Постанова

від 19.03.2024 по справі 487/2299/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/2299/23

Провадження №1-кп/487/342/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023150000000009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 12023150000000009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ПрАТ " ВФ Україна ", та містять відомості про мобільні термінали ( їх ІМЕІ), комп`ютерні пристрої з зазначенням ІР-адрес пристроїв, інтернет-провайдера, ІР-телефонів або відповідного програмного забезпечення в яких працював номер мобільного оператору НОМЕР_1 ; відомості про вхідні та вихідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень, з зазначенням типу, дати, часу, тривалості дзвінків, ІМЕІ мобільних терміналів,комп`ютерних пристроїв, що здійснювались з номеру НОМЕР_1 ; відомості про місцезнаходження учасників з`єднань, у тому числі азимутів ретрансляційних антен та адрес розташування базових станцій вказаних абонентів.

В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ " Будтехнологія-МК ", 10.02.2023 та 23.01.2023, знаходячись в службовому кабінеті слідчого МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , яка є службовою особою, що займає відповідальне становище, пропонував останній неправомірну вигоду у сумі 150 тисяч грн. за непритягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 191 КК України.

На думку сторони захисту, в даному випадку має місце провокація злочину з боку правоохоронних органів. В зв`язку з чим у сторони захисту виникла необхідність в отриманні інформації про телефонні дзвінки абонентського номера НОМЕР_2 яким користувалась ОСОБА_6 , з метою підтвердження телефонного зв`язку між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Вказана інформація може мати доказове значення у кримінальному провадженні, яка вплине на встановлення непричетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив про задоволення клопотання захисника.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

В провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 12023150000000009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку,на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини,мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого,обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини,що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини,які підтверджують,що гроші, цінності та інше майно,які підлягають спеціальній конфіскації,одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення,у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені,пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91КПК, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.92КПК України, покладається наслідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, на потерпілого.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України).

Згідно ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом,оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності,а сукупність зібраних доказів- з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).

За змістом частин 4та 5ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За змістом ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді підчас досудового розслідування чи суду підчас судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів,за винятком зазначених у статті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати,що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей,що містяться в речах і документах,та неможливість іншими способами довести обставини,які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Статтею 162 КПК України встановлено, що до охоронюваної законом таємниці,яка міститься в речах і документах ,належать: 1)інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2)відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості,які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4)конфіденційна інформація,в тому числі така,що містить комерційну таємницю; 5)відомості,які можуть становити банківську таємницю; 6)особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7)інформація,яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок,абонента,надання телекомунікаційних послуг,у тому числі отримання послуг, їх тривалості,змісту,маршрутів передавання тощо; 8)персональні дані особи,що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних,яка знаходиться у володільця персональних даних; 9)державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя,суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження,у зв`язку з яким подається клопотання,мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

З метою об`єктивного та неупередженого розгляду кримінального провадження та забезпечення реалізації обвинуваченим ОСОБА_3 права на захист в частині права збирання та подання суду доказів своєї невинуватості у пред`явленому обвинуваченні, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та, надати стороні захисту дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю та перебуває у володінні оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПАТ « ВФ Україна " з можливістю отримання копії інформації (в тому числі в електронному вигляді), що містить відомості про вхідні, вихідні дзвінки абонента ОСОБА_6 за номером НОМЕР_2 .

Керуючись ст. ст. 159-166 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 ( свідоцтво МК № 860 від 14.12.2018, видане Радою адвокатів Миколаївської області №548) дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю і перебувають у володінні оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПАТ " ВФ Україна " ( код ЄДРПОУ 14333937 м.Київ вул. Лейпцизька 15 ), з можливістю отримання копії інформації (в тому числі в електронному вигляді), що містить відомості про мобільні термінали (їх ІМЕІ), комп`ютерні пристрої з зазначенням ІР-адрес пристроїв, інтернет-провайдера, ІР-телефонів або відповідного програмного забезпечення в яких працював номер мобільного оператору НОМЕР_1 ; відомості про вхідні та вихідні дзвінки, відправлення та отримання текстових повідомлень, з зазначенням типу, дати, часу, тривалості дзвінків, ІМЕІ мобільних терміналів,комп`ютерних пристроїв, що здійснювались з номеру НОМЕР_1 ; відомості про місцезнаходження учасників з`єднань, у тому числі азимутів ретрансляційних антен та адрес розташування базових станцій вказаних абонентів у період з 21.10.2022 по 28.02.2023 .

Ухвала дійсна до 19.04.2024 (включно).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1