ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2024 року Справа № 902/45/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Василишин А.Р.
суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Захарова М.О.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1 - не з`явилися
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - не з`явилися
третьої особи Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - не з`явилися
третьої особи ОСОБА_2 - не з`явилися
третьої особи ОСОБА_3 - не з`явилися
третьої особи ОСОБА_4 - не з`явилися
третьої особи ОСОБА_5 - не з`явилися
розглянувши заяву третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у справі № 902/45/20
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
про визнання рішень загальних зборів недійсними
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому викладені заперечення на апеляційну скаргу, а також зазначено, що орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу становить 10000,00 грн. Одночасно ОСОБА_2 у відповідності до норм ч. 8 ст. 129 ГПК України заявила про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані суду апеляційної інстанції після ухвалення судом відповідної постанови.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2022 р. скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 р. у справі № 902/45/20 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив, визнав недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", оформлені протоколом № 16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05 грудня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 02.11.2023 р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 р. у справі № 902/45/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи № 902/45/20 у Північно-західному апеляційному господарському суді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 подала пояснення, у яких, крім іншого, зазначила, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у зв`язку із повторним розглядом справи становить 10000,00 грн. Одночасно ОСОБА_2 у відповідності до норм ч. 8 ст. 129 ГПК України заявила, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані суду апеляційної інстанції після ухвалення судом відповідної постанови.
Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 р. апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.22 р. у справі № 902/45/20 залишено без змін.
05.02.2024 р. третя особа ОСОБА_2 подала до Північно-західного апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн. разом із доказами таких витрат. На підтвердження суми витрат на правничу допомогу апеляційному суду наданий договір про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 227 у т.7/, додатковий договір від 16.08.2021 р. № 2 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 228 у т.7/, додатковий договір від 11.02.2022 р. № 3 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 229 у т.7/, акти передачі-приймання послуг від 16.09.2022 р. та від 04.03.2024 р. /а.с. 230-231 у т.7/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р. у справі № 902/45/20 заяву третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат на правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні 22 лютого 2024 року.
15.02.2024 р. позивач ОСОБА_1 подала суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги /а.с. 4-8 у т. 8/. Пояснює у клопотанні, що третя особа ОСОБА_2 не виконала вчасно вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки постанова у справі № 902/45/20 (при повторному розгляді справи) була ухвалена 13.09.2022 р., а заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 902/45/20 (при повторному розгляді справи) у розмірі 10000,00 грн. з відповідними доказами була подана лише 05.02.2024 р., тобто - більше ніж через рік з дати ухвалення постанови у справі, що є значно більшим ніж п`ятиденний строк, встановлений ГПК України, тому вважає, що в цій частині заява ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без задоволення.
Звертає увагу, що ні договір про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1, ні додатковий договір № 1 від 02.07.2020 р., ні додатковий договір № 2 від 16.08.2021 р., ні додатковий договір № 3 від 11.02.2022 р. не містять зобов`язання останньої сплатити адвокатському бюро гонорару, який встановлений договором.
Також доводить, що обсяг наданих адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції при повторному розгляді справи не відповідає критерію співмірності, фактичності та реальності таких витрат.
Просить: 1. залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 від 05.02.2024 р. щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. при повторному розгляді справи № 902/45/20 у суді апеляційної інстанції; 2. відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви від 05.02.2024 р. щодо додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. при повторному перегляді справи № 902/45/20 судом апеляційної інстанції; 3. у разі визнання судом зазначених підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 необґрунтованими, задовольнити її заяву частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн., іншу частину витрат залишити за ОСОБА_2 .
У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Маціщук А.В. судове засідання 22 лютого 2024 року не відбулось.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 р. у справі № 902/545/20 призначено до розгляду заяву третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат в судовому засіданні "04" березня 2024 року о 10:40 год.
До початку судового засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали заяву про розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без їх участі.
Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 04.03.2024 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду заяви третьої особи ОСОБА_2 в установленому порядку /а.с. 24, 25 у т.8/. що дозволяє розглядати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без їх участі на підставі матеріалів справи відповідно до норм ч.12 ст.270 ГПК України.
З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) колегією суддів встановлено наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво третьої особи ОСОБА_2 у даній справі здійснювалось адвокатом Січевлюком В.А. на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 227 у т.7/, додаткового договору від 16.08.2021 р. № 2 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 228 у т.7/, додаткового договору від 11.02.2022 р. № 3 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 /а.с. 229 у т.7/, актів передачі-приймання послуг від 16.09.2022 р. та від 04.03.2024 р. /а.с. 230-231 у т.7/, ордеру від 19.07.2022 р. /а.с. 188 у т. 5/.
За змістом договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1, укладеного адвокатським об`єднанням Арсенал» та ОСОБА_2 , сторони погодили, що клієнт/третя особа ОСОБА_2 надає виконавцю/адвокату право бути представником клієнта, зокрема, в господарських судах з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом особі (позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику), з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі (але не виключно) право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені, у встановленому порядку, копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підтісувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана з вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; отримувати належне клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів ) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством України, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі, вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку виконавця, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених даним договором.
Згідно з п. 2.1 договору сторони погодили, що винагорода (гонорар) за надання правничої допомоги, визначеної у п. 1 даного договору обчислюється та сплачується виходячи з тарифу 1500.00 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійо, без ПДВ за одну годину послуг правничої допомоги. Сторони можуть визначати розмір винагороди (гонорару) у твердій сумі.
