УХВАЛА
7 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 200/16086/16
провадження № 61-12855ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої
діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товарна біржа «Біржа нерухомості «Центральна», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Отроцюк Олена Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності та здійснення державної реєстрації і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товарна біржа «Біржа нерухомості «Центральна», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Отроцюк Олена Володимирівна, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
20 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін С. В., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 28 420,48 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову стосовно позовних вимог майнового характеру.
ОСОБА_1 звернулася з позовом у вересні 2016 року та просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем; витребувати вказане домоволодіння від ОСОБА_2 ; скасувати рішення про реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності на вказане домоволодіння та здійснити державну реєстрацію права власності на домоволодіння за нею.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом у січні 2017 року та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також визнати за ним право власності на вказаний будинок в порядку спадкування після ОСОБА_3 .
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день звернення з первісним позовом, судовий збір справляється
у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та
у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»у тій же редакції, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року встановлена в розмірі 1 378 грн, тому за подання позовної заяви в частині вимог немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 653,50 грн (1 378 грн х 0,4 х 3).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» в редакції, чинній на день звернення з первісним позовом, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір»
в редакції, чинній на день звернення із зустрічним позовом, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову
та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
в редакції, чинній на день звернення із зустрічним позовом, за подання
фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день звернення із зустрічним позовом, за подання
до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується
судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру та
не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений
в розмірі 1600 грн, тому за подання зустрічної позовної заяви в частині
вимоги немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 640 грн
(1600 грн х 0,4).
Отже, за вимогами немайнового характеру за первісним та зустрічним позовами
підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 293,50 грн (1 653,50 грн + 640 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті
в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі за вимогами немайнового характеру становить 3 669,60 грн (2 293,50 х 200% х 0,8).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України в редакції, чинній на день звернення з первісним та зустрічним позовами, ціна позову визначалася: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року
у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так
і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як
зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року
у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Викладене у касаційній скарзі твердження про те, що позов не містить вимог майнового характеру є хибним і спростовується наведеним мотивуванням.
З огляду на зазначене судовий збір за позовними вимогами за первісним та зустрічним позовами щодо витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно (домоволодіння) визначається з урахуванням вартості такого спірного майна за формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.
Із касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається ціни позову на день його подання (вартостіспірного домоволодіння), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.
Оскільки з поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо такої позовної вимоги як за первинним позовом так і за зустрічним позовом.
На підтвердження розміру судового збору заявник має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість спірного нерухомого майна, щодо якого позивач за первісним та зустрічним позовами просив визнати право власності тощо) та документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вимогам закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.
р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович, на рішення Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 13 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123469260 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні