Ухвала

від 21.03.2024 по справі 918/1116/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"21" березня 2024 р. Справа № 918/1116/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Тимошенко О.М.

судді Миханюк М.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Секюріті" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., судді Миханюк М.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" та заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі №918/1116/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базиспромбуд "

до Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі №918/1116/23 задоволено заяву розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" від 08.02.2024 про затвердження плану санації та введення процедури санації.

Припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес".

Припинено повноваження розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Введено процедуру санації боржника Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес".

Затверджено План санації Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес", схвалений рішенням зборів кредиторів Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" від 08.02.2024.

Призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Форест Енерджи" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/1116/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23. Розгляд справи №918/1116/23 призначено на 19.03.2024 об 12:00 год.

13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та заява ТОВ "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес". У вказаних заявах просять суд апеляційну скаргу ТОВ "Форест Енерджи" задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі №918/1116/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі № 918/1116/23 - задоволено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі №918/1116/23 - задоволено. Приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі №918/1116/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №918/1116/23 оголошено перерву в судовому засіданні до 18 квітня 2024 року о 12:00 год.

21 березня 2024 року від представника ТОВ "Верес Секюріті" до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., судді Миханюк М.В. від розгляду справи №918/1116/23.

Вказана заява обгрунтована тим, що колегія суддів підлягає відводу від розгляду справи №918/1116/23 на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України в силу наявності у ТОВ "Верес Секюріті" сумнівів щодо їх неупередженості та об`єктивності, про що заявнику стало відомо під час судового засідання 19.03.2024.

Заявник вказує, що під час судового засідання 19.03.2024, представниця ТОВ "Форест Енерджи" адвокат Іверук Наталія Олександрівна неодноразово зауважувала, що вона в суді апеляційної інстанції ознайомилася з усіма матеріалами судової справи №918/1116/23.

Разом з тим, заявник зауважує, що ТОВ "Форест Енерджи" не набуло статусу учасника справи №918/1116/23 за наслідком відкриття апеляційного провадження на підставі його скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 та не підпадає під жодне визначення учасника справи №918/1116/23, зазначене в абз.24 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак вважає, що ТОВ "Форест Енерджи" не мало та не має права на ознайомлення з усіма матеріалами судової справи №918/1116/23.

Вищезазначені дії колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Коломис Вікторії Вікторівни, Миханюк Марії Вікторівни та Тимошенка Олега Михайловича щодо надання ТОВ "Форест Енерджи" для ознайомлення матеріалів справи №918/1116/23 у повному обсязі особі, яка не є учасником справи, або особі, щодо якої встановлено факт вирішення питання про права, інтереси та (або) обов`язки ще до розгляду апеляційної скарги по суті, викликають у ТОВ "Верес Секюріті" обґрунтовані сумніви в їх неупередженості та об`єктивності під час розгляду справи №918/1116/23.

Колегія суддів, розглянувши заяву ТОВ "Верес Секюріті" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., судді Миханюк М.В. від розгляду справи №918/1116/23, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 ст.35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно слід зазначити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, не є беззаперечним підтвердженням того, що права такої особи порушені оскаржуваним рішенням.

Разом з тим, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (ч.3 ст.254 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.9 ГПК України, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно з розділом X наказу Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України" справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

- прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, - після пред`явлення службового посвідчення;

- адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);

- учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки (після пред`явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).

Отже, з огляду на вищевикладені норми законодавства, ТОВ "Форест Енерджи", як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, після відкриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (ч.3 ст.254 ГПК України), а відтак мала право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи тощо.

Враховуючи, що доводи заявника про відвід колегії суддів мотивовані суб`єктивними твердженнями, що фактично зводяться до незгоди заявника з діями колегії суддів (надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи), та самі по собі не свідчать про наявність упередженості або необ`єктивності колегії суддів під час розгляду справи №918/1116/23, а тому з огляду на норму ч.4 ст.35 ГПК України не можуть бути підставою для відводу колегії суддів від розгляду даної справи.

Доводи, викладені заявником у заяві про відвід колегії суддів, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, з огляду на що суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до частин 2, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Секюріті" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., судді Миханюк М.В. - необґрунтованою.

2. Передати справу для проведення автоматизованого розподілу та визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., судді Миханюк М.В. від розгляду справи №918/1116/23.

3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.