Постанова

від 19.03.2024 по справі 203/264/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/264/18

Провадження № 3-в/0203/1/2024

ПОСТАНОВА

19 березня 2024 р. суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Підберезний Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2018, ухваленої у справіпро порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 483 Митного кодексу України (далі МК), -

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2023 року правопорушник через представника звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2018, ухваленої у справі про адміністративні правопорушення №203/264/18. Подану заяву правопорушник обґрунтував тим, що 13.03.2018 його було визнано винним упорушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 497005,15 грн, конфіскацією предметів порушення митних правил та стягненням судового збору в сумі 352,40 грн.Підставою для подання заяви стало визнання Конституційним Судом України неконституційним абзацу другого частини 1 статті 483 МК. Заяву (у частині відсутності у законодавстві інституту перегляду рішень, ухвалених у справах про порушення митних правил, за виключними обставинами) побудовано на практиці Європейського суду з прав людини, а також нормах Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). Правопорушник просить скасувати постанову від 04.07.2018 і ухвалити нову постанову про визнання його винним упорушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК, стягненні з нього судового збору в сумі 536,80 грн., вилучений редакції 2012 року).

Представник правопорушника у судове засідання не з`явився, але на минулих судових засіданнях підтримав подану заяву.

Представниця Дніпровської митниці заперечувала проти її задоволення.

Заслухавши пояснення Дніпровської митниці, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява про перегляд рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2018 постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 було визнано винним упорушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 497005,15 грн, конфіскацією предметів порушення митних правил та стягненням судового збору в сумі 352,40 грн.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.11.2018 постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2018 було залишено без змін.

Дотепер постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2018 в частині стягнення штрафу, не виконано (у тому числі частково).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушенняКУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження N 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадкуздійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ

За таких обставин заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 1, частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, статтями 248, 249, 251, 252, 279, 283 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 459, 466, 467 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2018, ухваленої у справіпро порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 483 Митного кодексу України відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, протест прокурора до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Г.А. Підберезний