Рішення

від 01.04.2024 по справі 910/20075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2024Справа № 910/20075/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд»

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 27.03.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг»

Суддя Котков О.В.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 року у справі № 910/20075/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" грошові кошти: інфляційних втрат - 18 203,03 грн., 3% річних - 7700,03 грн. та судовий збір - 2147,20 грн.

27.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» надійшла заява б/н від 27.03.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення», в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки рішення у справі № 910/20075/23 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, тому відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу Україна судове засідання для розгляду поданої позивачем заяви не призначається.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява б/н від 27.03.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивач повідомив суд, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу становить 20 000,00 грн. Докази понесення витрат на професійну правничу (правову) допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2024 року у справі № 910/20075/23, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат, поклавши судовий збір сумі 2147,20 грн. на відповідача. Підстави для відшкодування витрат позивача на правову допомогу у суду були відсутні, оскільки станом на час ухвалення рішення позивачем не подано доказів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу України та те, що у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 922/736/20.

Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі № 918/853/20.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 року у даній справі було доставлене до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» 22.03.2024 року о 11:42.

Отже, позивач отримав судове рішення у даній справі 22.03.2024 року та, враховуючи те, що розгляд справи № 910/20075/23 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, протягом п`яти днів з дня отримання судового рішення подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/20075/23 із доказами на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем подано заяву з дотриманням встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, у відповідності до наданих ТОВ «Санвіт-Холдінг» доказів розмір понесених витрат на правову допомогу за наслідками розгляду справи становить 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що 22.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Колт» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 22-1202023 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги, надані виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості з боржників, зазначених в додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 3.3. договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, який готується виконавцем у 2 (двох) примірниках та надається клієнту для погодження. Клієнт протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання актів про наданні послуги підписує їх та один із примірників повертає виконавцю (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг виконавця визначається в додаткових угодах до договору.

У п. 1 додаткової угоди № 2 від 22.12.2023 року до договору визначено, що виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт - прийняти та оплатити правову допомогу, надану виконавцем, пов`язану із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості з Товариством з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд», а саме інфляційних втрат і 3% річних, які будуть нараховані на суму боргу, визначену в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 року по справі № 910/21447/21 та/або на заборгованість по правочину/правочинам, які розглядалися у даній судовій справі, а також судових витрат на правову допомогу. Попередня сума заборгованості становить 25 903,06 грн. Остаточна сума заборгованості буде визначена рішенням суду та/або виконавчим документом (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди на виконання п. 1 цієї додаткової угоди виконавець зобов`язаний підготувати позовну заяву про стягнення заборгованості з боржника, подати до суду цей процесуальний документ та представляти інтереси в суді у цій справі до оприлюднення повного тексту рішення першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви.

В п. 2.2. додаткової угоди визначено, що вартість юридичних послуг, передбачених п. 2.1. цієї додаткової угоди, становить 20 000,00 грн. Ці послуги виконавця оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця упродовж 10 (десяти) днів після набрання законної сили рішення першої інстанції.

Суд встановив, що позивач уклав з Адвокатським об`єднанням «Колт» договір про надання правової допомоги № 22-12-2023 від 22.12.2023 року (в редакції додаткової угоди № 2 від 22.12.2023 року), за умовами п. 2.2. якої вартість послуг виконавця, що надаються в рамках договору є фіксованим та складає 20 000,00 грн.

Таким чином розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу виконаних ним робіт.

25.03.2024 року між клієнтом та адвокатським об`єднанням складено та підписано акт надання послуг № 9, в якому детально наведено перелік наданих послуг та визначено їх вартість.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що адвокатське об`єднання надало клієнту наступну правову допомогу: представництво інтересів клієнта щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амтек Трейд», подачею до суду цього процесуального документа та представлення інтересів в суді в цій справі до оприлюднення повного тексту рішення першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви. Загальна вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» у даній справі здійснювалося адвокатом Костишеною В.Л. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 0036409 від 22.12.2023 року.

Отже, ТОВ «Санвіт-Холдінг» було надано докази в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу.

При цьому, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В той же час, відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на правову допомогу, клопотання про зменшення судових витрат щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу відповідачем подано не було.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, недоведеність відповідачем неспівмірності витрат позивача на правову допомогу, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у заявленій сумі.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву № 50юр від 01.02.2024 року «Про розподіл судових витрат» Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» у справі № 910/10996/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтек Трейд" (ідентифікаційний код 40104149, адреса: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (ідентифікаційний код 32304939, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б) витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 01.04.2024р.

Суддя О.В. Котков