Рішення

від 13.03.2024 по справі 916/4583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4583/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/4583/23

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (корпус 1); РНОКПП НОМЕР_1 )

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 (65101, м. Одеса, пр. Небесної Сотні, буд. 3-а; код ЄДРПОУ 37008707)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники:

Від позивача: Герасимов О.І., паспорт

Від відповідача: Стадник П.О., довіреність

Встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р., яке оформлено у вигляді протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2023р. позовну заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023р. вх. № ГСОО 5147/23 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

31.10.2023р. до суду позивача було надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2023р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4583/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "04" грудня 2023 р. о 09:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 04.12.2023р. о 09:45. Роз`яснено відповідачу його обов`язок, встановлений ч. 2 ст. 90 ГПК України, щодо надання вичерпної відповіді окремо на кожне питання по суті, у зв`язку з поданням позивачем до суду клопотання щодо проведення письмового опитування учасника справи (відповідно до ст. 90 ГПК України) від 20.10.2023р. вх.№37431/23.

20.10.2023р. до суду позивачем було надано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2023р. клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 20.10.2023р. вх. № ГСОО 37429/23 по справі №916/4583/23 задоволено.

21.11.2023р. до суду відповідачем було залучено до матеріалів справи витребувані судом документи.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р.

У зв`язку із відновленням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду з 08.12.2023р. згідно наказу голови господарського суду Одеської області від 07.12.2023р., суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/4583/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2023р. підготовче засідання у справі призначити на "20" грудня 2023 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання призначене на 20.12.2023р. о 12:00.

11.12.2023р. до суду відповідачем було надано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

11.12.2023р. до суду відповідачем надано відзив.

14.12.2023р. до суду позивачем було надано відповідь на відзив.

20.12.2023р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.01.2024р. о 12:40.

10.01.2024р. відповідачем надано заперечення.

25.01.2024р. до суду позивачем надано відповідь на заперечення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/4583/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "21" лютого 2024 р. о 10:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.02.2024р. о 10:30.

21.02.2024р. до суду позивачем надано заяву.

21.02.2024р. судом було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 13.03.2024р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти позову.

У судовому засіданні 13.03.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 21.03.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача за час розгляду справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 14.04.2023р. відбулись загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5, на яких, згідно протоколу від 14.04.2023р. №2023/0414 були прийняті, зокрема, рішення щодо:

1.Обрання голови та секретаря Загальних зборів.

2.Вибори правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5.

3.Вибори ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5.

4.Про підтвердження легітимності рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 18.10.2019р., протокол №13, яке визнано недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2022р. по справі №947/2411/20.

5.Затвердження переліку та розміру внесків на управління багатоквартирним будинком Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 з 01.04.2023р.

6.Затвердження кошторису Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 з 01.04.2023р.

Позивач вважає, що протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14 квітня 2023р. є недійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо порядку проведення зборів та прийняттям рішення, що не належить до компетенції ОСББ,

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, ст. 385 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського кодексу України, також посилався на Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За посиланням позивача, 14.04.2023р. відбулись загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 скликані ініціативною групою у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно інформації з протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р. на загальних зборах були присутні 47 співвласників.

Позивач зазначав суду, що під час проведення загальних зборів жодне питання відповідно до порядку денного зборів не було винесено на обговорення та на голосування, також позивач вказував, що на заперечення присутніх співвласників щодо відсутності голосування по питанням зборів реагування з боку голови правління та членів ініціативної групи не було.

Надалі, як вказує позивач, відповідач закрив загальні збори співвласників, повідомивши, що будуть проведені письмові опитування.

За посиланням позивача, під час проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 14.04.2023р. було порушено приписи Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині порядку проведення зборів та прийняттям рішення.

За твердженням позивача, його та інших співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 було позбавлено участі у загальних зборах співвласників 14.04.2023р. з питань, визначених порядком денним, його не було допущено до обговорення та голосування щодо прийняття рішень загальними зборами як під час проведення загальних зборів 14.04.2023р. так і під час проведення письмового опитування.

Як вказував позивач, станом на 30 квітня 2023р. результати загальних зборів відповідачем оприлюднені не були.

24.05.2023р. група співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 звернулась до відповідача з вимогою надання інформації щодо загальних зборів, що відбулись 14.04.2023р. та надання документів для ознайомлення, однак, як вказує позивач, відповідачем було відмовлено у наданні запитуваних документів та надано для ознайомлення тільки копію протоколу загальних зборів від 14.04.2023р. без додатків до копії протоколу.

Як вказує позивач, 27.05.2023р. в телефонному додатку з`явилось повідомлення відповідача, що підрахунок голосів завершено.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено суду, що відповідачем було порушено законодавчо встановлені терміни проведення письмового опитування співвласників, що не проголосували на загальних зборах, порушені терміни оприлюднення інформації та не надано відповідну документацію.

