Ухвала

від 18.03.2024 по справі 910/16030/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2024 р. м. Ужгород Справа № 910/16030/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест-Індастрі», м. Ужгород

про стягнення 112 906,39 грн

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест-Індастрі» про стягнення 86 791,75 грн заборгованості за Договором забезпечення постачання теплової енергії №9216016 від 01.01.2019, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 17 846,03 грн інфляційних втрат, 3262,99 грн - 3% річних та 5005,62 грн пені.

Ухвалою Господарського міста Києва від 23.10.2023 постановлено позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест-Індастрі» про стягнення 112 906,39 грн та додані до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16030/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2023 року.

Ухвалою від 04 грудня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам процесуальні строки для подання зав по суті спору, заяв із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 06.02.2024 призначив справу №910/16030/23 до розгляду у судовому засіданні та повідомити учасників справи, що воно відбудеться 27 лютого 2024 року.

Судове засідання 27 лютого 2024 року суд відклав відповідною ухвалою на 18 березня 2024 року, а також постановив витребувати у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» докази на підтвердження належності відповідачу, на час виникнення спірних правовідносин, об`єкта нерухомого майна на який позивачем здійснене постачання теплової енергії за договором №9216016 від 01.01.2019.

Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні 18 березня 2024 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив та скористався правом на подання відзиву на позовну заяву в установлений судом строк, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Позивач участь уповноваженого представника в судовому засіданні 18 березня 2024 року не забезпечив, вимоги ухвали суду від 27.02.2024 не виконав.

Водночас до початку судового засідання 18 березня 2024 року від представника позивача адвоката Качкурової Світлани Володимирівни на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали зазначеного клопотання надісланого адвокатом на електронну адресу суду, суд зазначає таке.

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин першої, шостої статті статті 6 ГПК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX, з урахуванням змін) у господарських судах функціонує ЄСІТС; адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частиною восьмою статті 6 ГПК України встановлено, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом; особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Таким чином, процесуальне законодавство передбачає спосіб звернення до суду шляхом подання процесуальних документів - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення) передбачено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25 Положення).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення).

Пунктом 10 Положення передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 підтверджено необхідність дотримання викладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, надсилання процесуальних документів до господарського суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Із матеріалів клопотання вбачається, що воно 18.03.2024 надіслано адвокатом на електронну адресу Господарського суду Закарпатської області. До цього клопотання додано роздруківку перевірки кваліфікованого електронного підпису, однак такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Матеріали клопотання не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до господарського суду із заявою з процесуальних питань.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом частини другої вказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на наведене, клопотання представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» адвоката Качкурової Світлани Володимирівни у справі № 910/16030/23 надіслане на електронну адресу суду, подане у спосіб, не передбачений ГПК України, підлягає поверненню заявнику.

Так відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Папазова та інші проти України від 15.03.2012 Суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне відкласти судове засідання поза межами процесуального строку, визначеного ст. 248 ГПК України з метою забезпечення реалізації сторонами прав та обов`язків сторони в господарському процесі, що є складовою права на справедливий суд.

Керуючись ст. ст. 42, 74, 202, 216, 234, 235, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» адвоката Качкурової Світлани Володимирівни від 18.03.2024 повернути без розгляду.

2. Відкласти судове засідання у справі №910/16030/23 на 11 квітня 2024 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №2.

3. Явку позивача у судове засідання визнати обов`язковою.

4. Роз`яснити позивачу наслідки неявки в судове засідання, що передбачені ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у вигляді залишення судом позовної заяви без розгляду в разі неявки у судове засідання без поважних причин.

5. Повторно витребувати у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» докази на підтвердження належності відповідачу, на час виникнення спірних правовідносин, об`єкта нерухомого майна на який позивачем здійснене постачання теплової енергії за договором №9216016 від 01.01.2019.

Роз`яснити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», що відповідно до змісту ч.ч. 7-10 ст. 81 ГПК України особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині повернення клопотання без розгляду, в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Р.М. Лучко