Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/13377/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/13377/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 15.12.2023

у справі №910/13377/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвагонтранс"

про стягнення 1 920 123,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвагонтранс" про стягнення 1 920 123,60 грн залишено без розгляду.

Ухвалу мотивовано наявністю підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, яке обгрунтовано відсутністю належних доказів того, що адвокат Гамарц Олександр Сергійович наділений повноваженнями підписувати від імені АТ "Українська залізниця" позовні заяви, а відтак не доведеним є факт, що подану до господарського суду позовну заяву АТ "Українська залізниця" підписано особою, яка має право її підписувати від імені позивача.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі №910/13377/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального та матеріального права. При цьому скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ч. 1 ст. 234 ГПК Україхни, оскільки не містить описової та мотивувальної частини, не містить мотивів, з яких суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду. Також апелянт зазначив, що надавав суду для огляду ордер, який був підписаний адвокатом Гамарцем О.С., відтак, у суду були відсутні законні підстави для залишення позову без розгляду з причин підписання позовної заяви особою, яка не має права підписувати її.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 05.01.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі №910/13377/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

01.02.2024 матеріали справи №910/13377/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13377/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024, справу №910/13377/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі №910/13377/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі №910/13377/23 та призначено судове засідання на 19.03.2024.

Через систему "Електронний суд" 05.03.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судове засідання з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що ухвала підлягає зміні з огляду на наступне.

У відповідності до абз. 2, 3 ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Згідно з пункту 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до пункт 27 Положення № 1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами частини 2 статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частиною третьою статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частиною 8 статті 60 ГПК України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини 9 статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону № 5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 із змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 6 Положення № 41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Згідно з пунктом 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та засвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Імперативними приписами п.п. 12.10 п. 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що позовну заяву у даній справі було подано представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" - адвокатом Гамарцом Олександром Сергійовичем через підсистему "Електронний суд", який на підтвердження його повноважень до позовної заяви додав ордер (згенерований у "Особистому кабінеті адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України - www.unba.org.ua) про надання правничої (правової) допомоги серії ВН №1234148, який видано 10 квітня 2023 року.

Зі змісту зазначеного ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Гамарца Олександра Сергійовича у графі "Адвокат", що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі "Електронний суд" у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

Суд зауважує, що згенерований через "Особистий кабінет адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно, в тому числі на бланці ордера ставиться підпис адвоката.

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Суд бере до уваги, що поданий адвокатом Гамарцом О.С. ордер, сформований в "Особистому кабінеті адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України - www.unba.org.ua. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа "Адвокат" заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Правова позиція про те, що обов`язковим реквізитом ордера є власноручний підпис адвоката у графі "Адвокат" висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 січня 2023 року у справі № 450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22, від 02 березня 2023 року у справі № 522/14112/22, від 21 березня 2023 року у справі № 360/7719/21, від 07 квітня 2023 року у справі № 260/392/23, від 13 квітня 2023 року у справі № 120/7818/22, від 18 квітня 2023 року у справі № 160/13923/22, від 29 травня 2023 року у справі № 200/6509/21, від 06 червня 2023 року у справі № 713/615/23, а також в постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, апеляційний суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не наділена повноваженнями представляти інтереси Акціонерного товариства "Українська залізниця" в Господарському суді міста Києва.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду.

При цьому доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі стосовно порушення судом першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали, приписів частини першої статті 234 ГПК України, оскільки остання, зокрема, не містить мотивів, з яких суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, апеляційний господарський суд вбачає за необхідне змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови.

Твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що адвокат Гамарц О.С. надавав суду першої інстанції для огляду ордер, який був підписаний адвокатом Гамарцем О.С., відтак, у суду були відсутні законні підстави для залишення позову без розгляду з причин підписання позовної заяви особою, яка не має права підписувати її, є безпідставними, оскільки вказане не спростовує факту відсутності відповідних повноважень у адвоката Гамарца О.С. на підписання позовної заяви від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" на момент її формування та подачі через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, колегія судів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, підтвердилися частково, але не спростовують в цілому висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає частковому задоволенню, ухвалу суду першої інстанцій підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі №910/13377/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі №910/13377/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Матеріали справи №910/13377/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.03.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

Г.А. Кравчук