Рішення

від 21.03.2024 по справі 452/4303/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4303/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

з участю секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за відсутністю сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який уточнив в порядку ст. 49 ЦПК України, до ОСОБА_2 , третя особа: Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 разом із своєю дочкою ОСОБА_4 (в дівоцтві Мосур).

ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Блажівської сільської ради Самбірського району Львівської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЛВ № 040255, виданого на ім`я ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Самбірської районної державної адміністрації № 307 від 29 квітня 1996 року та зареєстрованого 23 жовтня 1996 року в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за

№ 510.

ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті матері.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дня смерті була зареєстрована та проживала одна.

Позивач є сином ОСОБА_4 , після її смерті звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини про що була заведена спадкова справа № 96/2018 у Спадковому реєстрі № 63278052 у приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Кульчицького Ю.Я. На підставі розгляду документів нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати на ним право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 6 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження; витребувано з Самбірської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Кульчицького Ю.Я. копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 45).

Із листа Самбірської державної нотаріальної контори № 1934/01-16 від 9 листопада 2023 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена, а спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Кульчицьким Ю.Я. (а.с. 65).

На адресу суду надіслано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 51-64).

Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду (а.с. 83).

Позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі (а.с. 74).

Відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула; подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та додатково зазначила, що позов визнає в повному обсязі (а.с. 75).

Третя особа: Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області, подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 22 та Блажівською сільською радою Самбірського району Львівської області 27 листопада 1995 року видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 (а.с. 9).

Згідно довідки № 302-5, виданої 16 червня 2021 року Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована по

АДРЕСА_1 разом із своєю дочкою ОСОБА_4 (а.с.10).

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис № 539, та 1 жовтня 1954 року міським бюро ЗАГСу м. Самбора видано свідоцтво про народження

НОМЕР_2 . У вказаному свідоцтві її батьками вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 1 березня 1964 року було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 8, та 1 березня 1964 року Блажівською сільською радою видано свідоцтво про одруження НОМЕР_3 . Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище ОСОБА_8 змінила на ОСОБА_9 (а.с. 12).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 19, та 8 травня виконавчим комітетом Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області видано свідоцтво про смерть НОМЕР_4 (а.с. 13).

Згідно довідки № 301-5 виданої 16 червня 2021 року Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області, ОСОБА_4 до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 та проживала одна.

Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , та є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 (а.с. 15).

Спадкування майна ОСОБА_4 здійснюється за законом.

Відповідачем по справі є рідна сестра позивача, ОСОБА_2 , яка 7 листопада 2018 року подала заяву про відмову від спадщини на користь позивача (а.с. 35).

Із листа приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Кульчицького Ю.Я. вбачається, що нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) (а.с. 31).

У витязі з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Самбірського району Львівської області (колишня Блажівська сільська рада Самбірського району) зазначається, що на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Самбірської РДА від 29 квітня 1996 року за № 307 був виданий сертифікат ЛВ № 040255, зареєстрований за номером 510 від 23 жовтня 1996 року на право на земельну частку (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах на території Блажівської сільської ради. Вказаний сертифікат виданий після її смерті (а.с.28).

На сесії Блажівської сільської ради 22 березня 1994 року були затверджені списки громадян Блажівської сільської ради, які мають право на одержання середньої земельної частки. У вказаних списках вказана ОСОБА_3 (а.с. 18-20).

Самбірська районна державна адміністрація 29 травня 1996 року прийняла розпорядження № 307 «Про видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) особам, що мають право на середню земельну частку згідно статті 6 Земельного Кодексу України по Блажівській сільській раді». У вказаних списках вказана ОСОБА_3 (а.с. 21-23).

Самбірська районна державна адміністрація 18 березня 2002 року прийняла розпорядження № 113 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної частки (паю) та безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок (паїв) громадянам Блажівської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства. У вказаних списках вказана ОСОБА_3 (а.с. 24-26).

Згідно спадкової справи № 32/2023, що заведена після смерті ОСОБА_4 вбачається, що позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом 7 листопада 2018 року та відповідач ОСОБА_2 подала заяву про відмову від спадщину на користь позивача (а.с. 52). Інші спадкоємці відсутні.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальними положеннями спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частини 3 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Як встановлено судом ОСОБА_3 за життя набула право на земельну частку (пай), яка розташована на території Блажівської сільської ради Самбірського району Львівської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЛВ №040255, виданого на її ім`я, на підставі розпорядження Самбірської районної державної адміністрації № 307 від 29 квітня 1996 року та зареєстрованого 23 жовтня 1996 року в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 510, розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про її народження та укладення шлюбу.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК Української РСР). Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (частини перша статті 549 ЦК Української РСР).

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася (а.с.65), разом з тим ОСОБА_4 фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки проживала разом з померлою (а.с.10).

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується наданим позивачем копією свідоцтва про його народження. Після смерті матері позивач своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини про що була заведена спадкова справа № 96/2018.

Враховуючи відмову відповідачки ОСОБА_2 від спадщини, на теперішній час позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки прийняв спадщину, інші спадкоємці відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 96/2018.

Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Таким чином на теперішній час позивач позбавлений права на спадщину та в позасудовому порядку не має можливості вирішити це питання.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на земельній частки (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположень свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року (справа № 12868/87) та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року (справа № 22774/93) зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має забезпечити «справедливу рівність» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Судом не встановлені обставини, які б в даному випадку обґрунтовували втручання держави у право позивача на спадкове майно ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі

1073 грн. 60 коп.

Позивач при зверненні до суду не просив відшкодувати йому понесені судові витрати.

Отже, враховуючи такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність (ст. 13 ЦПК України), понесені судові витрати позивачу при ухваленні рішення не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування по закону після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Блажівської сільської ради Самбірського району Львівської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЛВ № 040255, виданого на ім`я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження Самбірської районної державної адміністрації № 307 від 29 квітня 1996 року та зареєстрованого 23 жовтня 1996 року в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за

№ 510.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: Львівська область, Самбірський район, с. Блажів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа: Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області, місце знаходження: Львівська область, Самбірський район, с. Ралівка, вул. Івана Франка, 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04370254.

Судове рішення складено 21 березня 2024 року.

Суддя