Постанова

від 22.02.2024 по справі 910/13612/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 910/13612/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.02.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023

у справі № 910/13612/22 (суддя - Демидов В.О. )

за позовом фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА"

про 492 305,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Фізична особа-підприємець Мельник Віталій Васильович (далі - позивач, ФОП Мельник Віталій Васильович) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА» (далі - відповідач, ТОВ «ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА», скаржник) про стягнення 492 305,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди №КА/ССО/А4-24 ШПС від 26.05.2021 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 492 305,63 грн.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 вимоги фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на користь фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича заборгованість у розмірі 361 346 грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 5 420 грн 19 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем факт наявності боргу у визначеному позивачем та підтвердженому наявними в матеріалах справи доказами не спростовано.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 в частині стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на користь фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича заборгованість у розмірі 361 346,88 грн та судовий збір у розмірі 5 420,19 грн. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суборендар своїм листом від 01.03.2022 повідомляв орендаря щодо настання форс-мажорних обставин, через що орендоване приміщення не може використовуватися за його призначенням, що свідчить про істотну зміну обставин, яку не могли передбачити сторони договору. Також зазначав, що 05.07.2022 суборендар направив орендарю лист із повідомленням про припинення дії договору з 17.07.2022 та вимогою про зарахування і повернення різниці сплаченого суборендарем гарантійного платежу, проте орендар не з`явився для огляду та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення, у зв`язку із чим акт вважається таким, що підписаний орендарем в силу положень п.8.5 договору. Зазначав, що з 24.02.2022 відповідач не використовував приміщення за його призначенням, не мав доступу до нього у зв`язку із умисними діями орендаря, а з 17.07.2022 договір є припиненим.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки, а також не враховано сплаченого відповідачем на користь позивача гарантійного платежу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

23.08.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що одне лише посилання на введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорно лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

24.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання з використанням цифрового підпису про відкладення розгляду справи від скаржника, в обгрунтування посилався на хворобу та відсутністю можливості забеспичити участь представника на вказане засідання, доказів знаходження на лікарняному суду не надано.

08.11.2023 через відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.11.2023 через відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 20.07.2023. Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 у справ №910/13612/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

У зв`язку із перебуванням судді Суліма В.В. та судді Коротун О.М. у відпустці враховуючи приписи ст. 32 ГПК України щодо сталості складу суду, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 24.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" про відкладення справи. Відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі №910/13612/22 на 21.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 продовжено строк розгляду справи №910/13612/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023. Відкладено розгляд справи №910/13612/22 на 12.10.2023.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 прийнято справу №910/13612/22 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Суліма В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкладено розгляд справи №910/13612/22 на 07.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від07.12.2023 продовжено строк розгляду справи №910/13612/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023. Оголошено перерву на 18.01.2024.

У судовому засіданні 18.01.2024 оголошено перерву на 22.02.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного провадження з`явилися в судове засідання 22.02.2024 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін продовжувався строк розгляду апеляційних скарг у відповідності до ст. 6 Конвенції, ст. 2 ГПК України.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи неявку учасників апеляційного провадження, неодноразові клопотання про відкладення, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.05.2021 між Фізичною особою-підприємцем Мельник Віталієм Васильовичем (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шарм Сервіс-Україна» (далі - суборендар) укладено договір суборенди №КА/ССО/А4-24/ШСП (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язаний прийняти у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ) та сплачувати плату за суборенду приміщення, а також інші платежі, передбачені договором.

01.07.2021 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення за договором, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення №А4-24 на четвертому поверсі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ), загальною площею 34 кв.м.

Договір суборенди вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом строку суборенди приміщення, вказаного в Додатку 1, а в частині зобов`язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів і розрахунків) - до моменту їх повного виконання (п. 2.1 договору).

Строк суборенди починає перебіг з моменту передачі приміщення суборендарю (п. 2.2 договору).

Строк суборенди закінчується у дату, визначену додатком 1, або у день дострокового розірвання договору (залежно від того, яка дата настане раніше), але у будь-якому випадку не пізніше дати підписання обома сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщення (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору плата за суборенду приміщення складається з наступних платежів: суборендна плата, порядок нарахування якої визначено у розділі 4 договору; плата за експлуатаційні послуги, порядок нарахування якої визначено у розділі 5 договору.

За умовами п. 3.2 договору суборендар зобов`язаний здійснювати платежі не пізніше дат, вказаних у цьому договорі, незалежно від факту отримання суборендарем відповідних рахунків (у випадку відсутності рахунку, підставою для оплати є цей договір).

Усі платежі здійснюються суборендарем шляхом перерахування грошових коштів (у національній валюті) на банківський рахунок орендаря. Датою платежу є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок орендаря. Кожна сторона цього договору оплачує власні банківські витрати (п. 3.3 договору).

Орендар щомісячно надає суборендарю акти здачі-приймання наданих послуг. Суборендар зобов`язаний впродовж п`яти календарних днів з моменту надання акту підписати його або надати письмову обґрунтовану відмову від його підписання. Якщо протягом семи календарних днів з моменту надання акту орендар не одержить підписаний суборендарем акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, акт вважатиметься підписаним суборендарем (п. 3.5 договору).

