Ухвала

від 19.03.2024 по справі 953/2030/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2030/24

н/п 1-кп/953/722/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023221130002624 від 08.12.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієво Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаю чого за адаресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, підсудність справи визначена правильно, вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком до60днів,оскільки існуютьризики,передбачені п.п.1,3,5ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення справи до розгляду, з приводу клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили відмовити та визначити домашній арешт, посилаючись на те, що ризики недоведені.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків:

Згідно вимог ст. 314 КПК України, суд має право, крім іншого прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальним актом підсудне суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможлювали призначення провадження до судового розгляду під час засіданні не заявлені та судом не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України та суд вважає за можливе призначити справу відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

Судове засідання з урахуванням ст.27 КПК України слід проводити у відкритому судовому засіданні.

За вимогами ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачуються ускоєнні тяжкого злочину, в період воєнного часу та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий, інкриміновані злочини в період іспитового строку, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, дітей на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв`язків. Посилання обвинуваченого про наявність на його утриманні вагітної дружини та матері, працевлаштування, нічим не підтверджено, є голослівним.

Таким чином,суд підчас розглядуданого питання вважаєвстановленими існуванняризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме те,що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під часрозгляду клопотаннясудом вивчалась можливістьзастосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак,враховуючи існуваннязазначених ризиків,та зметою їхзапобігання,а такожзабезпечення виконанняобвинуваченим покладених нанього процесуальнихобов`язків таоцінюючи сукупністьобставин,а саме:тяжкість покарання,що загрожуєйому в разівизнання винуватиму кримінальномуправопорушення,у вчиненніяких він обвинувачуються,враховуючі даніпо його особистості,суд приходитьдо висновку,що застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівє неможливимі продовжує відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Даних про зменшення ризиків, які були визначені під час обрання запобіжного заходу суду не надано під час судового розгляду.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та переховування його від органів досудового розслідування у сукупності з іншими обставинами.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України також є доведеним та обгрунтованим, враховуючи дані по особі обвиунваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочині і належних висновків для себе не зробив, а даних про працевлаштування та наявність джерела доходу також до суду під час розгляду клопотання не надано.

Щодо незаконного впливу на свідків суд зазначає, що процедура за КПК України передбачає допит свідків не тільки під час досудового розслідування, а й в суді, а тому вважає даний ризик обгрунтованим та доведеним.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, наданий до суду обвинувальних акт, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинення іншого правопорушення, та оцінюючисукупність обставин,передбачених ст.178КПК України,дані по особистості обвинуваченого,приймаючи доуваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів, з визначенням застави в мінімальному розмірі 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560 грн. І саме даний розмір застави суд вважає за необхідний та розумний, враховуючи повідомлені дані по особистості обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 49, 177, 178, 183, 314-316, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні провадження за обвинувальним актом № 12023221130002624 від 08.12.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України - на 04 квітня 2024 року о 11-00 год. в залі судового засідання приміщення Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Для участі в судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 17 травня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60560 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674;призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4)утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатисяізнаселеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу в частині міри запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: