Ухвала

від 21.03.2024 по справі 918/690/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"21" березня 2024 р. Справа № 918/690/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23

за первісним позовом ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"

до Здолбунівської міської ради

про стягнення 1 060 835,14 грн

та за зустрічним позовом Здолбунівської міської ради

до ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"

про розірвання договору і стягнення 50 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" до Здолбунівської міської ради про стягнення 1 060 835,14 грн - задоволений. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму боргу в розмірі 1 050 00 грн 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 10 835 грн 14 коп. за виконані роботи згідно Договору №54 від 04.06.2019. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" 15 912 грн 53 коп - судового збору. У задоволенні зустрічного позову Здолбунівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про розірвання договору і стягнення 50000,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Здолбунівська міська рада звернулася через Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить поновити Здолбунівській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Задовольнити апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради та скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" до Здолбунівської міської ради про стягнення 1 060 835,14 грн та задоволити зустрічну позовну заяву Здолбунівської міської ради до ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" про розірвання Договору №54 від 04.06.2019, укладеного між Здолбунівською міською радою та ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" щодо виготовлення робочого проекту "Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. І Богуна в м. Здолбунів" та стягнути з ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" кошти в розмірі 50 000,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Еко Сервіс" на користь Здолбунівської міської ради судові витрати у справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/690/23 задоволено. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму понесених витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Не погоджуючись із ухваленим додатковим рішення, Здолбунівська міська рада звернулася до суду із апеляційною скаргою через Електронний Суд, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23. Задоволити апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради та скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви представника ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/690/23 та стягнення з Здолбунівської міської ради на користь ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму понесених витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.01.2024 р. об 12:00год

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23. Об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 з раніше поданою апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.01.2024 об 12:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 розгляд апеляційних скарг відкладений на 13.02.2024 об 10:00 год., запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності/доцільності призначення у даній справі судової експертизи, орієнтовний перелік питань на вирішення судовому експерту у разі призначення проведення судової експертизи, визначити установу для проведення судової експертизи або судового експерта, а також надати пояснення щодо здійснення оплати за проведення судової експертизи у разі призначення, тощо.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 призначено у справі №918/690/23 судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: Чи відповідає розроблена ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" на виконання Договору №54 від 04 червня 2019 року проектно-кошторисна документація за робочим проектом "Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. І. Богуна в м. Здолбунів Рівненської області" вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

Проведення судової експертизи доручено Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне". Для проведення судової експертизи матеріали справи №918/690/23 та розроблену проектну документацію надіслано Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне".

Провадження у справі №918/690/23 на час проведення судової експертизи зупинене, тощо.

11.03.2024 до суду від Приватного підприємства Фірма "Експерт-Рівне" повернулися матеріали справи №918/690/23 та оригінали проектно-кошторисної документації у зв`язку із неможливістю проведення експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 поновлене провадження за апеляційними скаргами Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд справи призначений на 26.03.2024 об 11:30 год. Запропоновано учасникам справи надати пропозиції щодо установи для проведення судової експертизи.

20.03.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. надійшла заява про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23.

Подана заява про відвід мотивована обставинами, які викликають у заявника сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів, зокрема враховуючи наступне.

Позивач вважає, що колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. являється упередженою щодо сторони позивача, зокрема, вказане проявляється у вчиненні дій на користь скаржника.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

14.12.2023 Здолбунівською міською радою, за допомогою Електронного суду було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, зводились виключно до трьох обставин, а саме: порушення виконавцем строків виконання робіт встановлених договором; порушення виконавцем стадійності розробки проектної документації; порушення виконавцем процедури виготовлення експертного звіту.

Разом з тим, у апеляційній скарзі жодних доводів, щодо незгоди із висновками викладеними у експертному звіті, або ж щодо необхідності у призначенні судової експертизи не містилось.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 вирішено відкрити апеляційне провадження за апеляційного скаргою Здолбунівської міської ради та призначити розгляд апеляційної скарги на 23.01.2024.

Відповідно до п. 5, ч. 1, ст. 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Згідно ч. 1 ст. 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.

Отже, у розумінні ст.ст. 267, 268 ГПК України, суддею-доповідачем Павлюк І.Ю., після отримання апеляційної скарги, згідно ухвали від 08.01.2024 було проведено усі необхідні підготовчі дії та як наслідок призначено справу до розгляду.

На судовому засіданні, що відбулось 23.01.2024, скаржник - Здолбунівська міська рада не змінювала своєї обраної позиції та повністю підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у такій, жодного питання щодо необхідності призначення судової експертизи скаржником не висловлювалось.

Проте суд апеляційної інстанції, ухвалою від 23.01.2024 самостійно, без жодної ініціативи скаржника, вирішив питання щодо необхідності призначення судової експертизи та запропонував: "...учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності/доцільності призначення у даній справі судової експертизи, орієнтовний перелік питань на вирішення судовому експерту у разі призначення проведення судової експертизи, визначити установу для проведення судової експертизи або судового експерта, а також надати пояснення щодо здійснення оплати за проведення судової експертизи у разі призначення, тощо".

13.02.2024 Здолбунівською міською радою подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та пояснення щодо доцільності призначення у справі №918/690/23 судової будівельно-технічної експертизи.

Того ж 13.02.2024 судом постановлено ухвалу про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Отже, колегією суддів, по-перше, постановлено ухвалу, яка взагалі не передбачена чинними нормами ГПК України, адже питання призначення будь-якої судової експертизи вирішується суддею-доповідачем на стадії підготовки справи до розгляду, та приймається нею одноособово, проте такі питання не вирішуються колегією суддів на стадії судового розгляду, а тому своїми діями така вийшла за межі своїх повноважень постановивши ухвалу яка взагалі не передбачена чинними нормами Господарського-процесуального кодексу, чим не тільки порушила норми чинного законодавства України, а також поставила під сумнів неупередженість суду при розгляді даної апеляційної скарги.

По-друге, суд постановивши ухвалу від 23.01.2024 виступив на стороні скаржника в якості особи, що надає правову допомогу, вказуючи останнім на допущені недоліки як при поданні апеляційної скарги, так і при розгляді справи у суді першої інстанції, та у подальшому вказуючи стороні на шляхи виправлення таких недоліків, зокрема, вказуючи скаржнику яке саме клопотання необхідно подати до суду, хоча така сторона протягом усього судового розгляду справи навіть не ставила під сумнів відповідність та комплектність виконаних робіт, згідно Договору, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Таким чином суд, при розгляді апеляційної скарги підказує стороні які саме дії необхідно вчинити для задоволення апеляційної скарги, що порушує принцип змагальності сторін, присягу судді та викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості колегії суду.

По-третє, з огляду на ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд може самостійно призначити судову експертизу лише у разі:

- якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Так у матеріалах справи наявний експертний звіт №18-0018/01-21, згідно якого зроблено висновок, що за результатами розгляду проектно-кошторисної документації встановлено, що зазначена документація розроблено згідно з вихідними даними на проектування та така документація може бути затверджена в установленому порядку, який, зауважимо, фактично відповідає на питання, що ставляться на вирішення судової експертизи;

- або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

В ухвалі від 13.12.2024 судом не наводиться жодних обґрунтованих сумнівів щодо правильності висновку викладеному у експертному звіті №18-0018/01-21.

Отже, суд може призначити експертизу за вмотивованим клопотанням учасника справи, проте і тут існують певні вимоги, щодо такого клопотання.

Так суд може призначити експертизу лише "...за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів".

З огляду на вищевикладене, скаржник, у клопотанні про проведення судової експертизи, повинен був навести мотиви неможливості надати експертний висновок у строки визначені ст. 80 ГПК України, та звернутись до суду з клопотанням про визнання причин пропуску строків поважними.

Проте, як клопотання про проведення судової експертизи, так і пояснення щодо доцільності проведення судової експертизи, що подані скаржником, не містять жодних мотивів неможливості надання висновку, так і підстав для визнання пропущених строків поважними.

Разом з тим, допущені скаржником процесуальні порушення, при поданні клопотання, не стали перешкодою для суду у прийнятті ухвали про проведення експертизи, більше того, аналогічні аргументи щодо допущених процесуальних порушень, викладені у даному відводі, містились і у запереченні на клопотання про проведення судової експертизи, поданої представником позивача. Проте суд, знову ж таки, виявивши упередженість до сторони позивача, жодним чином не врахував такі, та у своїй ухвалі від 13.02.2024 не описав суть порушень викладених у запереченні, не врахував їх при постановленні ухвали та не надав жодних висновків за результатом розгляду заперечення.

По-четверте, про некомпетентність суду у питаннях призначення судових експертиз свідчить і той факт, що судовим експертом, якому було направлено матеріали для проведення судової експертизи, листом №25/1 від 11.03.2024 повідомлено суд про неможливість проведення такої з підстав того, що для відповіді на поставлені питання та для виконання експертизи в цілому необхідна участь групи вузькоспеціалізованих спеціалістів в галузі будівництва та проектування, а обсяг дослідження виходить за межі спеціальних знань експерта.

А отже, якби суд ретельно та обґрунтовано підійшов до питання призначення у справі експертизи, дослідивши наявний у матеріалах справи позитивний експертний звіт, він би встановив, що з метою дослідження готового робочого проекту необхідно призначити комплексу судову експертизу, чого останнім зроблено не було.

Окремо заявник звертає увагу на наступне.

Ухвалою суду від 23.01.2024, якою було запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, першим пунктом резолютивної частини ухвали, суд вирішив "відкласти" розгляд апеляційних скарг на іншу дату, проте чинний Господарський-процесуальний кодекс передбачає виключний перелік підстав саме для відкладення розгляду справи, зокрема ч.1 ст.216 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У свою чергу ч. 2 ст.202 ГПК України вказує, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав згідно переліку.

З огляду на викладене, питання щодо доцільності, або ж недоцільності призначення судової експертизи, складання орієнтовного переліку питань, визначення установи для проведення експертизи, не є підставами для відкладення розгляду апеляційних скарг, а свідчить виключно про надання переваги відповідачу з метою прийняття завідомо неправосудного рішення.

Отже, судом апеляційної інстанції допущено ряд грубих порушень, які на думку позивача, свідчать про необ`єктивний та упереджений розгляд справи, порочать звання судді, свідчать про несумлінне виконання суддями своїх службових обов`язків, принижують авторитет судової влади і є підставою для подання заяви про відвід колегії суддів.

Крім того, Північно-західним апеляційним господарським судом ухвалою від 15.03.2024 вирішено поновити провадження у справі №918/690/23, розгляд справи призначити на 26.03.2024 та запропонувати учасникам справи надати пропозиції щодо установи для проведення судової експертизи. Враховуючи, що суд і надалі продовжує вчиняти незаконні дії пов`язані з призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи, у позивача не залишається жодних інших можливостей для зупинення порушення його прав та принципів судочинства, як звернення із заявою про відвід складу суду.

Щодо строків на подання заяви заявник зазначає, що згідно довідки про набрання судовим рішенням законної сили, ухвала суд від 15.03.2024 була сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та оприлюднена для загального доступу лише 18.03.2024, 08:20:40, а тому дана заява подана з дотриманням строків визначених у ст. 38 ГПК України, оскільки під час зупинення провадження по справі позивач позбавлений можливості заявляти відвід.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявні докази, зваживши на всі аргументи та доводи, вважає, що дії суду пов`язані з наданням скаржнику можливості подачі клопотання про призначення судової експертизи, постановленні ухвали від 13.002.2024 про призначення судової експертизу колегією суддів на стадії судового розгляду, а не суддею-доповідачем на стадії підготовки до розгляду, свідоме порушення строків розгляду апеляційної скарги, свідчать виключно та лише про необ`єктивність та упередженість колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І. В., Грязнова В.В.

Розглянувши заяву про відвід суддів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами другою, третьою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.

У заяві про відвід заявник, зокрема, посилається на те, що призначення будь-якої судової експертизи вирішується суддею-доповідачем на стадії підготовки справи до розгляду, та приймається ним одноособово, проте такі питання не вирішуються колегією суддів на стадії судового розгляду.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 267 ГПК України "Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції" суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

У даному випадку під час підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції були відсутні клопотання сторін та інших учасників справи щодо призначення експертизи, а тому суддя-доповідач не міг вирішувати питання необхідності призначення експертизи на стадії "Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції".

Згідно ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 1 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвала суду від 13.02.2024 постановлена в нарадчій кімнаті та оформлена окремим документом, що виключає вирішення питання щодо призначення експертизи на стадії "Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції" згідно ст. 267 ГПК України.

У даній справі суд апеляційної інстанції, скористався правом наданим ст. 99 ГПК України, та призначив з власної ініціативи судову будівельно-технічну експертизу.

В ухвалі суду апеляційної інстанції від 13.02.2024 судом обґрунтовано підстави призначення судової будівельно-технічної експертизи та визначено вид експертизи згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Вказана ухвала суду апеляційної інстанції від 13.02.2024 заявником не оскаржувалася в установлені строки та порядку згідно Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявник зазначає, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.01.2024 відкладено розгляд справи, однак ГПК України передбачає виключний перелік підстав саме для відкладення розгляду справи, зокрема, ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Враховуючи наведене, заявник не погоджується із судовими рішеннями у даній справі (ухвала суду від 23.01.2024 про відкладення розгляду справи та ухвала суду від 13.02.2024 про призначення судової будівельно-технічної експертизи), що не може бути підставою для відводу судді, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цим суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї із сторін.

Заявник стверджує, що суд, постановивши ухвалу від 23.01.2024, виступив на стороні скаржника в якості особи, що надає правову допомогу, вказуючи останнім на допущені недоліки як при поданні апеляційної скарги, так і при розгляді справи у суді першої інстанції, та у подальшому вказуючи стороні на шляхи виправлення таких недоліків, зокрема вказуючи скаржнику яке саме клопотання необхідно подати до суду, хоча така сторона протягом усього судового розгляду справи навіть не ставила під сумнів відповідність та комплектність виконаних робіт, згідно Договору, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Однак, такі твердження заявника ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій суддів (колегії суддів).

Крім того, суд звертає увагу, що ст. 117 ГПК України передбачає, що зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 призначено у справі №918/690/23 судову будівельно-технічну експертизу, а провадження у справі №918/690/23 на час проведення судової експертизи зупинене, тощо. В подальшому ухвалою суду від 15.03.2024 поновлене провадження у справі.

Отже, твердження заявника щодо порушення строків розгляду апеляційної скарги не відповідає дійсності.

Таким чином, вищевказаними обставинами заявник висловлює незгоду з процесуальними рішеннями суду щодо відкладення розгляду справи та призначення експертизи у справі №918/690/23, а також висловлює припущення щодо упередженості колегії суддів, що в свою чергу не може бути підставою для відводу та не підтверджує необ`єктивність чи упередженість колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 є необґрунтованою.

З урахуванням зазначеного, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 підлягає передачі для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 - необґрунтованою.

2. Передати справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.