Рішення

від 06.03.2024 по справі 333/5109/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/5109/22

Провадження №2/333/145/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності,

УСТАНОВИВ:

01.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 . Заповіту дружина не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності. Відповідака ОСОБА_3 донька померлої ОСОБА_4 не підтримувала родинні відносини зі своєю матір`ю та не допомагала доглядати за нею під час її тривалої хвороби. Позивач зазначив, що з 2017 року ОСОБА_5 перебувала у безпорадному стані, а її дочка, ухилялася від надання допомоги матері. Наведені обставини, на думку позивача є підставою для усунення від права на спадкування за законом ОСОБА_3 . Про порушення його спадкових прав відповідачкою позивачеві стало відомо лише із Інформаційної довідки від 01.09. 2022 року №308708785.

16.01.2023 представником відповідачки надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачка позов не визнає, вважає, що обставини викладені у позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами. Зазначила, що ніколи не ухилялася від надання матері допомоги і догляду за нею, щиро любила маму, доглядала її, спілкувалася з нею. Надала фотографії з мамою під час її хвороби та зазначила, що вказані обставини можуть підтвердити свідки.

03.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній з підстав викладених у позові, наполягав на ухиленні відповідачкою від надання матері допомоги. Додатково зазначив, що організацією поховання дружини займався позивач, ніс усі матеріальні витрати. Відповідачка взяла у позивача у борг 50000 гривень і не повернула та відмовилася надати боргову розписку. Також він сплатив колишньому чоловіку дружини ОСОБА_6 його частку пайового внеску за виплачену кооперативну квартиру, тому є співвласником спірної квартири.

23.02.2023 представником відповідачки надано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідачка зазначила, що ніколи не ухилялася від надання матері допомоги та догляду за нею під час її хвороби. Боргові зобов`язання перед позивачем заперечила та зазначила, що наявність чи відсутність боргу не належить до предмета доказування у цій справі, бо не підтверджує заявлені у позові вимоги. Висновок позивача про належність позивачеві подружньої частки у праві власності на квартиру вважає необґрунтованим і юридично неспроможним. Інші аргументи зводяться до повторення аргументів, викладених у позові.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Відповідачка та її представник проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві та запереченнях на позовну заяву, просили у позові відмовити повністю.

17 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, визначив розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16 січня 2023 року.

12 квітня 2023 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача та відповідача про допит свідків, витребування письмових доказів та закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд установив таке.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 842, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

Згідно довідки №3619 від 11.10.2019 причина смерті ОСОБА_4 Атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть №3619 від 11.10.2019 місце смерті ОСОБА_4 АДРЕСА_2 , діагноз Атеросклеротична хвороба серця.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертної комісії, серії АВ №0832724, ОСОБА_4 20.09.2017 встановлена перша група інвалідності безстроково та зазначено, що вона потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертної комісії, серії АВ №0832724, ОСОБА_4 20.09.2017 встановлена перша «А» група інвалідності безстроково та зазначено, що вона потребує постійного стороннього догляду.

Згідно висновків №571, 660, 719 лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом внаслідок психічного розладу ОСОБА_4 обмежена у самообслуговуванні, здатності до самоорієнтації, спілкуванні, здатності контролювати свою поведінку.

Відповідно до довідки ЖБК «Медик-6» ОСОБА_4 вартість квартири АДРЕСА_2 виплачена нею у липні 1983 року у сумі 3991 крб.02. коп.

Згідно розпорядження голови Комунарської районної адміністрації від 06.11. 2007 №3229р ухвалено оформити ОСОБА_4 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Згідно витягу про реєстрацію права приватної власності на майно ОП ЗМБТІ №17153156 від 21.12.2007 за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 , номер запису 35747, в книзі 208.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 розташована на 3 поверсі 5 поверхового будинку, загальною площею 44,94 кв.м., житловою 29,9 кв.м.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60845641, виданим Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою 08.07.2020, після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 24/2020.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.07. 2020 року ОСОБА_3 ОСОБА_7 державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори, за р.№3-109 спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 на частку у спадщині , яка складається з квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.07.2020 року ОСОБА_1 ОСОБА_7 державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори, за р.№3-109 спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 на частку у спадщині, яка складається з квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №215421280 від 08.07. 2020 право власності на частку квартири за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №215419976 від 08.07. 2020 право власності на частку квартири за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 відділом ЗАГС Жовтневого райвиконкому м. Запоріжжя 17.04.1987 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , актовий запис №196.

Згідно свідоцтва про поховання № НОМЕР_3 , видане ОСОБА_1 зазначено про здійснення поховання ОСОБА_4 .

Відповідно до акту від 30.08. 2022 вказано, що з 1987 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мешкали як чоловік і дружина. У 2012 році ОСОБА_4 захворіла. Доглядав за нею ОСОБА_1 . Дочка ОСОБА_3 участі у догляді за мамою не приймала.

Згідно розписки від 27.12. 1986 року ОСОБА_6 отримав від своєї колишньої дружини 2000 рублів за квартиру, залишок 800 рублів належить йому від колишньої дружини.

Згідно листа від 16.08.2021 ОСОБА_1 вимагає повернення від ОСОБА_3 боргу у сумі 50000 гривень.