Позивач, як учасник та свідок загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 14.04.2023р. заперечує щодо проведення голосування та обговорення співвласниками питань порядку денного загальних зборів та повідомляє про невідповідність змісту протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 фактичним обставинам проведення зборів.

14.04.2023р. під час проведення загальних зборів голосування з питань порядку денного не проводилось, так як наслідок, не було підраховано кількість голосуючих. Також, як зазначає позивач, під час проведення загальних зборів співвласників 14.04.2023р. не було обрано відповідну лічильну комісію, яка б забезпечувала фіксацію результатів голосування з питань, винесених на обговорення.

Позивач зазначав, що йому відомо, що не всі співвласники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5.

Позивач стверджував, що оголошення щодо проведення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 14.04.2023р. не було розміщено та не було доведено до інших мешканців та співвласників.

За посиланням позивача, недотримання відповідачем разом із членами ініціативної групи порядку повідомлення усіх співвласників про проведення загальних зборів, що є порушення вимог ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», свідчить про незаконність рішень.

За твердженням позивача, відповідачем в підтвердження легітимності голосування від імені співвласника ОСББ за довіреностями не надано жодної інформації щодо оформлення такої довіреності.

За твердженням позивача, в порушення абз. 4 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» листки опитування не містять даних про наявність права власності. Позивач вважає, що в листках-опитування подана недостовірна інформація стосовно розміру загальної площі житлового приміщення, а дані про наявність права власності на житлові чи нежитлові приміщення того чи іншого співвласника відсутні.

Позивач зазначає, що питання про підтвердження легітимності рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 18.10.2019р. протокол №13, яке було в судовому порядку визнано недійсним неправомірне, прийняте в порушення нормам законодавства України.

За ґрунтуванням позивача, підставою для пред`явлення позову є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що ним було здійснено повідомлення про проведення загальних зборів з дотриманням усіх норм законодавства, а саме, частині співвласників повідомлення про проведення зборів співвласників було вручено під розписку, іншій частині не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів було направлено шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Відповідачем було зазначено суду, що до протоколу загальних зборів ОСББ та додатків до нього не вносилась інформація щодо жодних площ квартир та нежитлових приміщень, оскільки така інформація не впливає на результати прийняття рішень, відповідно до положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5.

Також відповідач стверджує, що загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 були проведені та рішення таких зборів від 14.04.2023р. було оформлено з додержанням ст. 203, ст. 215 ЦК України та відсутні підстави у визнанні такого рішення недійсним.

На спростування доводів позивача, відповідач вказує, що у відповідності до протоколу загальних зборів №2023/0414 від 14.04.2019р. у зборах взяло участь 47 співвласників, результати їх голосування містяться в такому протоколі та додатках до нього.

За поясненнями відповідача, законодавство не містить порядку оприлюднення результатів загальних зборів ОСББ та відповідачем було здійснено оприлюднення результатів загальних зборів шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку та на сайті.

Виходячи з кількості членів ОСББ на день проведення загальних зборів та протоколу вбачається, що рішення на таких зборах прийняті більшістю від 2/3 загальної кількості голосів членів об`єднання.

Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено суду, що питання віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів ОСББ не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам управління ОСББ.

За твердженнями позивача, прийняте на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р. рішення про підтвердження легітимності рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 18.10.2019р. протокол №13, яке визнано недійсним, неправомірне, та поза межами виключної компетенції вищого органу управління.

Позивач наголошував, що під час проведення загальних зборів протокол загальних зборів не вівся, не було обрано лічильну комісію, голосування та обговорення по всім питання порядку денного не проводилось, підрахунок голосів не проводився.

Також надавались заперечення позивача стосовно оприлюднення відповідачем результатів відповідного голосування.

Відповідно до заперечень, відповідачем було зазначено суду, що наявність виключної компетенції з розгляду певних питань означає, що такі питання не можуть розглядатись більш нижчими органами управління ОСББ, в свою чергу загальні збори, як вищий орган управління об`єднання має повноваження з розгляду будь-яких питань, що стосуються питань діяльності такого ОСББ.

Повторно було зазначено щодо оприлюднення результатів загальних зборів ОСББ.

Надаючи відповідь на заперечення, позивачем було зазначено, що відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували його позицію по справі, а надані докази та інформація носять недостовірний характер, що вказує на недоведеність тверджень відповідача, що загальні збори проведені з дотриманням норм законодавства.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним у позові, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як з`ясовано судом, 14 квітня 2023р. відбулись загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5, що оформлені Протоколом №2023/0414 від 14.04.2024р.

