Рішення

від 14.03.2024 по справі 143/858/21

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/858/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

представника позивачки - адвоката Романішина Є.В.,

представника відповідача адвоката Олексієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди землі,-

Встановив:

У серпні 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, в якій представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Романішін Є.В. просить:

-усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, розміром 3, 7321 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Борщагівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, шляхом повернення в її користування від ТОВ «Мрія-Агро»;

-скасувати державну реєстрацію права оренди землі, здійсненої на підставі договору оренди землі № б/н від 09.07.2018 року щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, номер запису про інше речове право: 27610767 від 20.08.2018 року.

Позов мотивований тим, що у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, розміром 3, 7321 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка успадкована після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 та перебувала в користуванні відповідача на підставі усних домовленостей відповідача та попереднього власника землі.

Позивачкою встановлено, що по відношенню її земельної ділянки нібито між нею та відповідачем 09.07.2018 укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2018, номер запису про інше речове право: 27610767, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42671556 від 22.08.2018, прийнятого державним реєстратором Гончарук С.П.

При зверненні до державного реєстратора та отриманні електронної копії вказаного договору, позивачкою встановлено, що підпис у вказаному договорі оренди землі в графі «Орендодавець» здійснено не нею.

Вказаний договір вона не укладала, так як не підписувала, волевиявлення на передачу землі в оренду відповідачеві вона не мала, а тому в даний час відповідач без належних правових підстав користується її земельною ділянкою.

Оскільки позивачка не укладала з відповідачем договору оренди землі, то вона має право вимагати повернення їй в своє користування та скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем.

11.08.2021 суддею ухвалено залишити вищевказану позовну заяву без руху (Т.1, а.с. 16, 17).

12.08.2021 надійшла заява представника позивачки адвоката Романішіна Є.В. про усунення недоліків (Т.1, а.с. 19-21).

17.08.2021 суддею ухвалено відкрити провадження у справі та її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (Т.1, а.с. 22).

27.09.2021 до канцелярії суду від представника відповідача ТОВ «МРІЯ-АГРО» - адвоката Олексієнко Л.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити в задоволенні позову (Т.1, а.с. 34-78).

17.01.2022 судом ухвалено поновити ТОВ «Мрія-Агро» строк на подання відзиву на позовну заяву (Т.1, а.с. 121-123).

Ухвалою суду від 19.04.2022 витребувано від ТОВ «Мрія-Агро» оригінал договору оренди землі від 09.07.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мрія-Агро» щодо земельної ділянки площею 3,7321 га, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071; залучено ОСОБА_2 до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; приєднано до матеріалів справи Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей від 20.01.2022 № 46766914 та копію довіреності від 19.05.2017, зареєстрованої в реєстрі № 1909 (Т.1, а.с. 172-175).

09.11.2022 судом ухвалено призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинити до отримання експертного висновку (Т.2, а.с. 47-49).

Ухвалою суду від 22.12.2022 поновлено провадження у справі (Т.2, а.с. 62).

11.01.2023 судом ухвалено витребувати від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Р.І. оригінали матеріалів спадкової справи № 09/2017 щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.2, а.с. 89, 90).

Ухвалою суду від 03.04.2023 задоволено клопотання експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Ліни Мельник про надання в її розпорядження вільних зразків підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі до отримання експертного висновку (Т.2, а.с. 146, 147).

22.05.2023 судом ухвалено поновити провадження у справі (Т.2, а.с. 162).

Ухвалою суду від 19.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Олексієнко Л.В. про проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи (Т.2, а.с. 234-236).

25.10.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Олексієно Л.В. про проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.3, а.с. 21-24).

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Романішін Є.В. просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що у власності ОСОБА_2 також перебуває земельна ділянка, яку орендує відповідач. Заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача про проведення повторної почеркознавчої експертизи та переходу до підготовчого засідання.

Представник відповідача ТОВ «Мрія-Агро» - адвокат Олексієнко Л.В. в судовому засіданні заявила клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи та про перехід до підготовчого засідання, у задоволенні якого судом на місці було відмовлено. Заперечувала щодо вимог позовної заяви та в їх задоволенні просила відмовити в повному обсязі. Також пояснила, що ОСОБА_2 підтвердила, що вона отримувала орендну плату за позивачку ОСОБА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак 08.09.2023 до канцелярії суду направила заяву, в якій вказала, що договору оренди землі від 09.07.2018, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2018, номер запису про інше речове право 27610767, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, розміром 3,7321 га, від імені позивача вона не підписувала. Просить розгляд справи проводити за її відсутності на підставі наявних матеріалів. Позовні вимоги ОСОБА_1 просить задовольнити в повному обсязі. В задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової експертизи просить відмовити (Т.2, а.с. 230-232).

В судовому засіданні експерт Вінницького відділення КНДІСЕ Мельник Л.Ю. підтвердила свій висновок від 15.05.2023 № 896/22-21 та пояснила, що під час проведення експертизи не було виявлено збіжних ознак підпису. Також зауважила, що нею до суду було надано клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме вільних зразків підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, вказала, що особа має спробувати відтворити підпис особи, яка нібито виконувала підпис.

Заслухавши думку учасників справи, повно та всебічно дослідивши її матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМЕ № 360082 від 11.07.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 3083, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафран Р.І., ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на земельну ділянку загальною площею 3,7321 га (у тому числі рілля 0,0471 га та рілля 3,6851 га), кадастровий номер 0523481200:06:02:0071, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, Борщагівська сільська рада, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1, а.с. 4 на звороті, 5; Т.2, а.с. 134-140).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 № 91689085 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7323 га, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, яка розташована на території Борщагівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с. Т.1, а.с. 4).

Згідно з копією договору оренди землі від 09.07.2018 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Мрія-Агро», як орендарем, укладено Договір оренди землі, предметом якого є вказана земельна ділянка. Відповідно до п.7 Договору він укладений на 10 років з дати державної реєстрації права оренди. Пунктом 8 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі не менше 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8557,78 грн. за один повний рік оренди. Виплата орендної плати в готівковій грошовій формі оформляється сторонами видатковим касовим ордером чи платіжною відомістю або платіжним дорученням шляхом переказу коштів на поточний рахунок орендодавця у безготівковій формі, вказаній у договорі. У пункті 41 договору вказано, що договір укладено в двох автентичних примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря. Договір містить реквізити та підписи сторін (Т.1, а.с. 7 на звороті, 8, 9).

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.07.2021 № 267793788 на підставі рішення державного реєстратора Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області Гончарук С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42671556 від 22.08.2018, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 27610767 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) згаданої земельної ділянки ТОВ «Мрія-Агро» відповідно до договору оренди землі б/н, виданий 09.07.2018. Відомості з ДЗК, серія та номер 3913491, виданий 20.08.2018, видавник: Державний земельний кадастр. Дата державної реєстрації 20.08.2018 року. Строк дії договору оренди землі 10 років з правом пролонгації (Т.1, а.с. 6, 7).

Згідно з копією довіреності серії НМА № 569189 від 09.05.2017 ОСОБА_1 за попередньою домовленістю сторін уповноважила ОСОБА_2 бути її представником в усіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування з усіх без винятку питань, пов`язаних із захистом будь-яких її прав та представництвом будь-яких її інтересів з будь-яких питань та виготовлення і отримання будь-яких належний їй документів, без права відчуження чи іншого розпорядження належним їй майном. Довіреність видана строком на п`ять років і дійсна до 09.05.2022, якщо не буде скасована чи іншим шляхом припинена раніше зазначеної дати. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І., підписана ОСОБА_1 в його присутності, зареєстрована в реєстрі за № 1909 (Т.1, а.с. 138-142).

Відповідно до абз. 4 п. 2 вищевказаної довіреності ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 передавати в оренду земельні ділянки (в тому числі передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай)) за ціну та на умовах на розсуд уповноваженої особи отримувати належні їй від передачі в оренду грошові кошти чи інші матеріальні цінності (Т.1, а.с. 140).