На фотографіях від 02.05.2017 та від 07.09.2019, що додані до відзиву на позовну заяву, зображені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до спадкової справи №24/201, заведеної Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою, після померлої ОСОБА_4 , її спадкоємцями є чолові ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 , які спадщину прийняли та оформили спадкові права на неї.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що є другом ОСОБА_1 , якого знає давно. Був у нього вдома, коли він передавав 2000 рублів колишньому чоловіку своєї дружини ОСОБА_10 . Знає, що за хворою дружиною ОСОБА_11 доглядав ОСОБА_1 . Зі слів, якого знає, що дочка не доглядала за мамою. Обставини, викладені у акті від 30.08.2022 згадати не зміг. Зазначив, що особисто давав ОСОБА_12 кошти у борг, який пояснив що це кошти для ОСОБА_3 , зі слів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 йому борг так и не повернула.

Свідок ОСОБА_14 сусідка ОСОБА_1 з другого поверху. Повідомила, що знає подружжя з 1987 року коли вони одружилися. Останні три роки ОСОБА_15 дуже хворіла, за хворою дружиною доглядав ОСОБА_1 . Дочка ОСОБА_3 дуже рідко приходила, щоб вона допомагала доглядати за мамою свідок не бачила.

Свідок ОСОБА_16 повідомила, що є сестрою ОСОБА_1 1-2 рази на тиждень приїздила до брата, щоб допомогти йому доглядати за дружиною. ОСОБА_3 бачила рідко, вона приходила з «салатиком». На фотографії датованій 07.09.2019 року впізнала ОСОБА_4 та повідомила, що фотографія зроблена у квартирі ОСОБА_3 . Повідомила, що на час хвороби ОСОБА_1 , його дружина була у доньки ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_17 повідомила, що є подругою ОСОБА_3 . Була свідком спілкування та догляду ОСОБА_13 зі своєї мамою вдома у ОСОБА_13 , куди привозив її чоловік ОСОБА_1 .Зазначила, що останній час хвороби ОСОБА_13 вихідні завжди проводила з мамою.

Свідок ОСОБА_18 повідомив, що є сином ОСОБА_3 , та надав суду пояснення про те, що за хворою бабусею доглядали її чоловік, його мама та вся їх родина. Пояснив обставини, за яких ОСОБА_1 попросив надати ключі від квартири де він жив з його бабусею та потім відмовився їх віддавати. А бабусю з 2018 року став привозити до них додому.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пред`являючи вимогу про усунення від права на спадкування, відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України, позивач має довести сукупність таких обставин: ухилення відповідача від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

При цьому безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, суд має з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

До таких висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема у постановах від 01.04.2019 у справі № 752/12158/14-ц, від 01.02.2022 у справі № 759/18917/17.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає доведеним належними доказами наявність безпорадного стану ОСОБА_4 , якій 20 вересня 2017 року встановлена І група інвалідності, вона потребувала постійного стороннього догляду. Вказані обставини визнані відповідачкою.

Доводи позивача про свідому відмову відповідачки від спілкування та допомоги матері суд уважає безпідставними, на підтвердження яких ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів.

Поданий позивачем акт про ненадання відповідачкою допомоги хворій матері від 30.08.2022 року суд відхиляє як доказ, оскільки цей акт складений особами, які не уповноваженні на його складання, а обставини викладені у ньому одержані з порушенням порядку, встановленого законом, та дані, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обставини, викладені у акті свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_19 під час їх допиту пояснити не змогли.

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , які засвідчили, що відповідачка не спілкувалася з матір`ю, оскільки той факт, що вказані свідки не бачили ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не свідчить про ухилення відповідача від надання допомоги матері.

Суд бере до уваги надані відповідачкою фотографії, на яких вона зображена разом із матірю у період її хвороби, у тому числі у власній квартирі. Вказані обставини підтверджені показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та свідка позивача, його рідної сестри ОСОБА_16 , що свідчить про відсутність з боку відповідачки факту ухилення від надання допомоги.

Суд враховує пояснення позивача про те, що причиною звернення з позовом про усунення відповідачки від спадкування стало її боргове зобов`язання перед ним і не бажання відповідачки повернути суму боргу.

Суд погоджується з аргументами відповідачки про хибність тверджень позивача щодо часу з якого йому стало відомо про порушення його прав. Наявність у відповідачки права на спадкування підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом р. № 3-109, яке позивач отримав 08.07.2020. За одержанням свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_3 і ОСОБА_1 звернулися одночасно, що підтверджується матеріалами спадкової справи, свідоцтвами про право на спадщину, виданими за формою № 2 додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства («Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яке видано одночасно всім спадкоємцям»), що затверджені наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.12.2010. Більш того, державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 відбулася за їх спільною заявою, реквізити якої (номер: 40365297; дата і час реєстрації: 08.07.2020, 11:12:03) є тотожними як у витягу про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_1 , так і у витягу про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_3 .

Суд не бере до уваги доводи позивача про належність йому подружньої частки у праві власності на спірну квартиру, вважає їх необґрунтованим і юридично неспроможним, такими, що не відносяться до предмета доказування у цій справі не належать.

Суд погоджується з аргументами відповідача про те, що надані позивачем документи про поховання ОСОБА_4 та твердження про наявність боргових зобов`язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 до предмета доказування у цій справі не належать.

З огляду на викладене, вимога про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування задоволенню не підлягає.

Вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий №3-111, виданого 08.07. 2020 Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 та скасування рішення про Державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на частку квартири АДРЕСА_1 є похідними від вимоги про усунення від права на спадкування, а тому так само задоволенню не підлягають.

Оскільки суд констатував відсутність порушення прав позивача відповідачкою, у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачеві відстрочено сплату судового збору за подання позову до ухвалення рішення.

Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові повністю, позивачеві належить сплатити судовий збір у сумі 2977,20 грн. на користь держави.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 12, 13 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та оголошений о 10 год. 00 хв. 15 березня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова