Ухвала

від 14.03.2024 по справі 554/493/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/493/23 Номер провадження 11-сс/814/4/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи, щодо майна

якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 лютого 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2022 року за №12022170000000399, накладено арешт на вилучений під час обшуку 09 лютого 2023 року за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 мобільний термінал «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено: те, що зазначене вище майно має значення для забезпечення цього кримінального провадження; існування розумних підозр уважати, що воно є доказом злочину та наявності достатніх підстав для висновку про його відповідність критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, пославшись на врахування наслідків арешту майна, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, відповідність застосованого арешту майна належній правовій процедурі.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 лютого 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вказаний вище мобільний телефон і повернути його ОСОБА_9 . Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не дослідив усі обставини кримінального провадження, не обґрунтував постановлене рішення та не врахував те, що: прокурором не було доведено необхідність арешту майна; вилучений у ОСОБА_9 мобільний телефон не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України; в ході обшуку під час вилучення телефону слідчий не роз`яснив ОСОБА_9 гарантії таємниці приватного спілкування та невтручання в особисте життя, передбачені КПК України, здійснив доступ до пін-коду від телефону ОСОБА_9 ; у кримінальному провадженні не встановлено суму збитків і ОСОБА_9 не має процесуального статусу особи для позбавлення його можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Водночас адвокат посилається на те, що слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна без повідомлення про місце, дату й час судового засідання та участі власника майна, позбавивши останнього права на висловлення своїх аргументів і заперечень щодо застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, доводи представника власника майна на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та водночас підтвердив те, що ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні має статус свідка, зазначений вище його мобільний телефон було оглянуто, про що складено протокол огляду, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Заходами ж процесуального примусу, пов`язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (абз.1 п.7 ч.2 ст.131 КПК України).

За змістом приписів ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України (ч.1 ст.173 КПК України).

На підставі ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні дізнавача/слідчого/прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Лубенським РВП ГУНП у Полтавській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2022 року за №12022170570000717, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, за фактом того, що 31 жовтня 2022 року приблизно о 18 годині 20 хвилин на блокпосту 208 км автошляху «Київ-Харків-Довжанський» у Лубенському р-ні Полтавської обл. було зупинено вантажний автомобіль «DAF», н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом «Schmitz», н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_10 , який у причепі перевозив незаконно зрубану деревину твердої породи в кількості 22 колод, довжиною по 3 м, і 42 колод, довжиною по 2 м, не маючи відповідних документів на згадану деревину.

31 жовтня 2022 року слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області проведено огляд місця події - ділянки місцевості на 208 км автошляху «Київ-Харків-Довжанський», у ході якого виявлено та вилучено автомобіль «DAF», н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом «Schmitz», н.з. НОМЕР_4 , у якому знаходилась деревина твердої породи в кількості 22 колод, довжиною по 3 м, і 42 колод, довжиною по 2 м, при цьому, з маркуванням у вигляді бирок на кожній колоді. На підтвердження підстав перевезення деревини водій ОСОБА_10 надав товарно-транспорту накладну (ЛІС) серії ПЛБ №800756 від 31 жовтня 2022 року.

04 листопада 2022 року слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області задовольнив клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області та наклав арешт на: автомобіль «DAF», н.з. НОМЕР_3 ; напівпричіп «Schmitz», н.з. НОМЕР_4 ; деревину твердої породи в кількості 22 колод, довжиною по 3 м, і 42 колод, довжиною по 2 м; копію товарно-транспортної накладної (ЛІС) серії ПЛБ №800756 від 31 жовтня 2022 року.

21 листопада 2022 року першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури доручено проведення досудового розслідування в названому вище кримінальному провадженні Першому слідчому відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, про що прийнято постанову, яка мотивована тим, що досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні продовиться неефективно.

12 грудня 2022 року це кримінальне провадження об`єднане з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2022 року за №12022170000000399, яке розслідувалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за фактом того, що група осіб з числа працівників одного з державних підприємств - лісового господарства на території Полтавської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, займаються привласненням і розтратою державного майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в умовах воєнного стану. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно №12022170000000399 від 17 серпня 2022 року.

10 січня 2023 року Полтавський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 листопада 2022 року та постановив нову ухвалу, якою відмовив у накладенні арешту на перераховане вище майно, дійшовши висновку про відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаеного ч.1 ст.246 КК України.

09 лютого 2023 року слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон (мобільний термінал) ОСОБА_9 марки «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з інформацією про лісопродукцію, що підтверджується протоколом цієї слідчої дії від 09 лютого 2023 року (а.п.7-18).

10 лютого 2023 року слідчим визнано названий вище мобільний телефон речовим доказом, про що прийнято постанову (а.п.47-48).

10 лютого 2023 року прокурор звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про накладення арешту на мобільний термінал «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , посилаючись на мету збереження наведеного матеріального об`єкта як речового доказу (а.п.1-43).

Водночас клопотання прокурора про арешт майна не містить вказівки на наявність елементів об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, обґрунтування існування ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, за факту відсутності даних, які би свідчили про здійснення ОСОБА_9 дій, які можуть зашкодити досудовому розслідуванню, щодо належного йому мобільного телефону (мобільного терміналу), в той час як тягар доведення обставин, передбачених ст.ст.132, 170 КПК України, покладено кримінальним процесуальним законом саме на сторону обвинувачення. Недоведеність же цих ризиків є підставою для відмови в арешті майна в силу приписів ч.1 ст.173 КПК України.

Окрім того, в клопотанні сторона обвинувачення посилалась на необхідність проведення судових експертиз з вилученим майном, однак до матеріалів клопотання й у судах першої та апеляційної інстанцій не долучено рішень, які би свідчили про призначення експертних досліджень у провадженні.

При цьому, під час апеляційного розгляду встановлено та стороною обвинувачення підтверджено те, що мобільний телефон (мобільний телефон) ОСОБА_9 марки «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , було оглянуто під час досудового розслідування, про що складено протокол огляду, тобто стороною обвинувачення зафіксовано в процесуальний спосіб усі відомості, які, на її думку, мають значення для встановлення/спростування обставин справи, що міг містити цей мобільний термінал. Це кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового провадження та в ньому ОСОБА_9 має процесуальний статус свідка, що відповідає даним обвинувального акта, в якому не йдеться про будь-яку причетність ОСОБА_9 до інкримінованої іншим особам кримінально-протиправної діяльності, а тому посилання прокурора на можливість дослідження вказаного телефону в контексті співучасті ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень позбавлені підстав.

Таким чином, вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту мобільного телефону «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , не є доцільним і необхідним.

При вказаних вище обставинах накладення арешту на належний ОСОБА_9 мобільний телефон явно не відповідає і справедливому балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що, у свою чергу, нівелює накладення арешту на таке майно.

Також колегія суддів зазначає, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на майно, не розглянув це клопотання, як того вимагають положення КПК України, не встановив жодних обставин провадження, на підставі яких можливо було би зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для застосування ініційованого органом прокуратури заходу забезпечення кримінального провадження, а обмежився лише копіюванням доводів клопотання, цитуванням норм процесуального закону й наведенням загальних формулювань безспіввідносно до обставин даного провадження, які слідчим суддею не були встановлені, що є неприйнятним.

Тому оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт мобільного терміналу (мобільного телефону) «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 лютого 2023 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на вилучений під час обшуку 09 лютого 2023 року за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 мобільний термінал «Galaxy S22» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4