Суборендар зобов`язаний належним чином сплачувати суборендну плату. Суборендна плата починає нараховуватися від дати початку суборенди. Розмір суборендної плати визначається у додатку 1 (п. 4.1договору).

За умовами п. 4.2 договору суборендна плата за повний перший місяць суборенди сплачується суборендарем по 25.08.2021.

Суборендна плата за всі наступні місяці суборенди сплачується суборендарем щомісяця до 25 числа кожного місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися оплата. Рахунки виставляються орендарем з 1-го по 5-те число місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися оплата. Дострокова сплата орендної плати (за майбутні періоди) може здійснюватися виключно за взаємною згодою сторін, викладеною у формі додаткової угоди до цього договору або шляхом виставлення окремого рахунку на таку плату.

У разі необхідності визначення розміру суборендної плати за неповний місяць, розмір такої плати розраховується пропорційно до кількості днів у такому неповному місяці (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору суборендар зобов`язаний щомісяця сплачувати орендарю плату за експлуатаційні послуги задля забезпечення функціонування будівлі загалом і приміщення зокрема. Порядок обчислення та розмір плати за експлуатаційні послуги визначений у додатку 1 (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору плата за експлуатаційні послуги за повний перший місяць суборенди сплачується суборендарем по 25.08.2021.

Плата за експлуатаційні послуги за всі наступні місяці суборенди сплачується суборендарем щомісяця до 25 числа кожного місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися плата. Рахунки виставляються орендарем з 1-го по 5-те число місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися оплата. Дострокова сплата плати за експлуатаційні послуги (за майбутні періоди) може здійснюватися виключно за взаємною згодою сторін, викладеною у формі додаткової угоди до цього договору або шляхом виставлення окремого рахунку на таку плату.

Орендар вказує суми для сплати плати за експлуатаційні послуги за відповідний період у рахунках на сплату орендної плати за відповідний період.

Сплата плати за експлуатаційні послуги за неповні місяці строку суборенди розраховується пропорційно до кількості днів у такому неповному місяці в порядку, передбаченому додатком 1 (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору експлуатаційні послуги, що надаються орендарем, складаються з наступного (за наявності), але не обмежуються таким: технічне та сервісне обслуговування, ремонт та відновлення будівлі, загальних площ, вивезення сміття та відходів, утримання і прибирання проїздів і тротуарів, прилеглих до будівлі, інші (у т.ч. гігієнічні, санітарні) послуги; обслуговування, забезпечення експлуатації і ремонт систем забезпечення на території будівлі і загальних площ (до головних пунктів під`єднання до приміщення), телекомунікаційних мереж, гучномовної системи оповіщення, систем контролю і відеоспостереження, систем протипожежної безпеки (окрім приміщення); ремонт та відновлення елементів будівлі; організація безпеки на загальних площах, установка відеоустаткування для таких цілей, а також (або) іншого устаткування для зазначених цілей, яке орендар визнає необхідним; поточний догляд та ремонт загальних площ, зокрема, вхідних дверей до будівлі, віконних фрамуг та віконного скла, ескалаторів, зон розвантаження/ завантаження, ліфтів, прилеглих територій, а також утримання в належному стані території будівлі; утримання та прибирання доріг та тротуарів навколо будівлі, утримання прилеглих територій; витрати на виконання загальних вимог санітарних, екологічних, протипожежних норм згідно з чинним законодавством України; озеленення загальних площ; обслуговування дощових та каналізаційних насосних станцій; управління та адміністрування будівлі; забезпечення можливості суборендаря користуватися комунальними послугами; інші послуги, які орендар вважає необхідними для належної експлуатації та функціонування будівлі.

Відповідно до п. 6.1 договору суборендар зобов`язаний окремо щомісяця сплачувати орендарю витрати на забезпечення суборендної площі та площ загального користування комунальними послугами. Плата за спожиті комунальні послуги здійснюється суборендарем щомісяця протягом п`яти календарних днів після виставлення орендарем рахунку.

Оплата за спожиті комунальні послуги, а саме за електропостачання, водопостачання і водовідведення, теплопостачання (опалення) визначається на підставі показників лічильників, а у випадку відсутності лічильників - пропорційно суборендованій площі, яка передана суборендарю по відношенню до суми загальної площі всіх приміщень будівлі, які передані в суборенду. Плата за спожиті комунальні послуги розраховується виходячи з чинних тарифів надавачів (постачальників) послуг. Теплопостачання та гаряче водозабезпечення може здійснюватися за допомогою виробничих потужностей власника приміщень та розраховується виходячи з чинних тарифів Київтеплоенерго з 1 г/Калорію.

Додатковою угодою від 01.09.2021 про внесення змін до договору, сторони погодили доповнити договір суборенди п. 6.1.1 в наступній редакції: плата за спожиті комунальні послуги розраховується виходячи з чинних тарифів надавачів (постачальників) послуг. Теплопостачання та гаряче водозабезпечення може здійснюватися за допомогою виробничих потужностей власника приміщень та розраховується виходячи з чинних тарифів Київтеплоенерго за 1 г/Калорію або згідно тарифів постачальників природнього газу за 1м3. Підставою для оплати спожитих комунальних послуг виступають рахунки орендаря та надані ним розшифровки нарахувань споживання комунальних послуг.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що з метою забезпечення виконання суборендарем зобов`язань за договором (у тому числі щодо сплати будь-яких санкцій), суборендар перераховує орендарю гарантійний платіж.

Порядок розрахунку, розмір та строки внесення гарантійного платежу вказані в додатку 1. У разі будь-якої затримки у надані орендарем рахунку на оплату гарантійного платежу, така затримка не може бути підставою для його несплати суборендарем (у такому разі підставою для сплати гарантійного платежу є цей договір).

Сума гарантійного платежу жодним чином не обмежує відповідальності суборендаря у випадку неналежного виконання ним своїх зобов`язань за цим договором. Орендар може використати гарантійний платіж для покриття будь-яких платежів, витрат та/або збитків, понесених орендарем через неналежне виконання або невиконання суборендарем своїх обов`язків за цим договором, включаючи, але не обмежуючись, несплату суборендарем суборендної плати та/ або плати за експлуатаційні послуги або будь-яких інших платежів, обумовлених цим договором, у тому числі будь-які штрафних санкцій (п. 7.4 договору).

Орендар після надання суборендарю письмового повідомлення може використати гарантійний платіж або його частину для задоволення вимог до суборендаря, передбачених п. 7.4 договору (п. 7.5 договору).

Після задоволення орендарем своїх вимог до суборендаря за рахунок гарантійного платежу або його частини, суборендар зобов`язаний протягом 5 банківських днів здійснити на користь орендаря платіж для відновлення гарантійного платежу у розмірі, визначеному у додатку 1 (п. 7.6 договору).

Відповідно до п. 7.8 договору у разі дострокового розірвання орендарем договору у зв`язку з порушенням його умов суборендарем або у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи суборендаря, сума гарантійного платежу (або його фактично наявний залишок після використання орендарем частини гарантійного платежу) не підлягає поверненню суборендарю і зараховується орендарем у якості штрафу за дострокове розірвання договору. У разі дострокового розірвання договору з підстав, передбачених договором, гарантійний платіж зараховується як суборендна плата за останній місяць суборенди.

За умовами п. 8.5 договору повернення приміщення підтверджується актом приймання-передачі (повернення) приміщення, що підписується уповноваженими представниками обох сторін, після чого акт стає невід`ємною частиною цього договору. Якщо суборендар без поважної причини не забезпечує присутність свого представника для підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення, орендар має право направити суборендарю повідомлення з вимогою забезпечити підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення. П`ятий календарний день з дня направлення суборендарю повідомлення вважатиметься датою підписання суборендарем акту приймання-передачі (повернення) приміщення за цим договором.

Не пізніше останнього дня строку дії цього договору (у т.ч. у разі його дострокового припинення) суборендар зобов`язаний за власний рахунок без пошкодження приміщення і майнового комплексу звільнити приміщення від власного майна та повернути приміщення орендарю у стані не гіршому за той, у якому приміщення було передано суборендарю у користування з урахуванням нормального зносу. Суборендар повинен за власний рахунок вивезти з приміщення все своє майно, товари та обладнання, якщо їх можливо відділити без шкоди для приміщення, конструкцій, стін та інших елементів майнового комплексу. Суборендар протягом строку дії договору самостійно несе відповідальність за шкоду, завдану ним приміщенню або майновому комплексу (п. 8.6 договору).

Відповідно до п. 8.8 договору плата за суборенду приміщення та інші платежі нараховуються орендарем і підлягають сплаті суборендарем до моменту фактичного повернення приміщення за актом приймання-передачі (повернення).

За умовами п. 16.1 договору у випадку порушення суборендарем своїх зобов`язань за договором, що триває більше 10 днів поспіль, орендар має право обмежити (припинити) доступ суборендаря до приміщення, попередньо письмово повідомивши про це суборендаря.

Плата за суборенду приміщення та інші платежі за період обмеження доступу згідно п. 16.1 цього договору нараховуються у повному обсязі (п. 16.4 договору).

Відповідно до п. 18.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору у випадку дії форс-мажорних обставин, настання яких не залежить від сторін і безпосередньо впливає на можливість виконання договору.

Форс-мажорні обставини включають, зокрема, але не виключно, стихійні лиха, війни, збройні конфлікти, антитерористичні операції, епідемії, кібератаки, страйки, повстання, акти тероризму, авіакатастрофи, масові безпорядки, пожежі, повені, археологічні розкопки, суттєва зміна законодавства щодо орендних відносин, рішення органів державної влади (п. 18.2 договору).

Сторона, яка зазнала дії форс-мажорних обставин, негайно повідомляє іншу сторону у письмовій формі про початок та припинення дії таких обставин (п. 18.3 договору).

Потерпіла від форс-мажорної обставини сторона підтверджує наслідки такої обставини відповідно до чинного законодавства, зокрема, шляхом надання сертифікату/ висновку Торгово-промислової палати України (п. 18.4 договору).

У випадку дії форс-мажорних обставин, виконання зобов`язань за цим договором може бути повністю або частково призупинене на строк дії таких обставин (п. 18.5 договору).

За умовами п. 18.6 договору, якщо форс-мажорні обставини тривають понад 90 календарних днів, кожна сторона має право припинити договір шляхом надіслання іншій стороні письмового повідомлення не менше ніж за 10 календарних днів до очікуваної дати дострокового припинення договору.

Договір припиняється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення суборендарем орендарю, якщо інше не передбачене договором (п. 19.1 договору).

Згідно з п. 19.6 договору орендар та суборендар мають право на розірвання договору незалежно від наявності вищевикладених підстав, за умови надіслання іншій стороні письмового повідомлення про таке розірвання за 6 місяців до дати розірвання договору.

У випадку розірвання, припинення, визнання недійсним договору залишаються дійсними умови та положення даного договору, які стосуються наслідків його розірвання, припинення, сплати заборгованостей, сум неустойки та збитків (п. 19.8 договору).

Згідно з п. 3 додатку 1 до договору від 26.05.2021 сторони погодили, що Приміщення - розташоване на 4 поверсі майнового комплексу приміщення №А4-24 загальною площею 34 кв.м.

Згідно з п. 5 додатку 1 до договору від 26.05.2021 строк суборенди - з дати підписання акту приймання-передачі приміщення суборендарю по 31.05.2023 (включно).

Пунктом 8 додатку 1 до договору від 26.05.2021 сторони погодили розмір орендної плати, а п. 9 - гарантійний платіж, який за цим договором встановлюється в сумі орендної плати та плати за експлуатаційні послуги за 2 повних останні місяці суборенди та складає 27 202,77 грн, що на дату підписання договору становить еквівалент 987,36 доларів США. Гарантійний платіж сплачується суборендарем по 25.08.2021.

Пунктом 10 додатку 1 до договору від 26.05.2021 сторони погодили розмір плати за експлуатаційні послуги.

Додатковою угодою від 29.12.2021 про внесення змін до договору суборенди сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3 додатку 1 до договору, а саме: приміщення - розташоване на 6 поверсі майнового комплексу приміщення №А6-24 загальною площею 222,00 кв.м.

Відповідно до п. 8 додатку 1 до договору від 26.05.2021, в редакції додаткової угоди від 29.12.2021, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022 орендна ставка за 1 кв.м. приміщення встановлюється в такому розмірі: 242,44 грн, що на дату підписання договору становить еквівалент 8,8 доларів США.

Відповідно до п. 10 додатку 1 до договору від 26.05.2021, в редакції додаткової угоди від 29.12.2021, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022 ставка плати за експлуатаційні послуги за 1 кв.м. приміщення встановлюється в такому розмірі: 121,22 грн, що на дату підписання договору становить еквівалент 4,4 доларів США.

31.12.2021 сторони підписали акт приймання-передачі (повернення) приміщення, за яким орендар прийняв, а суборендар повернув із строкового платного користування приміщення №А4-24 на четвертому поверсі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ), загальною площею 34 кв.м.

Крім того, 01.01.2022 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення за договором, відповідно до умов якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення №А6-24 на шостому поверсі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ), загальною площею 222,00 кв.м.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що відповідач з лютого 2022 року по вересень 2022 року належним чином не виконує свої зобовязання за договором суборенди, внаслідок чого за вказаний період утворилась заборгованість зі сплати суборендної плати, експлуатаційних послуг та компенсації/ відшкодування комунальних платежів у загальному розмірі 492 305,63 грн.. яку просить стягнути з відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України та зазначає, що суборендар своїм листом від 01.03.2022 повідомляв орендаря щодо настання форс-мажорних обставин, через що орендоване приміщення не може використовуватися за його призначенням, що свідчить про істотну зміну обставин, яку не могли передбачити сторони договору. Також зазначав, що 05.07.2022 суборендар направив орендарю лист із повідомленням про припинення дії договору з 17.07.2022 та вимогою про зарахування і повернення різниці сплаченого суборендарем гарантійного платежу, проте орендар не з`явився для огляду та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення, у зв`язку із чим акт вважається таким, що підписаний орендарем в силу положень п.8.5 договору. Зазначав, що з 24.02.2022 відповідач не використовував приміщення за його призначенням, не мав доступу до нього у зв`язку із умисними діями орендаря, а з 17.07.2022 договір є припиненим.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України своїм листом №2024/02.0-7.1 підтвердила, що зазначені обставини, з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/ чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З матеріалів справи вбачається, що наказом №1 директора ТОВ «Шарм Сервіс-Україна» від 24.02.2022 запроваджено дистанційну роботу для всіх працівників підприємства з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану в Україні. Наказами №2/1 від 21.04.2022 та №2/2 від 19.05.2022 дистанційна форма роботи для всіх працівників Товариства була продовжена.

