Ухвала

від 14.03.2024 по справі 759/4934/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2677/24

ун. № 759/4934/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (03146, м.Київ, вул.Гната Юри, 9) про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 р. адвокат Журавльова М.М., яка представляє інтереси позивача, засобами поштового зв`язку звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:161:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0800 га, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, доходить наступного висновку.

Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальним Кодексів.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Однак, у позовній заяві позивачем не з`ясовано та не зазначено відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету. Повідомлення позивачем про відсутність у нього таких відомостей не є належним виконанням вимог п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі N 910/13737/19, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов містить вимогу про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:161:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0800 га.

В обґрунтування визначення ціни позову позивач поклав знайдені ним в мережі Інтернет оголошення з продажу подібних земельних ділянок навіть без зазначення джерела і місця публікації таких оголошень.

При цьому, необхідно враховувати, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Враховуючи наявність у позові вимоги майнового характеру, відсутність належного підтвердження вартості земельної ділянку, яка є предметом позову, вимоги п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК Україниє порушеними.

При цьому необхідно враховувати, що після визначення позивачем дійсної вартості майна, що є предметом спору, підлягає перерахунку і узгодженню сума сплаченого судового збору.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 р. складає не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки дану заяву подано з вищезазначеними недоліками, вважаю за необхідне залишити її без руху, визначивши спосіб їх усунення та надавши строк.

Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 95, 185, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (03146, м.Київ, вул.Гната Юри, 9) про визнання права власності в порядку спадкування, залишити без руху.

Встановити спосіб усунення недоліків заяви шляхом зазначення відомостей, визначених п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, визначення дійсної вартості майна та відповідної сплати суми судового збору.

Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Повідомити позивача, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Єросова