Ухвала

від 20.03.2024 по справі 672/274/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/274/24

Провадження №2-а/672/3/24

УХВАЛА

20 березня 2024 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про закінчення виконавчого провадження, стягнення коштів на відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 1), Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач 2),в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача 1щодо цькуванняпозивача танаправлення відповідачу2незаконної табезпідставної заявипро примусовевиконання стосовнопозивача;2)визнати протиправнимдії відповідача2щодо відкриттястосовно позивачавиконавчого провадження(ВП№74358832);3)визнати протиправнимита скасуватипостанову відповідача2про відкриттявиконавчого провадження(ВП№74358832)від 05.03.2024та постановувідповідача 2про закінченнявиконавчого провадження(ВП№74358832)від 15.03.2024;4)стягнути звідповідача 1на користьпозивача коштина відшкодуванняшкоди,заподіяної йогопротиправними рішеннями,дією абобездіяльністю,в розмірі993,00грн.;5)стягнути звідповідача 2на користьпозивача коштина відшкодуванняшкоди,заподіяної йогопротиправними рішеннями,дією абобездіяльністю,в розмірі993,00грн.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 КАС України.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суддя прийшов до висновку, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В позовній заяві позивач зазначив, що незаконні дії відповідачів спричинили йому значні моральні та фізичні страждання і переживання. Серед іншого позивач просить стягнути з відповідачів кошти на відшкодування шкоди, заподіяної їхніми протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю, в розмірі 993,00 грн. з кожного. Однак, при цьому позивачем не зазначено, яку саме шкоду він просить відшкодувати матеріальну чи моральну.

Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з відповідачів коштів на відшкодування шкоди, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає п.3 ч.5 ст.160 КАС України.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21, від 18.10.2021 у справі №420/15949/21, від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021), від 11.11.2020 у справі №9901/352/20, від 03.11.2020 у справі №9901/345/20, від 27.10.2020 у справі №9901/189/20, від 26.10.2020 у справі №9901/313/20.

Крім того, позивачем не дотримано вимог п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, а саме: позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В силу вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, вказані вимоги адміністративного позову позивачем також не виконано, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

В даній позовній заяві як підставу звільнення від сплати судового збору вказано про те, що позивач має статус учасника бойових дій, в підтвердження чого долучено копію посвідчення учасника бойових дій від 14.11.2023 року серії НОМЕР_1 .

Однак посилання позивача про звільнення його від сплати судового збору у даній категорії спору є безпідставними виходячи із такого.

Згідно із п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону N 3674-VIучасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону N 3674-VIсуд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону N 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону N 3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N11-795заі19) тапостанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17.

Отже, аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняє позивача від сплати судового збору.

Згідно з вимогами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 рік встановлений у розмірі 3028 грн.

В силу ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи той факт, що позивач у позові заявив три вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру, він повинен сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу (1211,20 грн. х 5 = 6056,00 грн.).

Відповідно дост.169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись статтямист. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про закінчення виконавчого провадження, стягнення коштів на відшкодування шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю в три дні з дня отримання копії ухвали.

Позивачу роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк адміністративний позов буде йому повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Е.Пономаренко