Постанова

від 21.03.2024 по справі 591/2828/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м.Суми

Справа №591/2828/23

Номер провадження 22-ц/816/297/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла»

на ухвалу Зарічного районногосудум.Суми від 19жовтня2023року у складі судді Северинової А.С., постановленої у м. Суми, повний текст якої виготовлено 19 жовтня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» про розірвання договору,

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив розірвати договір №7У про надання послуг з управління багатоквартирних будинків від 01 серпня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємствообслуговування житла»(далі по тексту ТОВ «СПОЖ») та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 28 лютого 2023 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2023 року прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖ» про розірвання договору. Закрито провадження у цій справі.

04 жовтня 2023 року представник відповідача ТОВ «СПОЖ» адвокат Давидов А.Г. подав заяву, у якій просив вирішити питання про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖ» витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на позовну заяву та представництвом інтересів у суді в розмірі 4500 грн, а також 2500 грн гонорару успіху, розмір якого передбачений п. 1.2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №24-05/23 від 24 травня 2023 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 жовтня 2023 року відмовлено ТОВ «СПОЖ» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖ» про розірвання договору.

В апеляційній скарзі ТОВ «СПОЖ», посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача понесені відповідачем витрат за надану правничу допомогу в суді першої інстанції. Також, просить стягнути судовий збір, сплачений за апеляційне оскарження ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що заява позивача про закриття провадження у справі не містить будь-яких посилань, що вимоги позивача задоволені відповідачем після пред`явлення позову. Звертає увагу на те, що як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просив суд розірвати договір, тобто достроково припинити його дію, проте дія цього договору припинилася по закінчення строку його дії, як передбачено п. 31 цього договору. При цьому, відповідачем не було вчинено жодних юридично значимих дій на дострокове припинення договору, в тому числі його розірвання.

Наголошує на тому, що товариство не задовольняло жодних вимог позивача стосовно розірвання договору 28 лютого 2023 року, натомість відстоювало свою позицію та заперечувало проти позову в суді першої інстанції уклав договір про надання правої допомоги, понесло відповідні витрати.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував на те, що позов був пред`явлений у зв`язку з порушенням відповідачем його прав, як співвласника багатоквартирного будинку. Він був позбавлений можливості обґрунтувати свої заперечення стовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, адже копії договору про надання правової допомоги йому відповідачем не було надіслано. Звертає увагу на те, що відповідачем не було надано детального опису робіт (послуг), які були виконані в ході розгляду справи у суді, як це передбачено додатковою угодою до договору, відсутні докази оплати клієнтом наданих послуг адвоката, а також докази того, що відзив було підготовлено саме адвокатом. Просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Відповідно до ст. ст. 7, 368, 369 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2статті 142ЦПК Українивизначено,що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «СПОЖ» про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтримує заявлені позовні вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явленого позову, так як з заяви позивача про відмові від позову вбачається, що договірні відносини між ТОВ «СПОЖ» та співвласникам багатоквартирного будинку припинені.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може.

Зокрема, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив суд розірвати договір №7У про надання послуг з управління багатоквартирним будинків від 01 серпня 2018 року, укладеним між ТОВ «СПОЖ» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 28 лютого 2023 року.

Клопотання про закриття провадження у цій справі, ОСОБА_1 мотивував тим, що вказаний договір припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Тобто, як обґрунтовано вказував заявник апеляційної скарги, товариство не вчиняло дій після пред`явлення позову ОСОБА_1 на задоволення позовних вимог, а тому є підстави для вирішення питання про розподіл понесених відповідачем судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 3статті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.1Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності дост. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до положеньст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартостіпідлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено(пункт 1 частини другої статті137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ «СПОЖ» адвокатом Давидовим А.Г. у відзиві на позову заяву зазначено, що попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які відповідач поніс або планує понести у зв`язку з розглядом справи, складатиме: 4500 грн витрат на час подачі позову; від 2500 до 7500 грн витрати, понесення яких очікується ( з урахуванням гонорару успіху).

Відповідно до договору про надання правової №24-05/23 від 24 травня 2023 року, укладеного між адвокатом Давидовим А.Г. та ТОВ «СПОЖ», за надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.2 цього договору клієнтом здійснюється виплати адвокату гонорару, розмір якого визначається сторонами та погоджується додатковою угодою до цього договору. Гонорар сплачується шляхом 100% попередньої оплати (авансом) протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору (а.с. 59).

Додатковою угодою №1 до вказаного договору від 24 травня 2023 року, сторони договору погодили, що розмір гонорару обраховується погодинно (погодинна оплата) у розмірі 750 грн за одну годину наданих юридичних послуг. Гонорар сплачується двома частинами: перша частина гонорару сплачується авансом у розмірі 4500 грн; друга частина сплачується за фактично відпрацьований час із розрахунку 750 грн за годину роботи. Також сторони досягли згоди, що при позитивному вирішенні справи для клієнта з підстав, зазначених у п. 1.1. цієї додаткової угоди, також і гонорар успіху у сумі 2500 грн 00 коп. (а.с. 60).

Тобто, за умовами укладеного між товариством та адвокатом договору, розмір гонорару обраховується погодинно і залежить від фактично відпрацьовано часу адвокатом.

Проте, до суду першої інстанції, товариством та його представником не було надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акту приймання передавання виконаних робіт, тощо на підтвердження обсягу наданих адвокатом Давидовим А.Г. послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Сплата товариством адвокату гонорару авансом у розмірі 4500 грн, не є підставою для стягнення цих коштів з позивача, оскільки не доведено відповідність заявленого до стягнення розміру гонорару часу витраченому адвокатом на надання професійної правничої допомоги стороні в межах даного судового провадження.

Колегія суддів не вбачає також підстав для розподілу між сторонами гонорару успіху, що становить 2500 грн 00 коп.

Так, Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з позивача, погоджений сторонами договору про надання правової допомоги від 24 травня 2023 року гонорар успіху.

Таким чином, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, ухвалу суду належить змінити в частині мотивів відмови у задоволенні зави ТОВ «СПОЖ» про розподіл судових витрат, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» задовольнити частково.

Ухвалу Зарічного районногосудум.Суми від 19жовтня 2023року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» про розподіл судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов