Рішення

від 20.03.2024 по справі 341/356/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/356/24

Номер провадження 2-др/341/4/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув без участі сторін заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

встановив:

Представник ОСОБА_1 в інтересах позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позові просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. від 07 травня 2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 31588, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованості у розмірі 20655,0 грн таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача понесені судові витрати. Також, зазначив, що орієнтований розмір витрат, які позивачка планує понести на професійну правничу допомогу адвоката, становить 10000,0 грн.

Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 04 березня 2024 року.

У судове засідання 04 березня 2024 року сторони не з`явились. Розгляд справи здійснювався за відсутності останніх.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року позов ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено повністю.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07 травня 2021 року № 31588, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості у розмірі 20655,0 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору.

Під час ухвалення рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, оскільки до закінчення судових дебатів у справі представник позивача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зробив про це відповідну заяву.

11 березня 2024 року представник ВасютинЯ.В.в інтересахпозивачки ОСОБА_2 звернувся досуду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн та судовий збір у розмірі 605,60 грн, сплачений позивачкою за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду. Розгляд цієї заяви просить здійснювати за відсутності позивачки та її представника. Подану заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача.

На підтвердження заявлених вимог представник ОСОБА_1 надав розрахунок, відповідно до якого зазначено опис наданих послуг та розмір витрат на правничу допомогу адвоката, а саме: первинна правова консультація, збір, аналіз та вивчення матеріалів справи 1000,0 грн; складання та подання до суду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви 2000,0 грн; складання та подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню 4000,0 грн; складання та подання до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника 1000,0 грн, що разом становить 8000,0 грн.

12 березня 2024 року представник відповідача надіслав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у якому зазначає, що сума відповідних витрат на адвокатські послуги явно виходить за розумні межі визначення гонорару та, враховуючи, що ця справа незначної складності, є неспівмірною та нерозумною.

Надавши правову оцінку заяві, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі змістом ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Виходячи з обставин справи та положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає, що немає необхідності викликати сторони в судове засідання для ухвалення додаткового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1ст. 246 ЦПК Українивизначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторонни, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи.

Також, суд зазначає, що відповідно дост.26Закону України"Проадвокатуру іадвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до нормст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Приписамист. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Такий же правовий висновок сформував Верховний Суд у додатковій постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 824/20/23 (провадження № 61-6611ав23).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження факту надання адвокатом позивачці професійної правничої допомоги представник позивачки подав до суду договір від 01 лютого 2024 року № 25/2024 про надання професійної правничої допомоги, укладений між ним та позивачкою, ордер від 12 лютого 2024 року серії АТ № 1061143, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 вересня 2018 року серії ІФ № 001380, копію акта від 06 березня 2024 року № 01/25/2024 про надання послуг професійної правничої допомоги, у якому зазначено опис наданих адвокатом послуг, що разом становить 8000,0 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 06 березня 2024 року № 25/2024 на суму 8000,0 грн.

Проте, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема те, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому сама справа не є складною, відсутність судових засідань у справі та їх розгляд без учасників справи та враховуючи те, що вартість послуг адвоката становить близько 39 % від предмета спору (20655,0 грн), заперечення сторони відповідача щодо розміру відповідних витрат, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн, оскільки, на переконання суду, об`єктивно об`єм виконаних робіт адвокатом і затрачений ним час не відповідають заявленим до стягнення витратам на правову допомогу.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 605,60 грн, суд зазначає наступне.

Позивачка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року заяву позивачки про забезпечення позову задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у розмірі 536,80 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням принципу розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 0 грн та судового збору у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 0 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_2 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 березня 2024 року.

Учасники страви:

позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ;

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1/28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236;

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ;

третя особа Галицький відділдержавної виконавчоїслужби вІвано-Франківськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,місцезнаходження:вул.Коновальця,13,м.Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 35078278.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