Постанова

від 19.03.2024 по справі 644/735/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» березня 2024 року

м. Харків

справа № 644/735/21

провадження № 22ц/818/766/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», представниця відповідача Бабій Л. В., Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ»,

треті особи - ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», представниця третьої особи Потапова О. К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року в складі судді Саркісян О.А.

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ», треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення моральної шкоди, вимоги за яким в подальшому збільшив та просив стягнути солідарно з відповідачів суму матеріального збитку, завданого автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 975536,77 грн, вартість оренди автомобіля «SKODA OCTAVIA А5», державний номер НОМЕР_1 , в розмірі 150000,00 грн, моральну шкоду в сумі 100000,00 грн, 3% річних в розмірі 110017,90 грн, інфляційні втрати 502794,62 грн та судові витрати.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через представника подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом арешту майна. Клопотання мотивоване тим, що предметом позову є вимога про стягнення грошових коштів для відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 1838349,30 грн. Як стало відомо, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ» на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року №78/06.2021 рухоме майно, а саме автомобілі, автонавантажувач, ваги автомобільні, преси, павільйони та торгівельний кіоск загальною вартістю 303600,00 грн. Вказане майно є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» та в будь-який час може бути ним відчужене, що в свою чергу в майбутньому призведе до неможливості виконання судового рішення про стягнення коштів з відповідача. Враховуючи ціну позову, вважав, що для забезпечення виконання рішення необхідно накласти арешт на вказане вище майно. Арешт вище переліченого майна, зокрема, транспортних засобів, є єдиним ефективним та співмірним способом забезпечення позову у справі.

Просив забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», а саме:

автомобіль TATA LPT613, б/в 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 14000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 14000,00 грн;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_3 , б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 18000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 18000,00 грн;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_4 , б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 18000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 18000,00 грн;

автомобіль JAC HFC1045K, б/в 2010 року випуску; рік початку експлуатації 2010, кількість 2, ціна 10000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 20000,00 грн;

автомобіль КАМАЗ, б/в 2011 року випуску; рік початку експлуатації 2011, кількість 1, ціна 60 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 60000,00 грн;

автомобіль HYUNDAI, б/в 2015 року випуску; рік початку експлуатації 2015, кількість 1, ціна 20000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 20000,00 грн;

автонавантажувач TOYOTA, б/в 2010 року випуску; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 3750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3750,00 грн;

автомобіль CHEVROLET LACCETTI SX, б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 11 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 11500,00 грн;

ваги автомобільні, вживані; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 2 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 2 500,00 грн;

ваги автомобільні механічні передвижці РП-20Ш13ГП, 20 т, вживані; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний; рік початку експлуатації 2010, кількість 4, ціна 3 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 12000,00 грн;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний; рік початку експлуатації 2011, кількість 4, ціна 3 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 12000,00 грн;

прес ПГПМ 35-1, вживаний; рік початку експлуатації 2011, кількість 1, ціна 15 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 15000,00 грн;

прес ПГПМ 40-1, вживаний; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 16000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 16000,00 грн;

прес RTV 5, вживаний; рік початку експлуатації 2014, кількість 2, ціна 4 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 4 500,00 грн;

павільйон, вживаний; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

павільйон-покриття, вживаний; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

кіоск торгівельний, вживаний, рік початку експлуатації 2015, кількість 1, ціна 10000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 10000,00 грн. Разом на загальну суму з врахуванням ПДВ 20% - 303600,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким забезпечити його позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» про стягнення коштів шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» вартістю 303600,00 грн, без обмеження/позбавлення права користування ним, а саме:

автомобіль TATA LPT613, б/в 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_3 , б/в, 2012 року випуску;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_4 , б/в, 2012 року випуску;

автомобіль JAC HFC1045K, б/в 2010 року випуску, 2 шт;

автомобіль КАМАЗ, б/в, 2011 року випуску;

автомобіль HYUNDAI, б/в, 2015 року випуску;

автонавантажувач TOYOTA, б/в, 2010 року випуску;

автомобіль CHEVROLET LACCETTI SX, б/в, 2012 року випуску;

ваги автомобільні, вживані, 2010 року випуску;

