Рішення

від 04.03.2024 по справі 910/14396/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2024Справа № 910/14396/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18) в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 40)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївкарітейл" (04107, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 3/7)

про виселення з технічної будівлі

Представники учасників справи:

від позивача: Родіонова О.В.;

від відповідача: Рущак В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївкарітейл", у якому просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача з нерухомого майна загальною площею 2748 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братиславська на 1 - 4 поверхах 4-поверхового будинку № 6А, літера «З», оскільки договір оренди нерухомого майна №29-КМФ/23 від 29.05.2023 припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, проте відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням, не маючи на це відповідної правової підстави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

19.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.10.2023.

У підготовче засідання 18.10.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 01.11.2023 був повернутий до суду з відміткою причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 підготовче засідання відкладено на 15.11.2023.

У підготовче засідання 15.11.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою суду про відкладення підготовчого засідання оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 28.11.2023 був повернутий до суду з відміткою причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/14396/23 до судового розгляду по суті на 11.12.2023.

01.12.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 11.12.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 11.12.2023 оголошувалася перерва до 15.01.2024.

12.01.2024 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, мотивоване тим, що ухвал Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 і 18.10.2023 він не отримував, а про розгляд даного спору судом дізнався лише на поточному тижні, у зв`язку з чим він наразі потребує часу для ознайомлення з матеріалам справи і підготовки ґрунтовних заперечень проти позову.

У судове засідання 15.01.2024 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом у судовому засіданні 15.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання відповідача та відкладення судового засідання з розгляду даної справи на 31.01.2024.

30.01.2024 через електронну пошту представником відповідача було подане клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізню дату, мотивоване тим, що директор відповідача не має необхідної юридичної кваліфікації, тоді як договір про надання правничої допомоги ТОВ "Софіївкарітейл" з адвокатом Рущак В. І. було укладено лише 29.01.2024.

У судовому засіданні 31.01.2024 було оголошено перерву до 21.02.2024.

21.02.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Одночасно у поданому відзиві представник відповідача клопотав про поновлення пропущеного строку для його подання та прийняття останнього до розгляду судом, оскільки про наявність даного судового спору відповідачу стало відомо вже після закриття підготовчого провадження у справі №910/14396/23, адже ухвал Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі та про відкладення підготовчого засідання він не отримував, що об`єктивно унеможливило своєчасне подання ним відзиву на позов та необхідних документів на підтвердження своєї позиції у справі.

Крім цього, представником відповідача до матеріалів відзиву було долучене клопотання про витребування доказів, безпосередньо у тексті якого відповідач також просив суд поновити пропущений процесуальний строк на його подання та прийняти дане клопотання до розгляду з тих же підстав.

У судовому засіданні 21.02.2024 було оголошено перерву до 04.03.2024.

24.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів.

28.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, подані з урахуванням відзиву на позов та клопотання відповідача про витребування доказів.

04.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли доповнення до клопотання про витребування доказів.

04.03.2024 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.03.2024 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідача про прийняття до розгляду поданого відзиву на позовну заяву та долученого до нього клопотання про витребування доказів, надавши оцінку аргументам і доводам відповідача та дослідивши дійсні причини пропуску відповідачем процесуального строку на їх подання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пунктами 2, 3, 6 ч.1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Водночас згідно з п. 6 частини 2 цієї ж норми учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Отже, за приписами чинного ГПК України вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, у тому числі й подання заяв по суті спору, заяв та клопотань з процесуальних питань, доказів, повинно мати місце протягом відведеного для цього процесуального строку.

При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження.

Частиною 2 ст. 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Виходячи зі змісту ст. 165 ГПК України, відзив є заявою по суті спору, у якій відповідач викладає свої заперечення проти позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Отже, виходячи з положень наведених норм та пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі, право на подання відзиву на позовну заяву могло бути реалізоване відповідачем протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії цієї ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву представником відповідача через систему «Електронний суд» було подано 21.02.2024, тобто вже за фактом винесення судом ухвали про закриття підготовчого провадження у даній справі.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зі змісту наведеної норми слідує, що чинний ГПК України не виключає можливості прийняття судом до розгляду заяв та клопотань учасника справи, поданих вже на стадії розгляду справи по суті, ставлячи вирішення означеного питання судом в залежність від поважності причин їх неподання під час здійснення підготовчого провадження у справі або протягом іншого процесуального строку.

