Вирок

від 13.05.2024 по справі 953/2030/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/2030/24

н/п 1-кп/953/722/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023221130002624 від 08.12.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієво Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 22.12.2021 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

07.12.2023 року, близько 14:00 год, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного в дію Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовженого, керуючись корисливим мотивом, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, повторно, через отвір у воротах незаконно проник на територію ДП «Українського науково-технічного центру металургійної промисловості «Енергосталь», що розташоване на території Київського району, по вул. Дарвіна, 20 у м. Харкові.

Перебуваючи на території зазначеного підприємства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрав із виробничого будинку електропідстанції «365» літ. Ц-1 майно, а саме: шини живлення алюмінієві, жовтого кольору з монтажними отворами, болтами, шайбами та гайками в кількості 3-х штук, загальною довжиною - 3,85 м, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 334 від 22.01.2024 - 660,85 гри; шини живлення алюмінієві, зеленного кольору з монтажними отворами, болтами, шайбами та гайками в кількості 2 ніг., загальною довжиною - 2,90 м, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №334 від 22.01.2024 497,78 грн.; шини живлення алюмінієві червоного кольору з монтажними отворами, болтами, шайбами та гайками в кількості 2 штук, вартістю відповідаю до висновку товарознавчої експертизи №334 від 22.01.2024 - 696,89 грн.; контактну планку з мідною контактною парою, для з`єднання шин живлення в кількості 1 шт. (довжина 47 см, ширина 14 см, товщина 7 см), вартістю згідно до висновку товарознавчої експертизи №334 від 22.01.2024 - 2856,00 грн; контакт мідний в кількості 1 шт. (довжина з одного боку 9 см, ширина 4 см., товщина 1 см), вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №334 від 22.01.2024 складає 207,20 грн., а всього майна на загальну вартість 4918, 72 грн.

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік разом з викраденим майном, яке в подальшому обернув на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ДП «Українського науково-технічного центру металургійної промисловості «Енергосталь» матеріальну шкоду на суму 4918, 72 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням в інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення, що йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не спорював, пояснивши причини та обставини скоєного. Зазначав, що належні висновки для себе зробив, просив строго не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4 кваліфікувати зач.4ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням в інше приміщення.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, єдиний епізод, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані по особі обвинуваченого.

Судом встановлено,що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз 22.12.2021 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, інкримінований злочин за ч.4 ст. 185 КК України вчинений в період іспитового строку, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, з його слів проживає цивільним шлюбом, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає в м. Харкові.

Судом враховані і надані відомості у свідоцтві про народження 31.03.2024 року ОСОБА_6 , який зі слів обвинуваченого є його сином.

Щодо наданих суду довідок, виданих в 2022-2023 роках з АДРЕСА_3 , яка не є підконтрольною територією України на ім*я ОСОБА_7 , суд їх не враховує, оскільки не надані відомості про їх належність та допустимість.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував обставин кримінального правопорушення, що сталися з його провини, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного, викрадене майно повернуто.

Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений дійсно розкаюється у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції інкримінованої статі, з застосуванням ст. 71 КК України.

Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує те, що ним скоєно тяжкий злочин, всі надані дані про особі обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, повернення викраденого майна, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання саме в межах санкції статті, що інкриміновано, із застосуванням вимог ст.71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за вироком від 22.12.2021 року.

Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, враховуючі всі дані по його особистості, та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст.ст. 69,75 КК України суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого, суспільну небезпечність вчиненого, корисливий мотив, вчинення злочину в період воєнного часу та під час іспитового строку.

Долю речових доказів в межах даного кримінального провадження суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлений.

Згідно ст.ст.124,126 КПК України з ОСОБА_4 , підлягають стягненню на користь держави понесені судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5300,96 грн.

При вирішенні питання запобіжного заходу враховано існування та продовження ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були визначені раніше та з метою їх запобігання, і забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, задля забезпечення виконання вироку суду у вигляді позбавлення волі, оцінюючи сукупність обставин: тяжкість покарання, що визначено судом, враховуючі дані по особистості, суд приходить до висновку про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для належного виконання вироку суду.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

В силу вимог ст. 71 КК України суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Київського районногосуду м.Харкова від22.12.2021 року у вигляді 2 місяців позбавлення волі, та остаточно призначає покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення вироку 13.05.2024 року.

Відповідно до вимог ст.72 КК України зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув*язнення (тримання під вартою) з 25.01.2024 року по 12.05.2024 року, з 27.10.2021 року по 22.12.2021 року включно, із розрахунку день за день.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Речові докази, передані на зберігання до камери схову ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області (квитанції 2201, 2217) - повернути ДП «Українського науково-технічного центру металургійної промисловості «Енергосталь», після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 року.

Речові докази, передані на зберігання до камери схову ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області (квитанція 2273) знищити, після набрання вироком законної сили.

Стягнути ОСОБА_4 на користьдержави понесені судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/121-24/2715-Д від 06.02.2024 у розмірі 5300,96 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий ОСОБА_1