Листом №202200301-4 від 01.03.2022 відповідач, посилаючись на вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України, просив позивача зупинити з 01.03.2022 нарахування орендної (суборендної) плати та не нараховувати послуги оренди офісних приміщень до закінчення воєнних дій.

Відповіді позивача на вказаний лист матеріали справи не містять.

Проте, як вбачається з виставлених позивачем рахунків, останнім нарахована суборендна плата у розмірі 55 436,33 грн та експлуатаційні послуги у розмірі 27 718,17 грн за лютий 2022 року (рахунок на оплату №36 від 01.02.2022), тобто за місяць, в якому відповідач користувався приміщенням, що ним не заперечується.

У подальшому, за період з березня по липень 2022 року позивачем суборендна плата не нараховувалась, про що свідчать відповідні рахунки, а саме: рахунок на оплату №37 від 01.02.2022 (експлуатаційні послуги за березень 2022 року у сумі 27 718,17 грн); рахунок на оплату №38 від 11.02.2022 (компенсація витрат електроенергії за січень 2022 року у сумі 5530,02 грн, компенсація витрат водопостачання та скиду стічних вод за січень 2022 року у сумі 106,21 грн, компенсація витрат опалення приміщення за січень 2022 року у сумі 34 012,97 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за січень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №67 від 07.04.2022 (експлуатаційні послуги за квітень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №88 від 01.05.2022 (експлуатаційні послуги за травень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №110 від 24.05.2022 (компенсація витрат електроенергії за лютий-квітень 2022 року у сумі 4 737,48 грн, компенсація витрат опалення приміщення за лютий-квітень 2022 року у сумі 27 075,74 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за лютий-квітень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №111 від 31.05.2022 (експлуатаційні послуги за червень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №131 від 17.06.2022 (компенсація витрат водопостачання та скиду стічних вод за травень 2022 року у сумі 131,59 грн, компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за травень 2022 року у сумі 782,41 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за травень 2022 року у сумі 1 241,16 грн);

З липня 2022 року позивач почав нараховувати відповідача суборендну плату, про що свідчать відповідні рахунки, а саме: рахунок на оплату №132 від 01.07.2022 (експлуатаційні послуги за липень 2022 року у сумі 28 576,62 грн, суборенда приміщення за липень 2022 року у сумі 57 153,24 грн); рахунок на оплату №150 від 13.07.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за червень 2022 року у сумі 156,24 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за червень 2022 року у сумі 1 241,16 грн), рахунок на оплату №151 від 29.07.2022 (експлуатаційні послуги за серпень 2022 року у сумі 35 710,69 грн, суборенда приміщення за серпень 2022 року у сумі 71 421,37 грн); рахунок на оплату №187 від 12.08.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за липень 2022 року у сумі 276,03 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за липень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №196 від 01.09.2022 (експлуатаційні послуги за період 01-07 вересня 2022 року у сумі 8 332,49 грн, суборенда приміщення за період 01-07 вересня 2022 року у сумі 16 664,99 грн; рахунок на оплату №204 від 12.09.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за серпень 2022 року у сумі 10,03 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за серпень 2022 року у сумі 1 241,16 грн).

05.07.2022 суборендар направив орендарю лист №20220705-4 із повідомленням про припинення дії договору з 17.07.2022, вимогою про зарахування і повернення різниці сплачено суборендарем гарантійного платежу та вимогою направити уповноваженого представника для огляду приміщення та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення 19.07.2022 о 12.00 за місцезнаходженням приміщення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 06.07.2022.

19.07.2022 уповноваженим представником суборендаря у складі комісії було складено акт про неявку уповноваженого представника орендаря та посвідчення факту, що доступ до приміщення обмежений - опломбоване та повішені ланцюги на вхідних дверях.

Листом №20220719-4 від 19.07.2022 суборендар надіслав орендарю копію акта від 19.07.2022 та оригінал акту приймання-передачі (повернення) приміщення із вимогою підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 22.07.2022.

Матеріали справи не містять підписаного позивачем акту приймання-передачі (повернення) приміщення.

18.08.2022 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору суборенди з 07.09.2022, проекти актів приймання-передачі (повернення) приміщення від 07.09.2022, а також вимагав спалити заборгованість за договором.

Листом №20220819-4 від 19.08.2022 відповідач повідомив позивача, що вимога про розірвання договору з 07.09.2022 та підписання акту є необґрунтованими, оскільки договір є розірваним з 17.07.2022 а акт вважається таким, що підписаний орендарем. Просив зарахувати гарантійний платіж в рахунок належних платежів суборендаря за договором, а різницю повернути.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як зазначалось колегією суддів вище, 26.05.2021 між Фізичною особою-підприємцем Мельник Віталієм Васильовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шарм Сервіс-Україна» укладено договір суборенди №КА/ССО/А4-24/ШСП, відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язаний прийняти у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ) та сплачувати плату за суборенду приміщення, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 договору плата за суборенду приміщення складається з наступних платежів: суборендна плата, порядок нарахування якої визначено у розділі 4 договору; плата за експлуатаційні послуги, порядок нарахування якої визначено у розділі 5 договору.