При цьому, за загальноприйнятим розумінням, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Оскільки вичерпного переліку таких причин ГПК України не наводить, то питання про поважність наведеної учасником справи причини вирішується судом за правилами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, подаючи відзив на позовну заяву поза межами належного процесуального строку, причини його пропуску відповідач обґрунтував тим, що ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, як і про відкладення підготовчого засідання він не отримував, факт чого підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» про поверненнями відповідної кореспонденції, адресованої ТОВ "Софіївкарітейл", до суду. При цьому відповідач зауважив, що про саму наявність даного судового спору йому стало відомо вже після винесення судом ухвали про закриття підготовчого провадження у справі, що об`єктивно унеможливило подання ним відзиву на позов та необхідних документів на підтвердження своєї позиції у спорі своєчасно на вказаній стадії судового процесу.

Оцінюючи наведені ТОВ "Софіївкарітейл" причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на позов та клопотань у справі, суд зазначає, що останні є не просто поважними, але й мають такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства та завданням господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд зауважує, що норми, які регулюють строки вчинення учасниками справи тих чи інших процесуальних дій, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, утім, застосування таких норм не повинно зводитися до надмірного формалізму, унаслідок якого неправомірно обмежувалися б або взагалі нівелювалися будь-чиї процесуальні права, як такі, зокрема, й право відповідача на захист від поданого проти нього позову.

Виходячи з наведеного, суд приймає до розгляду відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про витребування доказів як такі, що з поважних причин не були заявлені ним у підготовчому провадженні.

При цьому судом акцентує увагу на тому, що у силу означеного факту процесуальні права іншого учасника судового процесу - позивача, жодним чином ущемлені не були, позаяк 28.02.2024 він скористався можливістю подати до суду письмові пояснення у справі з урахуванням відзиву на позов та клопотання відповідача про витребування доказів, які також прийняті до розгляду судом.

Розглянувши клопотання відповідача (з урахуванням доповнень, поданих 04.03.2024) про витребування у АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» доказів, а саме: копії довіреності, виданої Іванцю А.В. від 20.12.2022 № 7974, на підставі якої ним було підписано договір оренди від 29.05.2023 № 29-КМФ/23; копії довіреності чи іншого документу, що уповноважує Іванця А.В. діяти від імені АТ «Укртелеком», виданого після 20.12.2022; копії Статуту АТ «Укртелеком», затвердженого протоколом Загальних зборів Товариства № 22 від 26.04.2023, суд у судовому засіданні 04.03.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у його задоволенні, враховуючи, що означені документи долучені позивачем та містяться в матеріалах справи.

Розглянувши клопотання відповідача, заявлене 04.03.2024, про закриття провадження у справі на підставі п. 3.ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Законодавство наділяє суд можливістю здійснити процесуальну дію у вигляді закриття провадження у справі як в підготовчому засіданні в разі наявності підстав для цього, так і під час розгляду справи по суті.

У силу п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, на який посилається відповідач, господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Так, згідно з приписами частини 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо:

є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 частини 1 наведеної норми);

є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення (п. 4 частини 1 наведеної норми);

є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 5 частини 1 наведеної норми).

Разом з тим, жодних відомостей про наявність будь-яких рішень суду чи судових наказів, рішень третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу чи рішень суду іноземної держави щодо спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у поданому клопотанні відповідач взагалі не наводить.

Натомість, доводи відповідача зводяться до того, що позов у даній справі подано Київською міською філією АТ «Укртелеком», яка є лише відокремленим підрозділом Товариства та не має статусу юридичної особи, а тому не може бути стороною у господарському процесі.

Однак, наведене відповідачем аргументування у даному конкретному випадку не може мати своїм правовим наслідком закриття провадження у справі, у тому числі, і з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки є надуманим і не відповідає дійсності.

Так, згідно наявної у матеріалах справи позовної заяви позивачем у ній значиться Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком». Наведене означає, що позов у даній справі подано саме юридичною особою - АТ «Укртелеком», тоді як вказівка «в особі філії» значить лише подання даного позову у зв`язку з діяльністю саме цієї філії Товариства, у силу чого остання аж ніяк не набуває самостійного статусу позивача у господарському процесі, водночас позбавляючи такого статусу саме Товариство, як на тому помилково наполягає відповідач.