Відповідно до умов додаткового договору від 16.08.2021 р. № 2 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1, укладеного Адвокатським бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка та ОСОБА_2 сторони погодили, що зважаючи на реорганізацію Адвокатського об`єднання «Арсенал» (код ЄДРПОУ 38538307) у Адвокатське бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка (код ЄДРПОУ 38538307), яке є повним правонаступником Адвокатського об`єднання «Арсенал», включаючи правонаступництво за зобов`язаннями сторони у договорах (угодах) про правничу (правову) допомогу, сторони підтверджують сталість дії та чинність договору про надання правничої допомоги № 01-07/2020-1 від 01 липня 2020 року та стверджують, що Адвокатське бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка» з моменту його державної реєстрації як юридична особа набуло прав та обов`язків сторони зазначеного вище договору у статусі виконавця.
Згідно з п. 3 додаткового договору від 11.02.2022 р. № 3, укладеного Адвокатським бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка та ОСОБА_2 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 р. № 01-07/2020-1 сторони визначили, що ціна послуг правничої допомоги, що надається клієнту за договором та додатковим договором, у суді першої інстанції становить 15000,00 грн., у суді апеляційної інстанції - 10000,00 грн., у суді касаційної інстанції - 5000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу апеляційному суду наданий акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 16.09.2022 р., за змістом якого виконавцем були виконані, а клієнтом прийняті послуги, які полягали в такому: консультації клієнта щодо правової позиції та перспективи апеляційного розгляду справи № 902/45/20 з врахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду 0,5 год., виготовлення відзиву на апеляційну скаргу 6,5 год., виготовлення клопотання про виклик свідків 0,5 год, представництво клієнта в судових засіданнях 26.07.2022 р. та 13.09.2022 р. 1 год., всього 8,5 год. Договірна ціна наданих послуг належна до сплати клієнтом на користь відповідача (гонорар) становить 10000,00 грн.
Також суду наданий акт передачі-приймання послуг б/н від 04.02.2024 р., за яким в процесі повторного розгляду справи № 902/45/20 адвокатом були надані наступні послуги: консультації клієнта щодо правової позиції та перспективи апеляційного розгляду справи № 902/45/20 з врахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду 1 год., виготовлення пояснень 5 год. та виготовлення заяви щодо додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 2,5 год., всього 8,5 год. Договірна ціна наданих послуг належна до сплати клієнтом на користь відповідача (гонорар) становить 10000,00 грн.
Вирішуючи чи є розмір витрат третьої особи ОСОБА_2 на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів встановила, що докази, надані суду на підтвердження заявленої до відшкодування суми, відповідають характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи були подані відзив на апеляційну скаргу /а.с. 207-217 у т.5/, клопотання про виклик свідків /а.с. 41-42 у т.6/, пояснення /а.с. 107-114 у т. 7/ . Також представник відповідача брав участь у судових засіданнях 26.07.2022 р. та 13.09.2022 р. Загальний час, який представник відповідача використав на участь у судових засіданнях становить 1 год. 15 хв.
Ухваливши у постанові за результатом апеляційного перегляду справи про покладення судових витрат на скаржника/позивача на підставі ст.129 ГПК України, колегія суддів врахувала результат апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Матеріалами справи підтверджено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти вимог позивачки ОСОБА_1 .
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 р. в даній справі було задоволено позовні вимоги позивача. Натомість після нового апеляційного розгляду справи 30.01.2024 р. ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Тому у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 право на звернення з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката за участь в суді апеляційної інстанції виникло з 30.01.2024 р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката за участь в суді апеляційної інстанції під час попереднього розгляду справи.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Так, відповідно до норм частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому відповідно до ч.8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, і заперечення позивача в цій частині відхиляються як безпідставні.
Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18).
Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Так, послуги з подання відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про виклик свідків та пояснень, як і участь адвоката в судових засіданнях 26.07.2022 р. та 13.09.2022 р. були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Натомість консультація клієнта щодо правової позиції та перспективи апеляційного розгляду справи з врахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду в кожному випадку не є послугою адвоката, тоді як оцінюється як складова кваліфікації спеціаліста у галузі права. Вказані консультації на думку колегії суддів є складовими послуги виготовлення відзиву на апеляційну скаргу та пояснень відповідно.
Крім того, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню як необхідні витрати на правову допомогу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 р. у справі № 910/9714/22, від 31.08.2022 р. у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 р. у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 р. у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 р. у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 р. у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 р. у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 р. у справі № 922/4022/20. Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Колегією суддів також враховано, що під час апеляційного перегляду справи позиція сторін та, зокрема, третьої особи не змінювалася, і представництво інтересів відповідача здійснювалося тим самим адвокатом Січевлюком В.А., який не міг бути необізнаний про позицію позивача, відповідно, про доводи, якими позивач/скаржник обґрунтовував свої заперечення, які залишились незмінними у суді апеляційної інстанції та при новому розгляді у суді апеляційної інстанції, та про законодавство, застосоване до спірних правовідносин.
Зміст відзиву на апеляційну скаргу та пояснень третьої особи ОСОБА_2 фактично узгоджується із позицією третьої особи у суді першої інстанції та змістом заяв по суті спору, поданих суду першої інстанції, що доводить, що правова позиція третьої особи ОСОБА_2 , викладена у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях, вже була сформована до апеляційного перегляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається, тому підготовка відзиву та пояснень очевидно не потребувала значних затрат часу. Тому колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат - ні за обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ні за складністю і об`ємом справи.
За таких встановлених обставин, керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування витрат на правничу допомогу є частково необґрунтованим і неспівмірним, тому вважає належною до відшкодування суму 8000,00 грн. - компенсацію вартості виконаної роботи за подання процесуальних документів та представництво адвоката в суді апеляційної інстанції, в тому числі участь адвоката безпосередньо в судових засіданнях. Решта суми залишається за третьою особою ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у справі № 902/45/20 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 902/45/20 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 20.03.2024 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 25.03.2024 |
Номер документу | 117817425 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні