Рішення

від 20.03.2024 по справі 643/10103/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.03.2024Справа № 643/10103/20 Провадження № 2-др/554/19/24

Справа №643/10103/20

Провадження №2-др/554/19/2024

2/554/491/2024

2/554/6179/2023

2/643/401/2022

2/643/874/2021

2/643/3433/2020

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі

судді - Блажко І.О.

при секретарі - Сімановій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтавацивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвоката Міліруд Євгена Олександровича про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі №643/10103/20 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова , -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебувала цивільна справа №643/10103/20.

До суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвоката Міліруд Є.О. про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі №643/10103/20 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. В якій прохав стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25610834) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в КБ ХГРУ «Приватбанк», МФО 351533) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 400 грн. (т.2 а.с.36-38).

11.03.2024 до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат від представника Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Замніус М.В. В яких прохала : вiдмовити у задоволеннi заяви представника вiдповiдача щодо стягнення з Департаменту економiки та комунального майна Харкiвської мiської ради на користь ОСОБА_1 витрат за надания професiйної правничої допомоги у розмiрi 18 400 грн. У разi задоволення судом заяви про стягнення з Департаменту економiки та комунального майна Харкiвської мiської ради витрат на професiйну правничу допомогу, зменшити розмiр таких витрат з урахуванням принципiв розумностi та спiвмiрностi надания таких послуг (т.2 а.с.87а-90).

В судове засідання позивач Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими (т.2 а.с.103).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена (т.2 а.с.104).

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвокат Міліруд Є.О. не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим (т.2 а.с.105).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена (т.2 а.с.106, 107).

В судове засідання представник третьої особи Харківської міської ради не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлені (т.2 а.с.108).

Згідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення суду.

Судом встановлено, що 23.02.2024 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №643/10103/20 у позові Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова - відмовлено. Судовий збір у розмірі 2 102 гривні віднесено на користь держави (т.2 а.с.45, 46).

Таким чином, судом при винесенні рішення від 23.02.2024 не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача ОСОБА_1 .

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч.1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Встановлено, що 26.02.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвоката Міліруд Є.О. про стягнення понесених судових витрат (т.2 а.с.36-38).

Згідно з актом наданих послуг за адвокатською угодою про надання правничої допомоги №328030 від 03.08.23, адвокатом Міліруд Є.О. виконані наступні роботи (надані такі послуги) : ознайомлення з матеріалами справи №643/10103/20; вивчення документів клієнта та формування правової позиції; аналіз судової практики по взаємовідносинам даної категорії; підготовка та подача відзиву на позовну заяву; підготовка процесуальних документів у вигляді клопотань; участь у розгляді справи в Октябрському районному суді м. Полтави. Вартість послуг виконавця за цим актом складає 18 400 грн. (т.2 а.с.42 зворот).

При цьому, в акті не зазначено вартість кожної здійсненої послуги.

Згідно копії платіжної інструкції від 23.02.2024 ОСОБА_1 сплатила адвокату Міліруд Є.О. гонорар у розмірі 18 400 грн. (т.2 а.с.144).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.9.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Витрати на правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції цілком пов`язані з розглядом справи, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв`язку з виконанням умов договору про правничу допомогу), розмір яких є обґрунтованим та пропорційним предмету спору. Витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №726/1142/22.

Представник відповідача додав до матеріалів справи докази направлення учасникам справи заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 26 лютого 2024 року.

11.03.2024 до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат від представника Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Замніус М.В. В яких прохала : вiдмовити у задоволеннi заяви представника вiдповiдача щодо стягнення з Департаменту економiки та комунального майна Харкiвської мiської ради на користь ОСОБА_1 витрат за надания професiйної правничої допомоги у розмiрi 18 400 грн. У разi задоволення судом заяви про стягнення з Департаменту економiки та комунального майна Харкiвської мiської ради витрат на професiйну правничу допомогу, зменшити розмiр таких витрат з урахуванням принципiв розумностi та спiвмiрностi надания таких послуг.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвоката Міліруд Є.О. про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі №643/10103/20. Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 102 грн.,з урахуванням принципiв розумностi та спiвмiрностi надания таких послуг.

В іншій частині заяви відмовити, оскільки в акті не зазначено вартість кожної здійсненої послуги.

Керуючись ст.ст.247, 270, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , за ордером адвоката Міліруд Євгена Олександровича про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі №643/10103/20 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25610834) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в КБ ХГРУ «Приватбанк», МФО 351533) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві ) гривні.

В іншій частині заяви - відмовити.

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, місцезнаходження - 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834.

Відповідач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа - Харківська міська рада, місцезнаходження - 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня вручення, отримання, доставлення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст додаткового рішення складено 20 березня 2024 року.

Суддя І.О. Блажко