До того ж, наявна у матеріалах справи довіреність, видана АТ «Укртелеком» на ім`я адвоката Родіонової О.В., свідчить, що усі процесуальні дії у розглядуваній справі здійснюються представником саме Товариства як юридичної особи та позивача у справі.

У судовому засіданні 04.03.2024 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2024 проти позову заперечував.

У судовому засіданні 04.03.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 76292074 від 19.12.2016 АТ "Укртелеком" є власником нерухомого майна - технічної будівлі АТС-513 (літ. З), загальною площею 2758,70 кв.м, розташованої у м. Києві по вул. Братиславська, буд. 6а.

29.05.2023 між АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії (орендодавець) та ТОВ "Софіївкарітейл" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 29-КМФ/23 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Братиславська на 1 - 4 поверхах 4-поверхового будинку № 6-А, літера «З», загальною площею 2 748 кв.м, для використання у якості готелю або хостелу, або офісу, або для ведення іншої господарчої діяльності, не забороненої законом. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку № 1 до договору. Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 24 41 066,48 грн. (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1, 2.4 договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави. Орендар зобов`язаний прийняти орендоване майно в користування та підписати акт приймання-передачі не пізніше 5 днів з дати повідомлення орендодавцем орендаря про готовність передати орендоване майно у користування. Орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна в належному стані з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

Умовами п. 11.1 договору передбачено, що останній набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 30.06.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.02.2023.

Договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це (п. 11.2 договору).

Відповідно до п. 11.3 договору зважаючи на те, що законодавство України передбачає переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору на новий строк, сторони узгодили порядок реалізації орендарем такого права, а саме:

- не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна;

- у разі якщо орендар не повідомив орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна, то орендодавець не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомляє орендаря про припинення договору на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не надіслав у встановлений договором строк відповідне повідомлення про наміри щодо подальшої оренди, а також про необхідність звільнити орендоване майно і підписати акт приймання- передачі (повернення з оренди) орендованого майна;

- орендодавець у відповідь на повідомлення орендаря зобов`язаний повідомити останнього про можливість та умови пролонгації договору (або його переукладення на новий строк). При цьому орендодавець може прийняти рішення про вибір орендаря на конкурсних засадах (в тому числі шляхом проведення електронного аукціону) та запропонувати орендарю взяти участь у такому конкурсі (аукціоні). У разі якщо орендар відмовиться від участі у конкурсі (аукціоні), не візьме у ньому участь, то вважається, що орендар та орендодавець не досягли домовленості щодо умов договору для можливості його укладення на новий строк і тому, зважаючи на положення абзацу 3 ч. 1 ст. 777 ЦК, переважне право орендаря на укладення договору на новий строк припиняється, а орендар зобов`язується звільнити орендоване майно та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі не пізніше дати закінчення строку дії договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди АТ "Укртелеком" передало, а ТОВ "Софіївкарітейл" прийняло у користування нерухоме майно за адресою: місто Київ, вул. Братиславська на 1 - 4 поверхах 4-поверхового будинку № 6-А, літера «З», загальною площею 2 748 кв.м, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.2023.

У подальшому, у зв`язку з наближенням закінчення строку дії договору, позивач листом від 05.06.2023 №1158-ВИХ-KV-82Е100-2023 повідомив відповідача про те, що не має наміру продовжувати термін дії вказаного договору, який спливає 30.06.2023 (включно), і вимагав повернення орендованого майна за актом приймання-передачі не пізніше ніж термін завершення договору (тобто до 01.07.2023). Також позивач вимагав від ТОВ "Софіївкарітейл" сплатити до 30.06.2023 дебіторську заборгованість за оренду приміщень та поточні рахунки, яка була наявна у відповідача. Даний лист було надіслано на юридичну адресу та на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У свою чергу ТОВ "Софіївкарітейл" листом № 100623/1 від 10.06.2023 повідомило позивача щодо наявності юридичних суперечностей в договорі оренди нерухомого майна від 29.05.2023 № 29-КМФ/23, за яких орендар не може виконати п. 3.10 договору в частині сплати заставної суми та п. 12.3 договору в частині реалізації переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору на новий строк, у зв`язку з чим просило виправити такі суперечності.

Крім того, листом № 150623/1 від 15.06.2023 ТОВ "Софіївкарітейл" повідомило АТ "Укртелеком" про своє переважне право на укладення договору на новий строк та запропонувало укласти такий договір та повідомити умови, за яких можлива реалізація даного права.

У відповідь на вищезазначені листи відповідача АТ "Укртелеком" листом № 1472-ВИХ-КV-82Е100-2023 від 30.06.2023 зазначило, що враховуючи закінчення строку дії договору 30.06.2023 (включно), АТ "Укртелеком" не має наміру продовжувати орендні відносини з ТОВ "Софіївкарітейл". У цьому ж листі позивач вказав, що з огляду на те, що АТ "Укртелеком" буде використовувати нежитлове приміщення для власних потреб і ведення господарської діяльності, укладення договорів оренди на новий строк з використанням переважного права орендаря є неможливим, а тому вимагав повернути орендоване майно за актом приймання-передачі не пізніше останнього дня дії договору (тобто до 01.07.2023).

Крім цього, 07.08.2023 АТ "Укртелеком" направило ТОВ "Софіївкарітейл" ще один лист №1702-ВИХ- КV-2023 з вимогою про повернення майна з користування за актом прийому-передачі до 15.08.2023, котрий, утім, був залишений відповідачем без виконання.

Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком" просить усунути йому перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача з нерухомого майна загальною площею 2748 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братиславська на 1 - 4 поверхах 4-поверхового будинку № 6А, літера «З».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 наведеної норми).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У силу приписів ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Згідно зі ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі, якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення переважного права (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 3-122гс17).

Матеріали справи свідчать, що відповідач у строк, визначений п. 11.3 договору, про свої наміри щодо подальшої оренди майна орендодавця не повідомляв.

Натомість, лист № 150623/1, на який посилається ТОВ "Софіївкарітейл", про наявність у нього переважного права на укладення договору оренди на новий строк датований та направлений позивачу лише 15.06.2023, тобто уже поза межами строку, погодженого у п. 11.3 договору.

Пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз`яснено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/15387/17).

Наявними у матеріалах справи листами підтверджується, що про своє небажання продовжувати орендні правовідносини з відповідачем позивач, як орендодавець, повідомив його ще до дати закінчення строку договору оренди.

Отже, зважаючи на те, що строк дії договору оренди № 29-КМФ/23від 29.05.2023 закінчився 30.06.2023 і в строк, погоджений сторонами, орендар не повідомив про своє переважне право та наміри стосовно укладення договору оренди на новий строк, тоді як орендодавець своєчасно висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з ТОВ "Софіївкарітейл", суд дійшов висновку, що відповідач використовує вказане приміщення після закінчення строку дії договору оренди без належної правової підстави.

Згідно з ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, п. 2.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна в належному стані з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

Разом з тим, доказів повернення ТОВ "Софіївкарітейл" на користь АТ "Укртелеком" орендованого за договором оренди приміщення у визначеному порядку матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, вимоги АТ "Укртелеком" про виселення ТОВ "Софіївкарітейл" із займаного нежитлового приміщення є обґрунтованими та правомірними.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються як такі, що неспроможні спростувати означеного вище висновку.

За встановленого суд вважає, що позовні вимоги АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївкарітейл" про виселення із займаного нежитлового приміщення задовольнити.

2. Усунути перешкоди Акціонерним товариством "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївкарітейл" (04107, м. Київ, вулиця Межигірська, будинок 3/7, ідентифікаційний код 39286749) з нерухомого майна загальною площею 2748 кв.м, а саме: - приміщення 1 поверху загальною площею 696,2 кв.м (група приміщень № 1 площа 449,6 кв.м (приміщення №№ 1 - 28), група приміщень № 2 площею 243,6 кв.м (приміщення № 19), група приміщень № 3 площею 3 кв.м (приміщення № 1); приміщення 2 поверху загальною площею 664,8 кв.м (приміщення №№ 1- 35); приміщення 3 поверху загальною площею 700,2 кв.м (приміщення №№ 1 - 34); приміщення 4 поверху загальною площею 686,80 кв.м (приміщення №№ 1 - 8, 10-13), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Братиславська на 1 - 4 поверхах 4-поверхового будинку № 6-А Літера «З».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївкарітейл" (04107, м. Київ, вулиця Межигірська, будинок 3/7, ідентифікаційний код 39286749) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка 18, ідентифікаційний код 21560766) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено: 19.03.2024.

Суддя М.Є. Літвінова