Постанова

від 04.03.2024 по справі 465/4824/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4824/21 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/811/2547/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Провадження № 22-ц/811/2841/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Іванова О.О.

З участю представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Дашинич О.Б., представника відповідача ПАТ «Укргазбанк»-Шищак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №465/4824/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича,- про визнання недійсними електронних торгів, протоколу та акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на 1/2 транспортного засобу, витребування з володіння добросовісного набувача транспортного засобу

в с т а н о в и в:

24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання недійсними електронних торгів, протоколу та акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на 1/2 транспортного засобу, витребування з володіння добросовісного набувача транспортного засобу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23 квітня 1993 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 від 05 квітня 2004 року.

За час перебування у шлюбі ними 02 січня 2020 року придбано та 03.01.2020 року зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель ( а.с.18 т.1).

16 червня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62360605 з примусового виконання виконавчого листа №461/12223/14, виданого 19 вересня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ AT «Укргазбанк» 624 957,78 доларів США та 388 9916,51 грн. пені, а також 3 441,00 грн. судових витрат.

19 червня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №62360605, згідно з якою описано та накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель, що належить ОСОБА_2 ..

Згідно з протоколом проведення електронних торгів №542366 від 11 червня 2021 року ДП «СЕТАМ» учаснику №42 ОСОБА_3 реалізовано вказаний вище транспортний засіб (реєстраційний номер лота: НОМЕР_4 ) за ціною 1 981 031,25 грн. та надано термін для сплати коштів за придбаний лот до 29 червня 2021 року.

Зазначає, що транспортний засіб був об`єктом спільної сумісної власності подружжя та був примусово відчужений у процедурі виконавчого провадження за рішенням суду, у якому ОСОБА_1 не є боржником, без виділення частки із майна подружжя та без згоди подружжя. Вказаний транспортний засіб було придбано 02 січня 2020 року, тобто за час перебування у шлюбі, вона надавала свою згоду на купівлю вказаного транспортного засобу, та хоча автомобіль було зареєстровано лише на чоловіка, факт реєстрації спірного майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно і в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання та за таких обставин, відчуження належної їй частки у спільному майні на публічних торгах без її згоди порушує право позивача як співвласника цього майна на вільне користування і розпорядження ним.

Враховуючи наведене, просила:

-визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» від 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом № 435260, а саме: транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_5 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель;

-визнати недійсним протокол № 542366 проведення електронних торгів від 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом № 435260;

-визнати недійсним акт від 18.06.2021 про проведенні електронні торги;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_5 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель;

-визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 - Benz модель GLE 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель., ДНЗ НОМЕР_7 що видане на ім`я ОСОБА_3 ;

-витребувати з володіння ОСОБА_3 автомобіль Mercedes-Benz модель GLE 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 21 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання недійсними електронних торгів, протоколу та акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на 1/2 транспортного засобу, витребування з володіння добросовісного набувача транспортного засобу - відмовлено повністю. Судові витрати по справі залишено за позивачем.

Додатковим рішення Франківського районного суду міста Львова від 01 серпня 2023 року заяву представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №465/4824/21 задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі №465/4824/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання недійсними електронних торгів, протоколу та акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на 1/2 транспортного засобу, витребування з володіння добросовісного набувача транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (Десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 01 серпня 2023 року оскаржила позивачка ОСОБА_1 ..

Вважає рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 липня 2023 року незаконним. Звертає увагу на правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 18 листопада 2015 у справі №6-1884цс, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі №6-2988цс15, від 29 червня 2015 року у справах №6-370цс16 та №6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі №6-231цс17, від 29 серпня 2019 року у справі (провадження) №61-15094св18.

Зазначає, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Стверджує, що не є солідарним боржником та не є боржником у виконавчому провадженні, в якому було реалізовано автомобіль, належний їй з чоловіком на праві спільної сумісної власності. Тому без визначення частки майна боржника, автомобіль не міг бути реалізований. Наголошує на порушенні її права власності на спірний автомобіль.

Заслухавши пояснення представника позивачки - адвоката Дашинич О.Б. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ПАТ «Укргазбанк»-Шищак І.С., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст.5 ЦПК).

За положеннями ч.1ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відчуження належної позивачці частки у спільному майні на публічних торгах без її згоди не порушує її право як співвласника цього майна. До того ж жодних порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивачки такими порушеннями, позивачкою не доведено і судом не встановлено.

З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 14 червня 2006 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1 на суму 500 000,00 доларів США на строк з 14 червня 2006 року по 14 червня 2013 року.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, кредит надавався на споживчі цілі, а саме на будівництво житлового будинку в смт. Брюховичі.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 30 червня 2006 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Hop Н.М. за №3051, згідно з яким предметом іпотеки є житловий будинок.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 26 квітня 2016 року по справі №461/12223/14-ц, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором №1, вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість у сумі 624957,78 дол. США та 3889 916,51 грн. пені. Вирішено питання судових витрат.

16.06.2020 приватним виконавцем Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62360605. з примусового виконання виконавчого листа №461/12223/14, виданого 19.09.2017 Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ AT «Укргазбанк» 624957,78 доларів США та 3889916,51 грн. пені, а також 3441,00 грн. судових витрат.

