким чином відбувався постійний психологічний тиск з метою звільнення позивача за власним бажанням та як саме змінилась його ділова репутація, коли саме це відбулось, не надано доказів, що ділова репутація зазнала змінсаме у зв`язку із прийняттям наказу про його звільнення. Не надано доказів спроби працевлаштування за посадою машиніст енергоблоку та доказів неможливості знайти роботу за цією посадою. Зазначає, що на користь позивача в рамках виконавчого провадження на виконання рішення по справі №171/477/21 у січні 2022 року стягнуто 173 513,61 грн

Розпорядженням в.о. голови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у порядку п. 2 ч. 1ст. 31 ЦПК Українивказана цивільна справа направлена до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 справа прийнята до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 закрите підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав заявлених у відзиві.

Суд,вислухавши доводисторін,дослідивши матеріалисправи іоцінивши їхв сукупності,прийшов донаступного висновку.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року у справі №171/477/21, задоволено позов ОСОБА_1 , поновлено його на посаді машиніст енергоблоку котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» та вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача відповідних виплат у зв`язку із поновленням його на роботі.

За результатами апеляційного провадження, постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року у справі №171/477/21 залишено без змін.

Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною другоюстатті 16 ЦК Українивизначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюєтьсястаттею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (стаття 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно ізстаттею 237-1 КЗпП України, є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ВстановленеКонституцієюта законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

КЗпП Українине містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, астаття 237-1 цього Кодексупередбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, що полягало у звільнення позивача із займаної посади, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 711/2765/16-ц.

За результатами розгляду справи № 171/477/21 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що звільнення ОСОБА_1 у лютому 2021 року є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Разом з тим, враховуючи, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено факт порушення його законних прав, яке полягало у незаконному звільненні з роботи, що призвело до моральних страждань, тривалості відновлення порушених трудових прав, оскільки позивач десять місяців був позбавлений заробітної плати, докладав зусиль щодо відновлення своїх порушених прав в судовому порядку, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Разом з тим, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, який вказаний позивачем у розмірі 173513,61 грн., є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача та вважає, що грошова сума у розмірі 25000 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану незаконним звільненням моральну шкоду.

Відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).

До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому моральної шкоди, не заслуговують на увагу, так як незаконність звільнення доведено преюдиційним судовим рішенням в цивільній справі №171/477/21, що згідно з частиною четвертоюстатті 82 ЦПК Українине підлягає доведенню.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.2,13,76-81,89,141,247,258-259,263-265,268,272-273,354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненнямзадовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872, місцезнаходження вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду завдану незаконним звільненням з роботи в сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. .

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872, місцезнаходження вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 250 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.03.2024р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш