Ухвала

від 25.03.2024 по справі 918/690/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"25" березня 2024 р. Справа № 918/690/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Коломис В.В.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2023 року у справі №918/690/23 (суддя Романюк Ю.Г.)

за первісним позовом ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"

до Здолбунівської міської ради

про стягнення 1 060 835,14 грн

та за зустрічним позовом Здолбунівської міської ради

до ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"

про розірвання договору і стягнення 50 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" до Здолбунівської міської ради про стягнення 1 060 835,14 грн - задоволений. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму боргу в розмірі 1 050 00 грн 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 10 835 грн 14 коп. за виконані роботи згідно Договору №54 від 04.06.2019. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" 15 912 грн 53 коп - судового збору. У задоволенні зустрічного позову Здолбунівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про розірвання договору і стягнення 50000,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, Здолбунівська міська рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задоволити.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/690/23 задоволено. Стягнуто з Здолбунівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму понесених витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції додатковим рішення, Здолбунівська міська рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви представника ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/690/23 та стягнення з Здолбунівської міської ради на користь ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" суму понесених витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.01.2024 об 12:00год

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23. Об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23 з раніше поданою апеляційною скаргою Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.01.2024 об 12:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №918/690/23 розгляд апеляційних скарг відкладений на 13.02.2024, запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності/доцільності призначення у даній справі судової експертизи, орієнтовний перелік питань на вирішення судовому експерту у разі призначення проведення судової експертизи, визначити установу для проведення судової експертизи або судового експерта, а також надати пояснення щодо здійснення оплати за проведення судової експертизи у разі призначення, тощо.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 призначено у справі №918/690/23 судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: Чи відповідає розроблена ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" на виконання Договору №54 від 04 червня 2019 року проектно-кошторисна документація за робочим проектом "Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. І. Богуна в м. Здолбунів Рівненської області" вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

Проведення судової експертизи доручено Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне". Для проведення судової експертизи матеріали справи №918/690/23 та розроблену проектну документацію надіслано Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне".

Провадження у справі №918/690/23 на час проведення судової експертизи зупинене.

11.03.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства Фірма "Експерт-Рівне" повернулися матеріали справи №918/690/23 та оригінали проектно-кошторисної документації у зв`язку із неможливістю проведення експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 поновлене провадження за апеляційними скаргами Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2023 у справі №918/690/23. Розгляд справи призначений на 26.03.2024 об 11:30 год. Запропоновано учасникам справи надати пропозиції щодо установи для проведення судової експертизи.

20 березня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. надійшла заява про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23.

Обгрунтовуючи подану заяву позивач вказує, що колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Розізнаної І.В., судді Грязнова В.В. є упередженою щодо сторони позивача, що, на його думку, проявляється у вчиненні дій на користь скаржника. При цьому, вказує на таке.

Так, в судовому засіданні 23.01.2024 скаржник - Здолбунівська міська рада підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та не змінювала своєї обраної позиції, жодного питання щодо необхідності призначення судової експертизи скаржником не висловлювалось.

Однак, суд апеляційної інстанції, ухвалою від 23.01.2024 самостійно, без жодної ініціативи скаржника, вирішив питання щодо необхідності призначення судової експертизи та запропонував: "...учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності/доцільності призначення у даній справі судової експертизи, орієнтовний перелік питань на вирішення судовому експерту у разі призначення проведення судової експертизи, визначити установу для проведення судової експертизи або судового експерта, а також надати пояснення щодо здійснення оплати за проведення судової експертизи у разі призначення, тощо".

13.02.2024 Здолбунівською міською радою подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та пояснення щодо доцільності призначення у справі №918/690/23 судової будівельно-технічної експертизи.

Того ж 13.02.2024 судом постановлено ухвалу про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Отже, на думку заявника, колегією суддів, по-перше, постановлено ухвалу, яка взагалі не передбачена чинними нормами ГПК України, адже питання призначення будь-якої судової експертизи вирішується суддею-доповідачем на стадії підготовки справи до розгляду, та приймається нею одноособово, проте такі питання не вирішуються колегією суддів на стадії судового розгляду, а тому своїми діями така вийшла за межі своїх повноважень постановивши ухвалу, яка взагалі не передбачена чинними нормами Господарського процесуального кодексом України, чим не тільки порушила норми чинного законодавства України, а також поставила під сумнів неупередженість суду при розгляді даної апеляційної скарги.

По-друге, суд постановивши ухвалу від 23.01.2024 виступив на стороні скаржника в якості особи, що надає правову допомогу, вказуючи останнім на допущені недоліки як при поданні апеляційної скарги, так і при розгляді справи у суді першої інстанції, та у подальшому вказуючи стороні на шляхи виправлення таких недоліків, зокрема, вказуючи скаржнику яке саме клопотання необхідно подати до суду, хоча така сторона протягом усього судового розгляду справи навіть не ставила під сумнів відповідність та комплектність виконаних робіт, згідно Договору, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

З огляду на викладене, заявник вважає, що суд при розгляді апеляційної скарги підказує стороні, які саме дії необхідно вчинити для задоволення апеляційної скарги, що порушує принцип змагальності сторін, присягу судді та викликає сумніви в об`єктивності та неупередженості колегії суду.

По-третє, суд може самостійно призначити судову експертизу лише у випадках, визначених положеннями ч.1 ст.99 ГПК України.

Разом з тим, як клопотання про проведення судової експертизи, так і пояснення щодо доцільності проведення судової експертизи, що подані скаржником, не містять жодних мотивів неможливості надання висновку, так і підстав для визнання пропущених строків поважними.

Однак, допущені скаржником процесуальні порушення при поданні клопотання не стали перешкодою для суду у прийнятті ухвали про проведення експертизи.

По-четверте, про некомпетентність суду у питаннях призначення судових експертиз свідчить і той факт, що судовим експертом, якому було направлено матеріали для проведення судової експертизи, листом №25/1 від 11.03.2024 повідомлено суд про неможливість проведення такої з підстав того, що для відповіді на поставлені питання та для виконання експертизи в цілому необхідна участь групи вузькоспеціалізованих спеціалістів в галузі будівництва та проектування, а обсяг дослідження виходить за межі спеціальних знань експерта.

Крім того, заявник зазначає, що ухвалою суду від 23.01.2024, якою було запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, першим пунктом резолютивної частини ухвали, суд вирішив "відкласти" розгляд апеляційних скарг на іншу дату, проте чинний Господарський-процесуальний кодекс передбачає виключний перелік підстав саме для відкладення розгляду справи, зокрема ч.1 ст.216 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У свою чергу ч. 2 ст.202 ГПК України вказує, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав згідно переліку.

З огляду на викладене, питання щодо доцільності або ж недоцільності призначення судової експертизи, складання орієнтовного переліку питань, визначення установи для проведення експертизи, не є підставами для відкладення розгляду апеляційних скарг, а свідчить виключно про надання переваги відповідачу з метою прийняття завідомо неправосудного рішення.

Вказане, на думку заявника, викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності суду, що є підставою для відводу колегії суддів на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №918/960/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 визнано необґрунтованою. Передано справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 у справі №918/690/23 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід складу суду у справі №918/690/23, не вбачаю підстав для її задоволення з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд апеляційної інстанції підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Оцінивши доводи заявника вважаю, що останній у заяві про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Розізнаної І.В., судді Грязнова В.В. від розгляду справи №918/690/23 не навів будь-яких підстав чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності даної колегії суддів апеляційної інстанції при розгляді справи №918/690/23, що є підставою для їх відводу в розумінні статті 35 ГПК України, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів, а твердження заявника у цій частині є не що іншим, як припущенням.

На переконання суду, викладені у заяві представника позивача обставини є власними припущеннями і не містять правового обґрунтування, оскільки фактично є незгодою останнього із окремими процесуальними рішеннями та діями суддів щодо подальшого руху справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката відповідача не влаштовує.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц.

При цьому, незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у складі: головуюча суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для їх відводу від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, не вмотивовані та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки зводяться лише до оцінки процесуальних дій суду (незгода з призначенням у даній справі судової експертизи), з огляду на що, в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" адвоката Костюкевича С.А. про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів Павлюк І.Ю., Розізнаної І.В., Грязнова В.В. від розгляду апеляційної скарги Здолбунівської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2023 року у справі №918/690/23 - відмовити.

Суддя Коломис В.В.