За умовами п. 4.2 договору суборендна плата за повний перший місяць суборенди сплачується суборендарем по 25.08.2021.

Суборендна плата за всі наступні місяці суборенди сплачується суборендарем щомісяця до 25 числа кожного місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися оплата.

Відповідно до п. 5.1 договору суборендар зобов`язаний щомісяця сплачувати орендарю плату за експлуатаційні послуги задля забезпечення функціонування будівлі загалом і приміщення зокрема. Порядок обчислення та розмір плати за експлуатаційні послуги визначений у додатку 1 (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору плата за експлуатаційні послуги за повний перший місяць суборенди сплачується суборендарем по 25.08.2021.

Плата за експлуатаційні послуги за всі наступні місяці суборенди сплачується суборендарем щомісяця до 25 числа кожного місяця, який передує місяцю, за який має здійснюватися плата.

Відповідно до п. 6.1 договору суборендар зобов`язаний окремо щомісяця сплачувати орендарю витрати на забезпечення суборендної площі та площ загального користування комунальними послугами. Плата за спожиті комунальні послуги здійснюється суборендарем щомісяця протягом п`яти календарних днів після виставлення орендарем рахунку.

Оплата за спожиті комунальні послуги, а саме за електропостачання, водопостачання і водовідведення, теплопостачання (опалення) визначається на підставі показників лічильників, а у випадку відсутності лічильників - пропорційно суборендованій площі, яка передана суборендарю по відношенню до суми загальної площі всіх приміщень будівлі, які передані в суборенду. Плата за спожиті комунальні послуги розраховується виходячи з чинних тарифів надавачів (постачальників) послуг. Теплопостачання та гаряче водозабезпечення може здійснюватися за допомогою виробничих потужностей власника приміщень та розраховується виходячи з чинних тарифів Київтеплоенерго з 1 г/Калорію.

Додатковою угодою від 01.09.2021 про внесення змін до договору, сторони погодили доповнити договір суборенди п. 6.1.1 в наступній редакції: плата за спожиті комунальні послуги розраховується виходячи з чинних тарифів надавачів (постачальників) послуг. Теплопостачання та гаряче водозабезпечення може здійснюватися за допомогою виробничих потужностей власника приміщень та розраховується виходячи з чинних тарифів Київтеплоенерго за 1 г/Калорію або згідно тарифів постачальників природнього газу за 1м3. Підставою для оплати спожитих комунальних послуг виступають рахунки орендаря та надані ним розшифровки нарахувань споживання комунальних послуг.

Додатковою угодою від 29.12.2021 про внесення змін до договору суборенди сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3 додатку 1 до договору, а саме: приміщення - розташоване на 6 поверсі майнового комплексу приміщення №А6-24 загальною площею 222,00 кв.м.

Відповідно до п. 8 додатку 1 до договору від 26.05.2021, у редакції додаткової угоди від 29.12.2021, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022 орендна ставка за 1 кв.м. приміщення встановлюється в такому розмірі: 242,44 грн, що на дату підписання договору становить еквівалент 8,8 доларів США.

Відповідно до п. 10 додатку 1 до договору від 26.05.2021, у редакції додаткової угоди від 29.12.2021, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022 ставка плати за експлуатаційні послуги за 1 кв.м. приміщення встановлюється в такому розмірі: 121,22 грн, що на дату підписання договору становить еквівалент 4,4 доларів США.

01.01.2022 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення за договором, відповідно до умов якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення №А6-24 на шостому поверсі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, Аґ), загальною площею 222,00 кв.м.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з суборендної плати, експлуатаційних послуг та компенсації/ відшкодування комунальних платежів за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, наданого позивачем, остання становить 492 305,63 грн.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, що розрахунки відповідачем, за умовами Договору в повному обсязі з позивачем не проведено.

При цьому, скаржник не заперечує, що ним орендна плата за вказаний період не вносилась. Однак заявляє про обставини неможливості використання приміщення - воєнний стан на території України.

Відповідно до статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, №910/13158/20.

При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

У свою чергу, на підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном відповідач послався на запровадження воєнного стану на території України.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції запровадження воєнного стану на території України само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України.

Суд враховує наявний в матеріалах справи висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати №Ф-497/09 від 23.09.2022, згідно з яким Івано-Франківська торгово-промислова палата засвідчує настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які впливають на виконання ТОВ «Шарм Сервіс-Україна» своїх зобов`язань за договором суборенди №КА/ССО/А4-24/ШСП від 26.05.2021.

Суд також враховує, що відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Таким чином, настання обставин непереборної сили, а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, не є безумовною підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за користування орендованим майном після 24.02.2022.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 14 від 13.01.2023), у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 на всій території міста Києва велися активні бойові дії, що вказує на існування у цей період на території міста Києва обставин непереборної сили, за які сторони не відповідають.

Проте, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач/скаржник не довів повного припинення ним господарської діяльності, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом №202200301-4 від 01.03.2022 відповідач, посилаючись на вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України, просив позивача зупинити з 01.03.2022 нарахування орендної (суборендної) плати та не нараховувати послуги оренди офісних приміщень до закінчення воєнних дій.