Згідно відомості нарахування коштів №38 від 11.10.2021 року та виписки по рахунку ТОВ «Мрія Агро», відкритому в АТ «Райффайзенбанк» від 13.10.2021 року (Т.2, а.с.25, 26), відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 орендну плату за паї за 2021 рік в сумі 8095 грн. 00 коп.

Згідно відомості нарахування коштів №62 від 26.10.2022 року та виписки по рахунку ТОВ «Мрія Агро», відкритому в АТ «Райффайзенбанк» від 04.11.2022 року (Т.2, а.с.27, 28), відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 орендну плату за паї за 2022 рік в сумі 10000 грн. 00 коп.

Згідно з висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Ліни Мельник за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 143/858/21 від 15.05.2023 № 7896/22-21 1) підпис у графі «Орендодавець» від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 09.07.2018 року, укладеному між ТОВ «Агро-Мрія» та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 3,7321 га, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; 2) встановити, чи виконано підпис у графі «Орендодавець» від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 09.07.2018 року, укладеному між ТОВ «Агро-Мрія» та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 3,7321 га, кадастровий номер 0523481200:06:002:0071, ОСОБА_2 або іншою особою, - не представилось можливим з причин, що викладені у п. 3 дослідницької частини висновку експерта (Т.2, а.с. 153-161).

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди землі, суд виходить із того, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Тлумачення пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК Українисвідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.).

По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

Тлумаченнястатті 20 ЦК України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що здійснення права на захист на власний розсуд означає, що управнений суб`єкт: має можливість вибору типу поведінки - реалізовувати чи не реалізовувати своє право на захист; у випадку, якщо буде обрана реалізація права на захист - має можливість вибору форми захисту, тобто звернутися до юрисдикційного (судового чи іншого) чи неюрисдикційного захисту суб`єктивного цивільного права чи законного інтересу, а також можливість поєднання цих форм захисту; самостійно обрати спосіб захисту в межах тієї чи іншої форми захисту, а також визначає доцільність поєднання способів захисту чи заміну одного способу захисту іншим. Водночас така свобода захисту «на власний розсуд» має і зворотну сторону - обрання однієї форми чи певного засобу захисту жодним чином не перешкоджає настанню обставин, які можуть тим чи іншим чином нівелювати корисний ефект від звернення до іншої форми чи способу захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинахвважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див.постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19(провадження № 14-49цс22)).

Звертаючись із цим позовом до суду, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди землі.

Слід відзначити, що позивачкою, зокрема, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди землі, а не про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого речового права, яке вичерпало свою дію після внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів.

Проте, суд звертає увагу на те, щоналежним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Разом ізцим,відповідно доабзацу третьогочастини третьоїстатті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомоїстатті 37цього Закону,посадовою особоюМіністерства юстиціїУкраїни.При цьомудата ічас державноїреєстрації набуттяречових прав,обтяжень речовихправ,що булиприпинені узв`язку зпроведенням відповідноїдержавної реєстраціїта наявнів Державномуреєстрі прав,у томучислі вйого невід`ємнійархівній складовійчастині,залишаються незмінними.

Системний аналіз положень пункту 1 частини другоїстатті 16ЦК України у поєднанні із нормами абзацу третього частини третьої статті 26, пункту 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дозволяє дійтивисновку,що судоверішення прозадоволення позовноївимоги провизнання відсутнімправа оренди є підставоюдля внесеннядо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майновідомостей проприпинення праваоренди відповідача, що в свою чергу має наслідком скасування державної реєстрації такого речового права.

Відтак, позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди землі не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення є похідною.

В той же час, пред`являючи розглядуваний позов, ОСОБА_1 покликалася на те, що вона не підписувала договір оренди землі із ТОВ «Мрія Агро», а тому вважає такий правочин неукладеним.

