Рішення

від 04.10.2010 по справі 5020-5/092

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 жовтня 2010 року справа № 5020-5/092

За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Публічного акціонерн ого товариства Банк «Морськи й»

(99001, м. Севастополь, вул. Брес тська, б. 18-А)

про стягнення заборгова ності в розмірі 23683,96 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

позивач - ОСОБА_2 - адв окат, свідоцтво НОМЕР_1, ор дер б/н від 04.10.2010;

відповідач - Сухроменд а Наталія Михайлівна, довір еність № 14/6 від 16.07.2010.

Суть спору:

Позивач, Фізична особ а-підприємець ОСОБА_1, зве рнувся до суду з позовом до ві дповідача, Публічного акціон ерного товариства Банк «Морс ький», про стягнення заборг ованості в розмірі 23683,96 грн.

В процесі розгляду справи п озивач надав суду заяву про з більшення позовних вимог, як ою збільшив позовні вимоги д о 39 816,40 грн., з яких 38 500,00 грн. - сума основного боргу, 1316,40 грн. - пен я.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги тим, що відповідаче м належним чином не виконува лись обов' язки щодо виконан ня умов договору про компенс ацию витрат на утримання при міщення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої зап еречення тим, що не займає спі рне приміщення з 14 квітня 2010 ро ку, а тому, підстави для компен сації позивачу витрат на опл ату комунальних послуг відсу тні.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'ясн ені його процесуальні права і обов'язки, передбачені стат тями 20, 22 Господарського проце суального кодексу України.

Вивчивши матеріали справ и, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 між позивачем (далі - Сторона 1) та відповідачем (Ст орона 2) був укладений договір (далі - Договір) на компенсац ію витрат на утримання /а.с. 9/.

Відповідно до умов договор у, Сторона 1 є постачальником п ослуг необхідних для забезпе чення експлуатації виробнич ого цеху Літера «А», яке розта шоване за адресою місто Сімф ерополь, Московське шоссе, 11 к м.

Згідно з пунктом 1.1 Договор у, Сторона 2 зобов`язується ком пенсувати витрати на оплату Стороні 1 за фактично отрим ані послуги, які будуть викор истанні.

Пунктом 1.2 передбачено, що к омпенсації за зазначеним дог овором підлягають тільки отр имані послуги.

За твердженням позивача, з к вітня по серпень 2010 року, на вик онання умов договору він над ав відповідачу послуг на заг альну суму 38500,00 грн., а відповіда ч не сплачує надані послуги.

Вивчивши матеріали справ и, суд вважає позовні вимоги т акими, що не підлягають задов оленню, виходячи з наступног о.

Згідно положень статті 193 Г осподарського кодексу Украї ни № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Ци вільного кодексу України № 435- ІV від 16.01.2003 зобов' язання повин ні виконуватись належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог цього Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться. Одностороння відмо ва від зобов' язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

Відповідно до статті 173 Госп одарського кодексу України, господарським визнається зо бов'язання, що виникає між суб 'єктом господарювання та інш им учасником (учасниками) від носин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим К одексом, в силу якого один суб 'єкт (зобов'язана сторона, у то му числі боржник) зобов'язани й вчинити певну дію господар ського чи управлінсько-госпо дарського характеру на корис ть іншого суб'єкта (виконати р оботу, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію т ощо), або утриматися від певни х дій, а інший суб'єкт (управле на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 611 Цивільног о кодексу України, у разі пору шення зобов'язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом.

Відповідно до частини пер шої статті 901 Цивільного кодек су України, за договором про н адання послуг одна сторона (в иконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (за мовника) надати послугу, яка с поживається в процесі вчинен ня певної дії або здійснення певної діяльності, а замовни к зобов'язується оплатити ви конавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено дог овором.

Як свідчать матер іали справи, Договір між пози вачем та відповідачем був ук ладений 01 грудня 2009 року, а у бер езні 2010 відповідачем були опл ачені отримані послуги з гру дня 2009 по березень 2010, що підтвер джується меморіальним ордер ом № 1143 від 02.04.2010 /а.с. 22/.

Починаючи з 14 квітня 2010 приміщення, що за Договором п отребувало надання послуг, с тоїть опечатаним згідно акту /а.с. 40/, тобто не функціонує, том у що договір оренди № 02, укладе ний 01.12.2009 між відповідачем та фі зичною особою-підприємцем « ОСОБА_3», був розірваний у зв`язку з неналежним виконан ням фізичною особою-підприєм цем «ОСОБА_3»умов зазначе ного договору оренди /а.с. 41/.

Відповідно до пункту 1.2, пре дметом Договору є поставка а бо надання послуг. Компенс ації за зазначеним договором підлягають тільки отримані послуги.

Тобто, позивач повин ен довести суду факт отриман ня відповідачем послуг за до говором від 01.12.2009 на компенсаці ю витрат на утримання, однак к рім виставлених рахунків інш их доказів позивачем не нада но.

Згідно зі статтями 33, 34 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.

Докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Господарський суд прийма є тільки ті докази, які маю ть значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певним и засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Крім того, у зв' я зку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов' я зань позивач просить суд стя гнути з відповідача пеню в ро змірі 1316,40 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського код ексу України, захист прав і за конних інтересів суб' єктів господарювання здійснюєтьс я, зокрема, шляхом застосуван ня до особи, яка порушила прав о, штрафних санкцій, а також ін шими способами, передбаченим и законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Госпо дарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цив ільного кодексу України, пор ушенням зобов'язання є його н евиконання або виконання з п орушенням умов, визначених з містом зобов'язання (неналеж не виконання); у разі порушенн я зобов'язання настають прав ові наслідки, встановлені до говором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, пеня визнач ена грошовою сумою, яку боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов'язання та обчислюєт ься у відсотках від суми несв оєчасно виконаного грошовог о зобов'язання за кожен день п рострочення виконання.

Відповідно до вимог стате й 546, 547 Цивільного кодексу Укра їни, правочин щодо забезпече ння виконання зобов'язання н еустойкою вчиняється у письм овій формі. Правочин щодо заб езпечення виконання зобов'яз ання, вчинений із недодержан ням письмової форми, є нікчем ним.

Таким чином, стягнення пен і повинно здійснюватись тіль ки у разі невиконання боржни ком своїх зобов' язань за до говором. Позивач просить с тягнути з відповідача суму п ені, яка нарахована не по дого вору.

З огляду на те, що сто ронами не було досягнуто зго ди у відповідній письмовій ф ормі щодо встановлення відпо відальності у вигляді пені з а невиконання або несвоєчасн е виконання зобов'язання сам е відповідача, застосування до нього відповідальності у вигляді сплати пені є неправ омірним та таким, що не підляг ає задоволенню.

Згідно зі статтею 49 Господ арського процесуального код ексу України при відмові в по зові судові витрати покладаю ться на позивача.

На підставі викладеного , керуючись статтями 22, 49, 82 - 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд, -

вирішив:

У позові відмовити повні стю.

Суддя підпис І.В. Євд окімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

11.10.2010