Ухвала

від 21.03.2024 по справі 910/17834/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/17834/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяви Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної ради Київської області

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан"

2) Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства

третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Київська міська рада

третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Києво-Святошинська районна рада Київської області

про визнання недійсним інвестиційного договору на будівництво та передачу частини функцій замовника №1 від 18.11.2020

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної ради Київської області до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан", 2) Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства про визнання недійсним інвестиційного договору на будівництво та передачу частини функцій замовника №1укладеного 18.11.2020 між Києво-Святошинською районною радою Київської області, Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В., зареєстрований в реєстрі за №1544.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2024.

30.01.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" надійшла заява про залучення Києво-Святошинської районної ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

30.01.2024 через канцелярію суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про залучення Київської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

30.01.2024 через систему "Електронний суд" від Бучанської районної ради Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 30.01.2024 не з`явився представник Бучанської районної ради Київської області та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства, хоча про місце, дату та час підготовчого засідання учасники справи повідомлені належним чином.

02.02.2024 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи.

20.02.2024 через систему "Електронний суд" та канцелярію суду від прокуратури надішли заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/17834/23 на 30 днів. Залучено Київську міську раду в якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Залучено Києво-Святошинську районну раду Київської області в якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

29.02.2024 на адресу суду від Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства надійшов відзив.

13.03.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" надійшов відзив.

14.03.2024 через систему "Електронний суд" від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів.

15.03.2024 через систему "Електронний суд" від Київська міська рада надійшли пояснення.

19.03.2024 через канцелярію суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 19.03.2024 не з`явилися представники відповідача-2 та третіх осіб, хоча про місце, дату та час засідання повідомленні належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 09.04.24. Поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" строк для подання відзиву. Продовжено учасникам справи строк для подання відповіді на відзив або письмових пояснень до 05.04.2024.

19.03.2024 року до канцелярії суду Київською обласною прокуратурою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Бучанського району Київської області в особі Бучанської районної ради - майновий комплекс типографії по вул. Львівська, 72 в м. Києві, загальною площею 1957,3 кв.м, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1277306880000;

- заборонити ТОВ «Компанія Ліан» (03061, пр-т Відрадний, 95-Г, офіс 218, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40025256) та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо знесення чи руйнування нерухомого майна комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Бучанського району Київської області в особі Бучанської районної ради - майнового комплексу типографії по вул. Львівська, 72 в м. Києві, загальною площею 1957,3 кв.м, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1277306880000 та приведення території у придатний для будівництва стан.

Також, до канцелярії суду (через систему «Електронний суд») від Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову аналогічному змісту.

В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що з`ясовано, що між Києво-Святошинською районною радою Київської області, Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, як державним партнером, та ТОВ «Компанія Ліан», як приватним партнером, укладено інвестиційний договір № 1 від 18.11.2020 на будівництво та передачу частини функцій замовника, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1544.

Відповідно до п. 2.2 договору його предметом є участь сторін у будівництві, експлуатації та обслуговуванні багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення по вул. Львівська, 72 в м. Києві замість існуючого нині розташованого за вищевказаною адресою майнового комплексу типографії, загальною площею 1957,3 кв.м, належного територіальній громаді сіл, селищ, міст Бучанського району Київської області в особі Бучанської районної ради Київської області, право власності якої зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.06.2021 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1277306880000.

Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі слугувало те, що договір укладено всупереч установленим Законом України «Про державно - приватне партнерство». Крім того, в позові викладено аргументи про удаваність цього договору, а також, наведено додаткові підстави для визнання договору недійсним через грубі порушення Києво-Святошинською районною радою вимог земельного законодавства.

Прокурором звернено увагу на те, що відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 договору державний партнер здійснює інвестування в будівництво об`єкта шляхом передачі (делегування) приватному партнеру функцій замовника будівництва, зокрема, надання дозволу на знесення у встановленому законом порядку існуючої будівлі по вул. Львівська, 72 в м. Києві (із забезпеченням виконання порядку відшкодування балансової вартості).

У п. 4.1 договору визначено права та обов`язки приватного партнера, серед яких, зокрема, приватний партнер приймає на себе виконання частини функцій замовника будівництва об`єкта, у тому числі знесення існуючої будівлі та приведення території у придатний для будівництва стан.

Наведене, на думку прокурора, переконливо свідчить про реальну загрозу знищення існуючого нерухомого майна комунальної власності у разі невжиття співмірних заходів забезпечення цього позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, прокуратурою не надано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяв про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяв Київської обласної прокуратури про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України

Суддя С.М. Мудрий