Тлумачення, якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Суд зауважує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18),постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18). З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другоїстатті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першоїстатті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписахглави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумаченняfavor contractus(тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як зазначено вище, належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Однак, ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляла. У зв`язку із цим, не зважаючи на доведеність позивачкою факту не підписання нею договору оренди землі від 09.07.2018 року, відсутні підстави для кваліфікації цього договору оренди землі як неукладеного, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на обрання позивачкою неналежного способу захисту.

Разом із цим, представник ТОВ «Мрія Агро» посилався на те, що позивачка отримувала від відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою, а отже договір виконувався обома сторонами, що також виключає його кваліфікацію як неукладеного.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі 567/3/22 (провадження 61-5252сво23) зроблено правовий висновок, що обставини добросовісності орендодавця належить оцінювати за умови звернення орендодавця із позовом про визнання відсутнім права оренди.

Оскільки у даній справі ОСОБА_1 не зверталася із позовною вимогою про визнання відсутнім права оренди, то обставини добросовісності останньої не мають істотного значення для правильності вирішення спору, позаяк не потребують відповідної правової оцінки.

Втім, виходячи із характеру спірних правовідносин та з метою досягнення правової визначеності у взаємовідносинах сторін спору, суд вважає за необхідне вдатися до оцінки таких обставин.

Так, відповідно до частини першої ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною першою ст.238 ЦК України визначено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно із частиною першою ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

За змістом частин першої, третьої ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно довіреності, виданої ОСОБА_1 від 19.05.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І., зареєстрованої в реєстрі за №1909, позивачка надала ОСОБА_2 , як представнику, серед іншого, право передавати в оренду земельні ділянки (в тому числі передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) за ціну та на умовах на розсуд уповноваженої, отримувати належні їй від передачі в оренду грошові кошти та інші матеріальні цінності (Т.1, а.с. 41, 42).

Згідно відомості нарахування коштів №38 від 11.10.2021 року та виписки по рахунку ТОВ «Мрія Агро», відкритому в АТ «Райффайзенбанк» від 13.10.2021 року (Т.2, а.с.25, 26), відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 орендну плату за паї за 2021 рік в сумі 8095 грн. 00 коп.

Згідно відомості нарахування коштів №62 від 26.10.2022 року та виписки по рахунку ТОВ «Мрія Агро», відкритому в АТ «Райффайзенбанк» від 04.11.2022 року (Т.2, а.с.27, 28), відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 орендну плату за паї за 2022 рік в сумі 10000 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти отримання ОСОБА_2 орендної плати саме за використання відповідачем належної ОСОБА_1 земельної ділянки, представник позивачки адвокат Романішін Є.В., посилався на те, що окреслені вище документи не містять вказівки про виплату орендної плати саме за спірним договором оренди землі від 09.07.2018 року. Також вказав, що ОСОБА_2 отримала орендну плату за використання відповідачем належної їй земельної ділянки, а не земельної ділянки, яка перебуває у власності позивачки.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясування судом фактичних обставин справи здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбаченихстаттею 89 ЦПК України, щодо відсутності заздалегідь встановленої сили доказів та оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Суд зауважує, що позивачкою не надано будь яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва чи для ведення особистого селянського господарства на території Погребищенської ОТГ Вінницького району Вінницької області, і що така земельна ділянка була передана останньою в оренду відповідачу.

В той же час, сукупний аналіз наданих відповідачем письмових доказів, на переконання суду, згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахування принципу «балансу вірогідностей» підтверджують ту обставину, що позивачка через свого представника ОСОБА_2 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, отримувала від відповідача орендну плату за землю за 2021, 2022 роки, що виключає можливість кваліфікації договору оренди землі від 09.07.2018 року як неукладеного.

Наведена обставина також є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди землі.

Відповідно до частин 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судовогозбору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, сплачений позивачкою судовий збір за пред`явлення даного позову, витрати на проведення судової почеркозначої експертизи слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди землі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Агро», 22234, Вінницька область, Вінницький район, с.Скибинці, вул.Центральна, 12, код ЄДРПОУ 37179660.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текстрішення складено21.03.2024.

Суддя