Ухвала

від 21.03.2024 по справі 938/156/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 938/156/24

Номер провадження № 1-кс/938/57/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання

21 березня 2024 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання начальника Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_6 , що погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2024 за №12024091130000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

начальник СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області у кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, з покладанням на підозрюваного таких обов`язків: прибувати до слідчих СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2024 за №12024091130000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 січня 2024 року ОСОБА_5 , з метою вчинення незаконної порубки дерев, направився в лісовий масив Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах села Пробійнівка, Білоберзької сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Далі, протягом 27-28 січня 2024 року, перебуваючи в лісовому масиві кварталу № 32, виділ № 18, що не входить до природно-заповідного фонду, Гринявського лісництва, філії Гринявське лісове господарство ДП «Ліси України», ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконну порубку лісу, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи так діяти, самовільно, без відповідного дозволу (лісорубного квитка, ордера), виданого уповноваженим органом, за допомогою власної бензопили іноземного виробництва, вчинив незаконну порубку лісу, а саме восьми дерев породи ялина, загальною кубомасою 6,08 м3.

Внаслідок незаконної порубки ОСОБА_5 восьми дерев породи ялина загальною кубомасою 6,08 м3, відповідно до проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 26.02.2024, заподіяно істотну шкоду на загальну суму 94 564,85 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні вісімдесят п`ять копійок).

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, найбільш вагомими з яких є: протоколи огляду місця події від 16.02.2024; висновок експерта за результати проведення інженерно-екологічної експертизи від 26.02.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 27.02.2024; речові доказами та інші матеріали провадження.

Згідно поданого клопотання, слідчий вважає, що на даний час існують ризики, які свідчать, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.246 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ятьох до семи років та яке у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. На даний час ОСОБА_5 , зважаючи на відомі йому факти встановлені органом слідства, беззаперечних доказів його вини, перебуваючи вже в статусі підозрюваного, усвідомлюючи неминучість призначення йому покарання за вчинення злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Слідчий звертає увагу на те, що ОСОБА_5 являється пенсіонером по віку, а отже відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, що дозволяє йому перетинати Державний кордон України в період дії воєнного стану.

Окрім цього на переконання слідчого підтвердженим є ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення про що свідчить, те що раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засудженим за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Крім цього, слідчийпосилається на те, що у ході досудового розслідування необхідно забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків. А тому просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання. Зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який є найбільш м`яким із визначених процесуальним законом запобіжних заходів, та покласти на нього обов`язки згідно ст.194 КПК України, які наведені у клопотанні. Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання та застосування до нього запобіжного заходу - особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків згідно із ст.194 КПК України, які визначені в клопотанні. Зазначив, що немає заперечень щодо висунутої йому підозри.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є, зокрема особисте зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Щодо визначення обґрунтованості підозри, слідчий суддя приймає до уваги п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року де «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» також зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Слідчим відділенням Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2024 за №12024091130000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України

Згідно витягу у кримінальному провадженні за № 12024091130000018 від 30.01.2024 вбачається, що відносно ОСОБА_5 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст.246 КК України, а саме за вчинення незаконної порубки восьми дерев породи ялина, загальною кубомасою 6,08 м3., внаслідок чого було заподіяно шкоду в розмірі 94 564,85грн.

28.02.2024 о 14.00год за наявністю достатніх підстав ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, а саме у незаконній порубці дерев, вчиненій на території об`єкту природно-заповідного фонду, що спричинила тяжкі наслідки.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 16.02.2024; висновком експерта за результати проведення інженерно-екологічної експертизи від 26.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.02.2024, іншими матеріалами провадження.

З огляду на досліджені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, що виправдовує необхідність подальшого розслідування в цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України, а саме, можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Аналізуючи заявлені слідчим та прокурором ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_5 ,. має постійне місце проживання, в силу положень ст. 89 КК України, раніше не судимий, одружений, пенсіонер, на обліках в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. В той же час, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст.246 КК України, за вчинення якого передбачено максимально суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, та яке у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. ОСОБА_5 являється пенсіонером по віку, а отже відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, що дозволяє йому перетинати Державний кордон України в період дії воєнного стану. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_11 зважаючи на відомі йому факти встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи вже в статусі підозрюваного, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення тяжкого злочину, а саме у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Щодо існування на даний час ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, то слідчий суддя вважає, що такий прокурором не доведено, доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_5 під час перебування під слідством чи судом нових злочинів, суду не представлено.

Так, ОСОБА_5 вважається таким, що до кримінальної відповідальності притягається вперше та раніше не судимим в силу положень ст.89 КК України. При цьому суд враховує правову позицію Верховного суду викладену в постанові від 27.09.2018 у справі №647/1831/15-к, згідно якої, припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. На думку слідчого судді вказана обставина свідчить про недоведеність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі наведеного, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного, який не заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, тобто підозрюваний погодився із вимогами клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та із покладенням на нього додаткових обов`язків, а також доведення прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яких є необхідним обрання запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про підставність заявленого клопотання.

При цьому слідчий суддя враховує те, що визначений у клопотанні запобіжний захід є найбільш м`яким із визначених процесуальним законом запобіжних заходів.

Відтак, клопотання слід задовольнити, шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання в межах якого покласти на підозрюваного заявлені прокурором обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що на думку слідчого судді є доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

З аналізу ч.7 ст.194 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, щодо покладення на підозрюваного обов`язків передбачених ч.5 цієї статті, визначається в межах строку досудового розслідування, та не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст. ст.176-179, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

клопотання начальника Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 , що погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2024 за №12024091130000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчих СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області прибувати до слідчих СВ Верховинського РВП ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки покласти на строк до 28 квітня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_12