19.06.2021 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №62360605, згідно з якою описано та накладено арешт на транспортний засіб марки транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_8 , сірого кольору, об`єм двигуна-2925 см куб.,MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, що належить ОСОБА_2

11 червня 2021 року Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. було проведено електронні торги із реалізації арештованого майна за лотом №435260, а саме: транспортного засобу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_8 , сірого кольору, об`єм двигуна-2925 см куб.

Переможцем вказаних електронних торгів визначено ОСОБА_3 (Учасник: 42), який запропонував найвищу цінову пропозицію за лот в сумі 1 981 031,25 грн.

В обгрунтування свого висновку про те, що права позивачки, як співвласника автомобіля, не порушуються, суд першої інстанції покликається на рішення Галицького районного суду міста Львова від 26 квітня 2016 року у справі №461/12223/14-ц та Постанову Львівського апеляційного суду від 04.06.2021, якою це рішення залишено без змін. У вказаних рішеннях суди дійшли до наступного висновку: враховуючи, що договір кредиту не є договором щодо розпорядження спільним майном подружжя, при його укладенні законом не передбачено отримання згоди другого з подружжя, договір укладено в інтересах сім`ї (на споживчі цілі), то такий (договір), на думку колегії суддів, в силу ст. 65 СК України створив обов`язки для ОСОБА_1 (як другого з подружжя), оскільки майно, одержане за договором, використано в інтересах сім`ї.

Однак, з висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, оскільки такі не відповідають матеріалам справи. Кредитор ПАТ АТ «Укргазбанк» не заявляв вимог до ОСОБА_1 про стягнення боргу, як до солідарного боржника. ОСОБА_1 не є учасником виконавчого провадження, в якому реалізовано автомобіль, який їй належить на праві спільної сумісної власності. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України, Сімейним Кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 в поданій до суду першої інстанції заяві вказує, що спірний автомобіль набуто ним з позивачкою в шлюбі за спільної кошти, на підставі договору купівлі-продажу від 02 січня 2020 року.

Згідно з частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до статті 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, встановлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.01.2020 року у справі №367/6231/16-цу виснувала, що у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 212/12256/14-ц (провадження № 61-15094св18 вказано, що державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясовувати, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування даним майном інші особи, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6 1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15. Приватний виконавець Білецький І.М. не звертався до суду з позовом щодо визначення часток спірного майна, обмежившись лише констатацією того факту, що автомобіль зареєстровано лише на боржника ОСОБА_2 , тоді як сам по собі факт реєстрації спірного майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише тій особі, на ім`я якої майно зареєстровано.

Оскільки частка як позивачки так і відповідача ОСОБА_2 у спірному майні не була виділена, тобто не набула статусу самостійного об`єкта нерухомості в передбаченому законом порядку, тому вона не могла бути реалізована на відкритих торгах. Таким чином, реалізація всього майна, в якому знаходилася і частка позивачки, не відповідає вимогам закону та порушує її права як співвласника цього майна, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування наведених норм матеріального права викладено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 639/5409/18, від 16.06.2021 у справі № 672/1389/18, від 05.04.2021 у справі № 741/496/18, від 22.03.2021 у справі № 756/6374/17, від 01.04.2020 у справі № 462/518/18, 31.05.2023 у справі №643/11253/20 (зі спорів, що виникли з подібних правовідносин).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними торгів, про визнання недійсним протоколу електронних торгів, про визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом зазначених правових норм з`ясуванню підлягають наступні питання: чи вибуло майно з володіння власника або володіння особи, якій воно було передане власником у користування, в силу зазначених обставин, а також чи придбав набувач це майно за відплатним договором і чи не знав та не міг знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

При цьому, за змістом статті 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Верховний Суд у постанові від 23.12. 2020 року у справі №639/7253/18 зробив наступний висновок: «Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача».

Колегія суддів доходить висновку, що спірне майно вибуло з володіння позивачки поза її волею, на підставі відкритих торгів, які слід визнати недійсними, а тому наявні правові підстави для витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 спірного автомобіля. До такого ж висновку прийшов Верховний суд у Постановах від 29 серпня 2019 року у справі № 212/12256/14-ц, від 10.11.2021 у справі № 639/5409/18.

Відповідно до ч.1 п.п. 3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції неналежно встановлені фактичні обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає доцільним задовольнити апеляційну скаргу.

Згідно п.13 ст.141 ЦПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідачів. Додаткове рішення Франківськго районного суду м. Львова від 01.08.2023 року про стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідача-приватного виконавця Білецького І.М. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1,п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати недійсними:

-електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом №435260, а саме: транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_8 , сірого кольору, об`єм двигуна-2925 см куб., дизель;

-протокол № 542366 проведення електронних торгів від 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом № 435260;

-акт про проведення електронних торгів арештованого нерухомого майна від 18.06.2021 року, затвердженого приватним виконавцем Білецьким І.М.;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES- BENZ GLD 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 сірого кольору, об`єм двигуна-2925 см куб., дизель, д.н.з. НОМЕР_7 , що видане на ім`я ОСОБА_3 .

Витребувати з володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLD 350D, 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_5 , сірого кольору, об`єм двигуна 2925 см куб., дизель та передати його ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ).

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ), Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280), Державного підприємства «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) 31 553,00 грн. (в рівних частинах по 7 888,25 грн. (Сім тисяч вісімсот вісімдесять вісім грн.. 25 коп.).

Додаткове рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2023 року скасувати.

Відмовити представнику приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М.- адвокату Кусому А.В. у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 березня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк