Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/20075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/20075/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/20075/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

28 грудня 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 28.12.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд» (відповідач) про стягнення 25 903,06 грн., з них: інфляційних втрат - 18 203,03 грн. (вісімнадцять тисяч двісті три гривні 03 копійки) та 3% річних - 7700,03 грн. (сім тисяч сімсот гривень 03 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року у справі № 910/21447/21 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року скасовано в частині відмови у стягненні суми основного боргу в розмірі 215 041,88 грн. та прийнято нове - про її задоволення, а також - змінено в частині присуджених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" 215 041 грн. 88 коп. основного боргу, 17 647 грн. 66 коп. пені, 5304 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 3406 грн. 58 коп. 3% річних та 3621 грн. 02 коп. судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року у справі № 910/21447/21 залишено без змін. Позивач зазначає, що станом на 22.12.2023 року ТОВ «Амтек Трейд» у повному обсязі не сплатило суму основного боргу, тому у ТОВ «Санвіт-Холдінг» виникло право на стягнення з відповідача 18 203,03 грн. інфляційних втрат та 7700,03 грн. 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить зазначити у рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 215 041,88 грн., починаючи з 22.12.2023 року до виконання рішення суду та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд» суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 року матеріали справи № 910/20075/23 передано на розгляд судді Яковенко А.В.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року № 01.3-16/206/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20075/23 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Яковенко А.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024 року матеріали справи № 910/20075/23 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20075/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд» 17.01.2024 року о 00:58.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" 18.01.2024 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 02.02.2024 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року у справі № 910/21447/21 Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року у справі № 910/21447/21 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року скасовано в частині відмови у стягненні суми основного боргу в розмірі 215 041,88 грн. та прийнято нове - про її задоволення, а також - змінено в частині присуджених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" 215 041 грн. 88 коп. основного боргу, 17 647 грн. 66 коп. пені, 5304 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 3406 грн. 58 коп. 3% річних та 3621 грн. 02 коп. судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року у справі № 910/21447/21 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" 5 431 грн. 53 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Судом встановлено, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року у справі № 910/21447/21 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 215 041,88 грн. за договором поставки № 52 від 29.12.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що у справі № 910/21447/21 та у даній справі № 910/20075/23 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 року у справі № 910/21447/21 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21447/21 та не сплатою станом на 23.09.2022 року відповідачем заборгованості в розмірі 215 041,88 грн., ТОВ «Санвіт-Холдінг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Амтек Трейд» про стягнення 3% річних в розмірі 4860,54 грн. та інфляційних втрат в розмірі 42 004,15 грн. за період з 22.12.2021 року по 23.09.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 року у справі № 910/10117/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» 42 004,15 грн. інфляційних втрат, 4860,54 грн. 3% річних та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

29.11.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Левченко Яною Олександрівною на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/21447/21 від 28.09.2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73467468 від 29.11.2023 року про стягнення з ТОВ «Амтек Трейд» на користь ТОВ «Санвіт-Холдінг» 215 041 грн. 88 коп. основного боргу, 17 647 грн. 66 коп. пені, 5304 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 3406 грн. 58 коп. 3% річних та 3621 грн. 02 коп. судового збору.

29.11.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Левченко Яною Олександрівною на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/10117/22 від 20.01.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73467672 від 29.11.2023 року про стягнення з ТОВ «Амтек Трейд» на користь ТОВ «Санвіт-Холдінг» 42 004 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 4860 грн. 54 коп. 3% річних та 2481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

01.12.2023 року ТОВ «Амтек Трейд» частково сплатило заборгованість у рамках виконавчого провадження ВП №73467468, що підтверджується платіжними інструкціями № 5045 від 01.12.2023 року на суму 76 445,56 грн. та № 5027 від 01.12.2023 року на суму 85 929,44 грн.

Як зазначає позивач, станом на 22.12.2023 року відповідач не сплатив суму основного боргу, тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 7700,03 грн. за період з 26.09.2022 року по 22.12.2023 року та інфляційні втрати в розмірі 18 203,03 грн. за період з 26.09.2022 року по 30.11.2023 року.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 року у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Правовий аналіз положень статті 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Відповідно до п. 7.1. вказаної постанови за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Здійснивши перевірку наданих позивачем до позовної заяви розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційних втрат та 3% річних, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становлять: 18 203,03 грн. - інфляційних втрат та 7700,03 грн. - 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому позивач, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зазначити у рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 215 041,88 грн., починаючи з 22.12.2023 року до виконання рішення суду та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд» суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Проте наведені норми закону наділяють суд правом, а не обов`язком, надавати на стадії ухвалення судового рішення будь-які вказівки органу (особі), що буде здійснювати примусове виконання цього рішення.

Також слід зазначити, що рішення суду не може прийматись на майбутнє, як застереження від будь - яких порушень, і також не може бути умовним. Розглядати справу і приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності неіснуюче порушення, суперечить вимогам чинного законодавства України, у той час, як в законодавстві України можливі подальші зміни, про які суду на теперішній час невідомо і не може бути відомо.

Отже, зазначена вимога позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" (ідентифікаційний код 40104149, адреса: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (ідентифікаційний код 32304939, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б) грошові кошти: інфляційних втрат - 18 203,03 грн. (вісімнадцять тисяч двісті три гривні 03 копійки), 3% річних - 7700,03 грн. (сім тисяч сімсот гривень 03 копійки) та судовий збір - 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.03.2024 року.

Суддя О.В. Котков