ваги автомобільні механічні передвижці РП-20Ш13ГП, 20т, вживані, 2013 року випуску, 1 шт;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний, 2010 року випуску, 4 шт;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний, 2011 року випуску, 4 шт;

прес ПГПМ 35-1, вживаний, 2011 року випуску 1 шт;

прес ПГПМ 40-1, вживаний, 2010 року випуску 1 шт;

прес RTV 5, вживаний, 2014 року випуску, 2 шт;

павільйон, вживаний, 2013 року випуску 1 шт;

павільйон-покриття, вживаний, 2013 року випуску, 1 шт;

кіоск торгівельний, вживаний, 2015 року випуску, 1 шт.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Судом першої інстанції не враховано, що статутний капітал товариства становить лише 10000,00 грн, що не дозволяє погасити заборгованість за позовом. Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», яке є 100% одноосібним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», також не гарантувало погашення заборгованості товариства у разі недостатності його майна. Судом не застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 та 15 червня 2021 року у справі № 757/48375/20. Накладення арешту на майно відповідача без обмеження права користування ним є співмірним та адекватним способом забезпечення позову, що гарантуватиме йому в подальшому виконання рішення суду про стягнення коштів з відповідача, оскільки до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу в користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Крім того, судом відмовлено у витребуванні доказів, необхідних задля визначення майна, яке може бути предметом забезпечення позову. Він вчинив усі можливі заходи щодо визначення платоспроможності відповідача, однак той ухилився від підтвердження факту достатності у нього майна для погашення боргу у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

19 лютого 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Вказав, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили намір відповідача відчужити майно, чи доказів зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. З моменту подачі позову відповідач не вчинив жодних дій, які б давали підстави вважати, що він намагається утруднити чи унеможливити виконання рішення суду. Сума позовних вимог є не співмірною з вартістю майна відповідача. Сама по собі наявність спору не свідчить про реальні підстави вважати, що виконання рішення може бути утруднено.

19лютого 2024року задопомогою системи«Електронний суд»Товариство зобмеженою відповідальністю«ВТОРРЕСУРСИ СХІД»подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Вказав, що при задоволенні заяви про забезпечення позову буде паралізована господарська діяльність товариства. Арешт транспортних засобів та обладнання призведе до зупинки діяльності підприємства і до збитків, що зумовить ненадходження податків до бюджетів, простій або скорочення чисельності працівників. Майно, на яке позивач просив накласти арешт, не є предметом спору. Заява позивача ґрунтується на припущеннях, доводи заяви зводяться лише до ймовірності настання негативних наслідків. Надав докази щодо доходів за 2023 рік, вартості активів, що свідчать про його платоспроможність.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Посилався на те, що в добровільному порядку підприємство не бажає відшкодувати шкоду, тому вважав за доцільне забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно. При цьому не надав будь якого доказу того, що підприємство відчужує або в майбутньому буде відчужувати наявне у нього майно. Не заперечував проти того, що страхова компанія відшкодувала ОСОБА_1 відповідну суму (розмір не вказав), тому ОСОБА_1 не залучав до участі в справі страхову компанію.

Представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» та Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ КАРТОННО-ПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ» проти задоволення апеляційної скарги заперечували та підтримали відзиви на апеляційну скаргу. Зазначили, що для розвитку підприємство придбало рухоме майно, тому підстав для його відчуження у нього немає. Накладення арешту на майно зупинить роботу підприємства, що порушить трудові права працівників підприємства. В разі задоволення позову підприємство має можливість виконати судове рішення.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали оскарження ухвали, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Арешт майна і заборона на відчуження майнає самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Зазначений висновок викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ», треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення моральної шкоди.

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування йому матеріальної шкоди з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, а також моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 1838349,30 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» придбало у власність за договором купівлі-продажу від 24 червня 2021 року № 78/06.2021 майно, а саме:

автомобіль TATA LPT613, б/в 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 14000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 14000,00 грн;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_3 , б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 18000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 18000,00 грн;

автомобіль TATA LPT613, серійний номер НОМЕР_4 , б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 18000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 18000,00 грн;

автомобіль JAC HFC1045K, б/в 2010 року випуску; рік початку експлуатації 2010, кількість 2, ціна 10000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 20000,00 грн;

автомобіль КАМАЗ, б/в 2011 року випуску; рік початку експлуатації 2011, кількість 1, ціна 60 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 60000,00 грн;