У свою чергу, відповіді позивача на вказаний лист матеріали справи не містять.

Проте, як вбачається з виставлених позивачем рахунків, останнім нарахована суборендна плата у розмірі 55 436,33 грн та експлуатаційні послуги у розмірі 27 718,17 грн за лютий 2022 року (рахунок на оплату №36 від 01.02.2022), тобто за місяць, у якому відповідач користувався приміщенням, що ним не заперечується.

У подальшому, за період з березня по липень 2022 року позивачем суборендна плата не нараховувалась, про що свідчать відповідні рахунки, а саме: рахунок на оплату №37 від 01.02.2022 (експлуатаційні послуги за березень 2022 року у сумі 27 718,17 грн); рахунок на оплату №38 від 11.02.2022 (компенсація витрат електроенергії за січень 2022 року у сумі 5530,02 грн, компенсація витрат водопостачання та скиду стічних вод за січень 2022 року у сумі 106,21 грн, компенсація витрат опалення приміщення за січень 2022 року у сумі 34 012,97 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за січень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №67 від 07.04.2022 (експлуатаційні послуги за квітень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №88 від 01.05.2022 (експлуатаційні послуги за травень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №110 від 24.05.2022 (компенсація витрат електроенергії за лютий-квітень 2022 року у сумі 4 737,48 грн, компенсація витрат опалення приміщення за лютий-квітень 2022 року у сумі 27 075,74 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за лютий-квітень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №111 від 31.05.2022 (експлуатаційні послуги за червень 2022 року у сумі 28 576,62 грн); рахунок на оплату №131 від 17.06.2022 (компенсація витрат водопостачання та скиду стічних вод за травень 2022 року у сумі 131,59 грн, компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за травень 2022 року у сумі 782,41 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за травень 2022 року у сумі 1 241,16 грн);

З липня 2022 року позивач почав нараховувати відповідача суборендну плату, про що свідчать відповідні рахунки, а саме: рахунок на оплату №132 від 01.07.2022 (експлуатаційні послуги за липень 2022 року у сумі 28 576,62 грн, суборенда приміщення за липень 2022 року у сумі 57 153,24 грн); рахунок на оплату №150 від 13.07.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за червень 2022 року у сумі 156,24 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за червень 2022 року у сумі 1 241,16 грн), рахунок на оплату №151 від 29.07.2022 (експлуатаційні послуги за серпень 2022 року у сумі 35 710,69 грн, суборенда приміщення за серпень 2022 року у сумі 71 421,37 грн); рахунок на оплату №187 від 12.08.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за липень 2022 року у сумі 276,03 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за липень 2022 року у сумі 1 241,16 грн); рахунок на оплату №196 від 01.09.2022 (експлуатаційні послуги за період 01-07 вересня 2022 року у сумі 8 332,49 грн, суборенда приміщення за період 01-07 вересня 2022 року у сумі 16 664,99 грн; рахунок на оплату №204 від 12.09.2022 (компенсація витрат теплопостачання та підігрів води за серпень 2022 року у сумі 10,03 грн, експлуатаційні витрати забезпечення комунальними послугами за серпень 2022 року у сумі 1 241,16 грн).

Таким чином, позивачем не нараховувалась суборендна плата за період з березня по липень 2022 року, а нараховувалися лише витрати з експлуатаційних послуг та компенсації/ відшкодування комунальних платежів, суборендна плата почала ним нараховуватися лише з липня 2022 року.

Крім того, позивачем не заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій щодо порушення договірних зобов`язань.

Разом з тим, відповідно до п. 8.8 договору плата за суборенду приміщення та інші платежі нараховуються орендарем і підлягають сплаті суборендарем до моменту фактичного повернення приміщення за актом приймання-передачі (повернення).

За умовами п. 16.1 договору у випадку порушення суборендарем своїх зобов`язань за договором, що триває більше 10 днів поспіль, орендар має право обмежити (припинити) доступ суборендаря до приміщення, попередньо письмово повідомивши про це суборендаря.

Плата за суборенду приміщення та інші платежі за період обмеження доступу згідно п. 16.1 цього договору нараховуються у повному обсязі (п. 16.4 договору).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору погоджено, що незалежно від того, користується суборендар спірним приміщенням, чи ні, плата за суборенду приміщення та інші платежі нараховуються у повному обсязі.

Отже доводи скаржника про відсутність у нього підстав для сплати витрати з експлуатаційних послуг та компенсації/ відшкодування комунальних платежів за вказаний період є безпідставними.

Разом з тим, суд враховує, що у випадку дії форс-мажорних обставин, виконання зобов`язань за цим договором може бути повністю або частково призупинене на строк дії таких обставин (п. 18.5 договору).

За умовами п. 18.6 договору, якщо форс-мажорні обставини тривають понад 90 календарних днів, кожна сторона має право припинити договір шляхом надіслання іншій стороні письмового повідомлення не менше ніж за 10 календарних днів до очікуваної дати дострокового припинення договору.

