Ухвала

від 21.03.2024 по справі 173/908/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/908/24

Провадження №2/173/521/2024

У Х В А Л А

іменем України

21 березня 2024 р. м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс»

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» (далі відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 ЦПК України, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Частиною 1 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Проте, позивачем не додані до позовної заяви її копія та копії всіх документів для третьої особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги частини 1 статті 177 ЦПК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду:

- копії позовної заяви та копії всіх документів для третьої особи.

4. Роз`яснити позивачу що у разі, якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Бурхан