автомобіль HYUNDAI, б/в 2015 року випуску; рік початку експлуатації 2015, кількість 1, ціна 20000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 20000,00 грн;

автонавантажувач TOYOTA, б/в 2010 року випуску; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 3750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3750,00 грн;

автомобіль CHEVROLET LACCETTI SX, б/в 2012 року випуску; рік початку експлуатації 2012, кількість 1, ціна 11 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 11500,00 грн;

ваги автомобільні, вживані; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 2 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 2 500,00 грн;

ваги автомобільні механічні передвижці РП-20Ш13ГП, 20 т, вживані; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний; рік початку експлуатації 2010, кількість 4, ціна 3 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 12000,00 грн;

прес електрогідравлічний вертикальний, вживаний; рік початку експлуатації 2011, кількість 4, ціна 3 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 12000,00 грн;

прес ПГПМ 35-1, вживаний; рік початку експлуатації 2011, кількість 1, ціна 15 000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 15000,00 грн;

прес ПГПМ 40-1, вживаний; рік початку експлуатації 2010, кількість 1, ціна 16000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 16000,00 грн;

прес RTV 5, вживаний; рік початку експлуатації 2014, кількість 2, ціна 4 500,00 грн, вартість продажу без ПДВ 4 500,00 грн;

павільйон, вживаний; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

павільйон-покриття, вживаний; рік початку експлуатації 2013, кількість 1, ціна 3 750,00 грн, вартість продажу без ПДВ 3 750,00 грн;

кіоск торгівельний, вживаний, рік початку експлуатації 2015, кількість 1, ціна 10000,00 грн, вартість продажу без ПДВ 10000,00 грн. Разом на загальну суму з врахуванням ПДВ 20% - 303600,00 грн.

Також перебування у власності товариства автомобілів «TATA LPT613», «JAC HFC1045K», «КАМАЗ 43253», «HYUNDAI HD72», «CHEVROLET LACCETTI» підтверджується відповіддю Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ № 6349 від 25 жовтня 2023 року № 31/20/9-1183 (а. с. 29-32).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір майнового характеру щодо відшкодування шкоди.

Проте, позивач не надав доказів на підтвердження необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову. ОСОБА_1 не доведено наявності реальної загрози відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» майна та вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як-то продаж майна або підготовчі дії до його реалізації тощо.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається лише факт придбання відповідачем майна, а не вчинення дій з його відчуження.

Саме лише посилання в заяві на ризик відчуження відповідачем належного йому майна з метою уникнення виконання можливого майбутнього рішення суду та потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19, від 20 липня 2022 року у cправі №909/86/22.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не встановлено жодних обставин, які переконливо свідчили б про те, що майно, яке є у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» на момент пред`явлення позову в даній справі, може зникнути або зменшитися за кількістю настільки, що це могло б істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову про відшкодування шкоди.

Крім того, заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, тоді як відповідач є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність, займається оптовою торгівлею відходами та брухтом і потребує використання у своїй діяльності майна, на яке позивач просив накласти арешт.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 та від 15 червня 2021 року у справі № 757/48375/20, колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаних справах позивачами доведено наявність обставин, які можуть свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку задоволення позову, а також враховано перебування іншого майна відповідачів під обтяженнями, чого у даній справі не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на те, що статутний капітал товариства становить лише 10000,00 грн, що не дозволяє погасити заборгованість за позовом, та Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ КАРТОННО-ПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ», яке є 100% одноосібним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», також не гарантувало погашення заборгованості товариства у разі недостатності його майна, не можуть бути взяті до уваги, оскільки статутний капітал не єабсолютно незмінною величиною та може змінюватися, а рішення суду про стягнення коштів може виконуватися за рахунок майна відповідача, а не лише його статутного капіталу.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що судом відмовлено у витребуванні доказів, необхідних задля визначення майна, яке може бути предметом забезпечення позову; що він вчинив усі можливі заходи щодо визначення платоспроможності відповідача, однак той ухилився від підтвердження факту достатності у нього майна для погашення боргу у разі ухвалення рішення про задоволення позову, висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову не спростовують.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, та справа по суті спору не розглядалась, підстави для розподілу судового збору судом апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 20 березня 2024 року.