Договір припиняється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення суборендарем орендарю, якщо інше не передбачене договором (п. 19.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2022 суборендар направив орендарю лист №20220705-4 із повідомленням про припинення дії договору з 17.07.2022, вимогою про зарахування і повернення різниці сплачено суборендарем гарантійного платежу та вимогою направити уповноваженого представника для огляду приміщення та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення 19.07.2022 о 12.00 за місцезнаходженням приміщення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 06.07.2022.

19.07.2022 уповноваженим представником суборендаря у складі комісії було складено акт про неявку уповноваженого представника орендаря та посвідчення факту, що доступ до приміщення обмежений - опломбоване та повішені ланцюги на вхідних дверях.

Листом №20220719-4 від 19.07.2022 суборендар надіслав орендарю копію акта від 19.07.2022 та оригінал акту приймання-передачі (повернення) приміщення із вимогою підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 22.07.2022.

Матеріали справи не містять підписаного позивачем акту приймання-передачі (повернення) приміщення.

У свою чергу, 18.08.2022 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору суборенди з 07.09.2022, проекти актів приймання-передачі (повернення) приміщення від 07.09.2022, а також вимагав спалити заборгованість за договором.

Листом №20220819-4 від 19.08.2022 відповідач повідомив позивача, що вимога про розірвання договору з 07.09.2022 та підписання акту є необґрунтованими, оскільки договір є розірваним з 17.07.2022 а акт вважається таким, що підписаний орендарем. Просив зарахувати гарантійний платіж в рахунок належних платежів суборендаря за договором, а різницю повернути.

За умовами п. 8.5 договору повернення приміщення підтверджується актом приймання-передачі (повернення) приміщення, що підписується уповноваженими представниками обох сторін, після чого акт стає невід`ємною частиною цього договору. Якщо суборендар без поважної причини не забезпечує присутність свого представника для підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення, орендар має право направити суборендарю повідомлення з вимогою забезпечити підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення. П`ятий календарний день з дня направлення суборендарю повідомлення вважатиметься датою підписання суборендарем акту приймання-передачі (повернення) приміщення за цим договором.

Таким чином, враховуючи, що згідно з описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 22.07.2022, відповідач саме 22.07.2022 направив позивачу акт приймання-передачі (повернення) приміщення, тому саме з цієї дати слід відраховувати п`ять календарних днів, з минуванням яких вказаний акт вважатиметься підписаним.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що акт приймання-передачі (повернення) приміщення вважається підписаним сторонами 27.07.2022.

Як зазначалося вище, договір припиняється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення суборендарем орендарю, якщо інше не передбачене договором (п. 19.1 договору).

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 361 346,88 грн., у тому числі і за липень 2022 року (включно), з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.8 договору у разі дострокового розірвання орендарем договору у зв`язку з порушенням його умов суборендарем або у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи суборендаря, сума гарантійного платежу (або його фактично наявний залишок після використання орендарем частини гарантійного платежу) не підлягає поверненню суборендарю і зараховується орендарем у якості штрафу за дострокове розірвання договору. У разі дострокового розірвання договору з підстав, передбачених договором, гарантійний платіж зараховується як суборендна плата за останній місяць суборенди.

За умовами п. 18.6 договору, якщо форс-мажорні обставини тривають понад 90 календарних днів, кожна сторона має право припинити договір шляхом надіслання іншій стороні письмового повідомлення не менше ніж за 10 календарних днів до очікуваної дати дострокового припинення договору.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи відповідач скористався свої правом, передбаченим п. 18.6. Договору, на припинення Договору шляхом надіслання іншій стороні повідомлення, а тому, на переконання колегії суддів, у даному випадку є всі правові підстави для зарахування гарантійного платежу як суборендної плати за останній місяць суборенди, тобто за липень 2022 року.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №152 від 20.08.2021 та № 14 від 21.01.2022 підтрведжується факт сплати відповідачем на користь позивача гарантійного платежу.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача плати за суборенду приміщення за лютий 2022 року та інші платежі (експлуатаційні послуги та комунальні платежі) за період з лютого по липень 2022 року (включно), у загальному розмірі згідно з виставленими позивачем рахунками на оплату у загальній сумі 304 193,64 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при частковому нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з частковим неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в апеляційному порядку в частині стягнення з відповідача на користь позивача плати за суборенду приміщення за липень 2022 року.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 - задовольнити частково

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 - скасувати частково, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА» (01054, місто Київ, вулиця О.Гончара, будинок 65, код ЄДРПОУ 42895576) на користь фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 304 193 (триста чотири тисячі сто дев`яносто три) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 4 562 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 04 коп.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/13612/22 - залишити без змін.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельник Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА» (01054, місто Київ, вулиця О.Гончара, будинок 65, код ЄДРПОУ 42895576) 1 285 (одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) грн. 94 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. В іншій частині судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАРМ СЕРВІС-УКРАЇНА".

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва

7. Матеріали справи №910/13612/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 21.03.2024. (після виходу суддів з відпустки та лікарняних)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк