Постанова

від 20.03.2024 по справі 219/8051/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/239/24 Справа № 219/8051/21 Суддя у 1-й інстанції - Худіна О.О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Тимченко О.О.,

за участю секретаря Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №219/8051/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» про захист прав споживача шляхом визнання добросовісним набувачем транспортного засобу з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах України,

за апеляційною скаргою Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ,

на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2023 року,

встановив:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» про захист прав споживача шляхом визнання добросовісним набувачем транспортного засобу з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах України.

Позов мотивований тим, що позивач є власником транспортного засобу Мотоцикл-А марки YAMAHA модель YZF-R6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , повна маса 450, маса без навантаження 263, категорія А, об?єм двигуна 599, тип пального В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2006, дата реєстрації 31 серпня 2013 року, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР м. Артемівська при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, надалі за текстом Мотоцикл-А, який придбав для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Мотоцикл-А YAMAHA ОСОБА_1 придбав 18 квітня 2013 року як митний конфіскат на відкритому аукціоні по реалізації рухомого майна конфіскованого у ОСОБА_2 , який проводив відокремлений підрозділ спеціалізованої торгівельної організації - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групи».

У позивача зберігся оригінал Протоколу № 05-0474/13(К) - Лот № 4 проведення аукціону по реалізації рухомого майна конфіскованого у ОСОБА_2 , з якого слідує, що 18 квітня 2013 р. о 9.30 у АДРЕСА_1 , офіс ТОВ «Укрспецторг Групп» відбувся аукціон з продажу Мотоцикла-А. Переможцем аукціону став ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , який запропонував за Мотоцикл-А найвищу ціну, а саме: 12 940 грн, розподіл яких відбувся наступним чином: 11 658,94 грн - ініціатору проведення аукціону - Відділу Державної Виконавчої Служби Новоазовського РУЮ, а сума 1 281,06 грн (0,79 + 1280,27) залишається у якості винагороди спеціалізованій організації ТОВ «Укрспецторг Групп», в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації майна.

На підставі Протоколу № 05-0474/13(К) - Лот № 4 проведення аукціону по реалізації рухомого майна конфіскованого у ОСОБА_2 , проведеного 18 квітня 2013 року торгівельною організацією - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», остання видала позивачу Довідку з біржі № 05-0474/13к від 18 квітня 2013 року, яка в свою чергу стала підставою для видачі приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ушаковою Ніною Денисівною Свідоцтва про власність бланк серія ВТІ № 822832 від 23 липня 2013 року.

Позивач зазначає, що оригінали Довідки з біржі № 05-0474/13к від 18 квітня 2013 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» та Свідоцтва про власність бланк серія ВТ № 822832 від 23 липня 2013 року, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ушаковою Н.Л. 31 серпня 2013 року він здав під час реєстрації Мотоцикла-А у BPEP м. Артемівська при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області. Копій зазначених документів собі не залишив.

Втім, з листа Територіального сервісного центру MBC № 1442, місцезнаходження: вул. Ювілейна, 41, м. Бахмут, Донецька область, 84510, створеного внаслідок реорганізації ВРЕР м. Артемівська при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, від 03 жовтня 2020 року № 31/5-1442-1248 убачається, що Мотоцикл-А був зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі вищезазначених документів, які були знищені у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

11 березня 2015 року Баранов М.С., приватний нотаріус Артемівського міського нотаріального округу, посвідчив довіреність (реєстраційний номер 321), згідно якої ОСОБА_1 передав, зокрема, право розпорядження Мотоциклом-А громадянину України ОСОБА_3

27 серпня 2019 року ОСОБА_3 , діючи від імені позивача на підставі довіреності від 11 березня 2015 року № 321, звернувся у ТСЦ № 4641 РСЦ МВС у Львівській області з метою перереєстрації Мотоцикла-А на нового власника, але у перереєстрації було відмовлено у зв`язку з тим, що Мотоцикл-А знаходиться у розшуку згідно бази даних «Інтерпол». Начальник ТСЦ № 4641 РСЦ МВС у Львівській області надіслав начальнику Залізничного ВП ГУ Національної поліції у Львівській області лист від 27 серпня 2019 року № 31/13-4641-785, в якому просив здійснити перевірку по факту знаходження Мотоцикла-А у розшуку згідно бази «Інтерпол» та надав витяг з бази даних ТСЦ «Подробиці пошуку викраденого автомобіля». З Витягу убачається, що дата крадіжки 28 вересня 2011 року, країна повідомлення про крадіжку - Італія, запис дійсний до 28 вересня 2021 року.

Отже, позивачем, під час перереєстрації Мотоцикл-А марки YAMAHA модель YZF-R6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , було виявлено, що мотоцикл перебуває в розшуку Інтерполу, ініціатором якого є країна Італія.

Представником позивача та самим позивачем було здійснено ряд адвокатських запитів і відповідно до отриманих листів було вказано про те, що спірний транспортний засіб розшукується правоохоронними органами Італії як викрадений у цій країні.

Також позивач вказував, що під час реєстрації Мотоцикла-А марки YAMAHA модель YZF-R6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 14 серпня 2010 року, не було виявлено жодного розшуку чи викрадення вказаного мотоциклу, а ОСОБА_1 починаючи з 18 квітня 2013 року відкрито і безперешкодно користувався цим мотоциклом.

На підставі наведеного вище позивач просив суд визнати його добросовісним набувачем транспортного засобу Мотоцикла А марки YAMAHA модель YZF-R6 номер шасі НОМЕР_1 , повна маса 450, маса без навантажень 263, категорія А об`єм двигуна 599, тип пального В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2006, дата реєстрації 31 серпня 2013 року, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР м. Артемівська при УДАЇ ГУМВС України в Донецької області, з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добросовісним набувачем транспортного засобу Мотоцикла А марки YAMAHA модель YZF-R6 номер шасі НОМЕР_1 , повна маса 450, маса без навантажень 263, категорія А об`єм двигуна 599, тип пального В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2006, дата реєстрації 31 серпня 2013 року, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР м. Артемівська при УДАЇ ГУМВС України в Донецької області , з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах.

В апеляційній скарзі відповідач Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що суд під час розгляду не врахував, що апелянт не є належним відповідачем по справі, та відповідно не залучив до розгляду справи належного відповідача по справі що є підставою для скасування судового рішення. Вказує на те, що сторонами у справі є учасники спірного матеріального правовідношення. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушуваного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права, відтак неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом. В даному випадку позивачем не зазначено обставин, які свідчили б про порушення, оспорювання, або невизнання його прав апелянтом, оскільки Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ є органом держаної влади, який надає адміністративні послуги.

В судовому засіданні апеляційного суду Ємельянова І.О., яка діє в інтересах відповідача Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що позивач 18 квітня 2013 року придбав Мотоцикл-А YAMAHA, як митний конфіскат на відкритому аукціоні по реалізації рухомого майна конфіскованого у ОСОБА_2 , який проводив відокремлений підрозділ спеціалізованої торгівельної організації - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групи», код ЄДРПОУ 36303404, розташований за адресою: 83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 100, офіс ТОВ «Укрепецторг Групп». (а.с.11)

Відповідно повідомлення Територіального сервісного центру №4641 регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 27.08.2019 року № 31/13-4641-785 повідомлено, що при розгляді матеріалів, що стали підставою для перереєстрації та при проведенні відповідних перевірок, виявлено, що VIN № НОМЕР_1 , знаходиться у розшуку згідно бази даних «Інтерпол». (а.с.14-15)

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з того, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, та з того, що позивач немає можливості в інший спосіб, ніж пред`явлення даного позову, захистити свої права.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 129Конституції України визначені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18, зроблено правовий висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності, в інтересах яких заявлено вимоги. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладений у Постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до ч.1-4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача, що узгоджується із правовими висновками, викладеними в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17,Постанові Великої Палати Верховного Судувід 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.

Предметом спору у цій справі є визнання за позивачем, як за добросовісним набувачем, права власності на транспортний засіб Мотоцикл А марки YAMAHA модель YZF-R6 номер шасі НОМЕР_1 , який знаходиться у розшуку згідно бази даних «Інтерпол».

Постановою Кабінету міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» утворено Головний сервісний центр МВС як міжрегіональний територіальний орган з надання сервісних послуг МВС. З метою виконання завдань та функцій передбачених наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 21393 «Про затвердження Положення про Головний сервісний центр МВС та призначення його директора», Головний сервісний центр МВС використовує у своїй діяльності територіально-розгалужену національну автоматизовану інформаційну систему Департаменту ДАІ. Вказана система НАІС у березні 2016 року була передана з балансу Департаменту ДАІ МВС України на баланс Головного сервісного центру МВС.

Отже, відповідач у справі є органом держаної влади, який надає адміністративні послуги, тому відсутні підстави вважати, що Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ були порушені, оспорені або ж невизнані права позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванніапеляційного норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до змісту ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Оскільки апеляційний суд не має повноважень залучити належного відповідача до участі у справі на стадії апеляційного провадження, то вирішуючи справу в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що вимоги пред`явлені ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ про захист прав споживача шляхом визнання добросовісним набувачем транспортного засобу з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах України, задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим погоджується з доводами апеляційної скарги апелянта про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зауважити, що у пунктах 106-107 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) вказано, що відповідно до статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

У пункті 2.3.5. Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служба безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України № 3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року (далі - Інструкція № 3/1/2/5/2/2 від 09 січня 1997 року), зазначено, що отримавши від НЦБ повідомлення про те, що транспортний засіб викрадений за кордоном, правоохоронні органи зобов`язані вжити заходів щодо його схоронності, а також провести перевірку в порядку, передбаченому статтею 97 КПК України. Після закінчення такої перевірки правоохоронні органи через НЦБ зобов`язані повідомити правоохоронним органам країни, на території якої був викрадений транспортний засіб, таке: а) обставини, за яких був знайдений транспортний засіб (де, коли, у кого) та що послужило підставами для його перевірки; б) процесуальний результат перевірки та реєстраційний номер кримінальної, оперативно-розшукової справи, матеріалів перевірки, дату їх порушення (заведення) та орган, у якому вони знаходяться; в) місцезнаходження викраденого транспортного засобу, його технічний стан, спроможність до самостійного пересування; г) хто є власником транспортного засобу в даний час, його повні анкетні дані, адреса, громадянство; д) у який державний орган чи до якої посадової особи (вказується повна поштова адреса та номери телефонів, факсимільних апаратів) може звернутися потерпілий для захисту права власності і вирішення питання про повернення транспортного засобу.

Наведене вище свідчить про те, що належним відповідачем у даному спорі є саме органи Міністерства внутрішніх справ України, на яких покладено обов`язки щодо вжиття заходів, щодо викрадених транспортних засобів за кордоном.

Відповідно п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 3ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то, в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ підлягає стягненню сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 1 362 гривень.

Керуючись ст. 374, 376, 382,383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 червня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» про захист прав споживача шляхом визнання добросовісним набувачем транспортного засобу з можливістю зняття його з обліку та здійснення без обтяжень державної реєстрації на нового власника в сервісних центрах України, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 20 березня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста