Рішення

від 13.03.2024 по справі 200/16086/16-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №200/16086/16

провадження №2/932/2837/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Біржа Нерухомості «Центральна», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Отроцюк Олена Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності та здійснення державної реєстрації,

за зустрічнимпозовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,треті особи БіржаНерухомості «Центральна»,приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуОтроцюк ОленаВолодимирівна провизнання дійснимдоговору купівлі-продажута визнанняправа власності,-

В С Т А Н О В И В :

19.09.2016 позивачка звернулася до суду із позовом, в якому, із врахуванням заяви від 08.09.2020, просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 , як продавцем та ОСОБА_5 , як покупцем;

- витребувати вказане домоволодіння від ОСОБА_4 ;

- скасувати рішення про реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на вказане домоволодіння;

- здійснити державну реєстрацію права власності на домоволодіння за ОСОБА_3 .

Ухвалою суду 16.11.2016 відкрито позовне провадження.

Також 16.11.2016 вжито заходів забезпечення позову.

25.01.2017 ОСОБА_4 подав зустрічний позов у якому, із врахуванням заяви від 15.04.2021, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також визнати за ОСОБА_4 право власності на вказаний будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 27.01.2017 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.

Ухвалою суду від 04.08.2020 справу прийнято до провадження головуючим суддею Цитульським В.І. в загальному позовному провадженні із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження.

Узагальнені доводи учасників справи.

Позов мотивований тим, що 19.04.1975 позивачка із ОСОБА_5 уклали шлюб. 25.05.1989 вони придбали будинок АДРЕСА_1 . З 1989 по 1993 роки вони збудували новий будинок. 11.04.1994 вказаний шлюб було розірвано, а 24.11.1995 позивачка уклала новий шлюб. 26.01.1996 позивачка оформила право власності на новий будинок. В 1999 році позивачка виїхала до Ізраїлю. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Від своєї доньки позивачка дізналася, що 24.12.1997 між нею та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу на біржі нерухомості «Центральна».

Недійсність договору позивачка обґрунтовує тим, що вона договору не підписувала, на відчуження не давав згоди її чоловік, такий договір не було нотаріально посвідчено.

У запереченнях приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Отроцюк О.В. просить виключити його із числа третіх осіб.

Зустрічний позов мотивовано тим, що спірний договір купівлі-продажу укладено за волевиявленням ОСОБА_3 . Таке майно не було власністю її чоловіка ОСОБА_6 , адже будівництво будинку завершилося до укладення із ним шлюбу. Договір було укладено на біржі у відповідності до діючого на час його укладення законодавства. При цьому ОСОБА_3 проживає в Ізраїлі, від нотаріального посвідчення договору ухиляється.

Враховуючи, що покупець за договором ОСОБА_5 помер і він є єдиним спадкоємцем, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності нотаріально посвідченого правовстановлюючого документа, він вимушений звертатися до суду.

Також відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог позивача.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відзиві.

Обставини, встановлені судом.

19.04.1975 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.05.1989 ОСОБА_3 купила нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: шлакобетонний будинок А-1, площею 25,1 кв.м., цегляну прибудову, сараї Б та В, вбиральню Г, гараж Д та огорожу.

Згідно матеріалів технічної інвентаризації, станом на 30.08.1993 за вказаною адресою був наявний житловий будинок площею 185,7 кв.м., житловою 99,3 кв.м.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано 11.04.1994.

24.11.1995 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено шлюб.

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів від 26.01.1996 №51 за ОСОБА_3 узаконено житловий будинок АДРЕСА_2 , площею 185,7 км.м., житловою 99,3 кв.м.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 видано свідоцтво про право особистої власності на будинок.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.12.1997 ОСОБА_3 продала ОСОБА_5 нерухоме майно за вказаною адресою, а саме: цегляний житловий будинок А-1, житловою площею 99,3 кв.м., гараж Б та огорожу.

У договорі вказано, що продаж здійснено за 28170 грн., які продавець одержав до підписання договору.

Такий договір укладено на Біржі нерухомості «Центральна», нотаріально договір не посвідчений.

Право власності за вказаним договором зареєстровано БТІ за ОСОБА_5 . 29.08.1998.

Батьком відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 .

20.02.2014 ОСОБА_5 склав заповіт на усе належне йому майно в користь ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського МНО Отроцюк О.В. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстави відсутності факту нотаріального посвідченого правовстановлюючого документа.

Судом витребувано оригінал спірного договору, доручено відібрати та здобуто експериментальні зразки для призначення почеркознавчої експертизи та призначено відповідну експертизу.

Проте відповідна експертиза не була проведена з підстав не надання експерту вільних зразків підпису та почерку позивачки.

При цьому позиція позивачки зводилася до відсутності відповідних зразків, а у клопотанні про призначення судової експертизи повторно, не вказано про можливі джерела отримання вільних зразків підписів та почерку позивачки. Викладене стало підставою для відмови у повторному призначенні почеркознавчої експертизи.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом .

Враховуючи те, що спірний правочин вчинено 24.12.1997, тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР, Закон України «Про товарну біржу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу»(в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Крім того, статтею 2Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Згідно зістаттею 41 ЦК УРСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до статті 42 ЦК УРСРугоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Водночас згідно зі статтею 47 ЦК УРСРнотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСРправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСРза договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Разом із тим, за загальним правилом, визначеним у статтях47,227ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договори купівлі-продажу житлового будинку підлягали нотаріальному посвідченню.

У період укладання оспорюваного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, оскільки згідно зі статтями 224, 227ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Проте, згідно зі статтею 15Закону України«Про товарнубіржу» біржи мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.

Отже, положення статті 227ЦК УРСР спрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку. Тобто, правові норми, закріплені цією статтею, мають спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів, тоді як стаття 15Закону України«Про товарнубіржу» закріплює умови, за наявності яких угоду можна вважати біржовою. З цього випливає, що положення статті 15Закону України«Про товарнубіржу» по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер. Тобто, закон спеціальний переважає закон загальний.

Висновки щодо тлумачення вищевказаних норм матеріального права викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №640/3509/19 (провадження № 61-10287св20).

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №389/122/16ц (провадження № 61-12634св18) зазначено, що для визнання судом угоди дійсною повинен мати місце не лише факт повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також факт ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди.

У постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №489/7537/15-ц вказано про можливість визнання дійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених на товарній біржі та не посвідчених нотаріально дійсними за наявності таких підстав: сторони домовились щодо всіх важливих умов договору; відбулось виконання договору; небажання контрагента посвідчувати у встановленому законом порядку зазначений договір (на що вказує заперечення щодо визнання правочину укладеним).

У постанові від 11.10.2023 у справі №175/3609/20 Верховний Суд вказав, «ураховуючи наявність законодавчої колізії щодо регулювання спірних правовідносин відносно оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на біржі, наявність судової практики щодо визнання відповідних договорів дійсними, можна виснувати, що нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений на біржі, за обставинами цієї справи не може вважатися нікчемним (недійсним в силу закону)».

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особаможе звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Вказані висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №227/3750/19.

У постанові від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «виходячи з вимог статті 261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем».

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

Висновки суду.

У даній справі підлягає з`ясуванню чи дійсним є договір купівлі-продажу нерухомого майна, який укладено на товарній біржі.

Із описаних норм права та висновків Верховного Суду вбачається, що такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Спірний у даній справі договір нотаріально посвідчений не був.

Разом із тим, між сторонами такого договору досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов, продавець отримала грошові кошти за договором (що визнала підписавши договір), а покупець зареєстрував за собою право власності на об`єкт нерухомості.

Також після укладення договору продавець виїхала за межі України та заперечує факт укладення договору.

Відтак, зважаючи на наявність законодавчої колізії щодо регулювання спірних правовідносин відносно оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на біржі, наявність судової практики щодо визнання відповідних договорів дійсними, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання спірного договору дійсним.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

За вказаних обставин зустрічний позов підлягає до задоволення.

Щодо первісного позову, то в матеріалах справи наявний оригінал договору купівлі-продажу жилого будинку, на якому міститься підпис продавця - ОСОБА_3 .

Остання не надала доказів на спростування факту належності їй підпису на вказаному договорі. Відтак суд приходить до переконання, що укладення спірного договору відповідало волі позивачки.

Зважаючи на наведені вище висновки, суд приходить до переконання, що оспорюваний у даній справі договір не може вважатися недійсним.

Доводи позивачки про відсутність згоди її нового чоловіка на укладення договору не заслуговують на увагу, адже у позові позивачка вказує, що спірне майно збудовано до укладення нового шлюбу.

Зважаючи на наведене суд приходить до переконання про необґрунтованість первісного позову.

Заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача, що є підставою для відмови в позові з підстави його необґрунтованості.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню. Відповідач звільнений від сплати судового збору. Інших судових витрат учасники не заявляли. Відтак відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268,350 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовільнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на будинку АДРЕСА_1 .

Судові витрати не розподіляти.

Рішення судунабирає законноїсилипіслязакінченнястрокуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22.03.2024.

Суддя: В.І.Цитульський