На зазначених загальних зборах були прийняті наступні рішення: По першому питанню вирішено обрати головою зборів ОСББ Данілішина В.О. та секретаря зборів ОСББ ОСОБА_5 . По другому питанню обрати Правління ОСББ у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . По третьому питанню обрати ревізора ОСББ Павлову О.І. По четвертому питанню підтвердити легітимність рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 18.11.2019р., протокол №13. По п`ятому питанню затвердити перелік та розмір внесків на управління багатоквартирним будинком Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 з 01.04.2023р. По шостому питанню затвердити кошторис Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 з 01.04.2023р.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

В силу частин другої, третьої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

За умовами частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

Частинами четвертою, п`ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Таким чином, положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, у той час як приписами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.

Саме такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19 та від 11.08.2021 у справі №920/1245/20.

При цьому суд враховує, що норма закону імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Вищенаведені приписи законодавства також вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Суд зауважує на тому, що права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на цих зборах.

Процедура повідомлення усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об`єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.

Гарантоване законом право особи на участь в управлінні об`єднанням, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є одним з фундаментальних прав співвласника, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.

Судом враховано, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

У випадку заперечення учасником юридичної особи факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав, неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У зв`язку з цим добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема, в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відкидає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

На думку суду, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 не було вжито необхідних заходів для забезпечення реального персонального повідомлення співвласників про проведення вищенаведених загальних зборів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що спірне рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на участь в управлінні даним об`єднанням, зокрема, шляхом вирішення питань, від яких фактично залежить подальший порядок здійснення даною юридичною особою своєї діяльності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення даним оскаржуваним рішенням його прав.

В силу частин дванадцятої, тринадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Відповідно до частин п`ятнадцятої, шістнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Між тим, дослідивши листки письмового опитування, судом вбачається, що деякі з них взагалі містять порушення щодо їх складання та оформлення.

Згідно з приписами частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

За умовами частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина чотирнадцята статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

З огляду на вказані норми законодавства, а також враховуючи те, що положення статуту не може протирічити нормам закону (у разі якщо положення статуту суперечать нормам закону суд не бере відповідні положення статуту до уваги, а керується виключно нормами закону), суд зауважує на тому, що для прийняття певних рішень з питань порядку денного загальних зборів необхідно голосування за них власників квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Також суд зазначає, що вважає незаконним та безпідставним винесення до порядку денного зборів такого питання як "підтвердження легітимності рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 18.11.2023р., протокол №13.".

Як встановлено судом, 27.08.2020р. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 звернулись до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5, в якому просили: визнати загальні збори ОСББ ЧОРНОМОР-5 від 18.10.2019 такими, що не відбулись; визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів членів ОСББ ЧОРНОМОР-5 по проспекту Небесної Сотні, буд. 3-А у м. Одесі, оформлені протоколом №13 від 18.10.2019, щодо: - включення у ВЕР оплати юридичних послуг; - зміни фактичних витрат на електроенергію місць загального користування; - встановлення розмірів платежів ВЕР для кожної секції, а саме: 1, 2 секції - 5,88 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири; 3, 4 секції - 6,16 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири; 5, 6 секції - 6,58 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири; 7, 8, 9 секції - 6,15 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири; - нежитлові приміщення - 3,11 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

Підставами звернення до суду з даним позовом позивачі визначили порушення відповідачем вимог Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку при проведенні оспорюваних загальних зборів.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 08.06.2021 у справі №947/24211/20 позов ОСОБА_13 та ОСОБА_14 задоволено; визнано загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 від 18.10.2019 такими, що не відбулись; визнано недійсними та скасовано рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 по АДРЕСА_2 , оформлені протоколом №13 від 18.10.2019; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 на користь ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по 1680 грн. на користь кожної.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.02.2022 у справі №947/24211/20 (провадження №22-з/813/94/22) апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 задоволено частково; рішення Київського районного суду міста Одеси від 08.06.2021 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 про визнання загальних зборів такими, що не відбулись та скасування рішень - закрито, у зв`язку з тим, що справа №947/24211/20 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.04.2022 справу №947/24211/20 за позовом ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5 про визнання загальних зборів такими, що не відбулись та скасування рішень, передано до Господарського суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2022 справу №947/24211/20 розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №947/24211/20; розгляд справи №947/24211/20 вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2022р. по справі №947/24211/20, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. залишено без змін, визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5, оформлене протоколом №13 від 18.10.2019.

Отже, у судовому порядку, надано оцінку рішенню загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧОРНОМОР-5, що оформлене протоколом №13 від 18.10.2019р, яке в свою чергу, визнано судом недійсним.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Результатом процесу мотивування судового рішення є формування обґрунтованих висновків у справі та прийняття одного з встановлених процесуальним законом рішень (повне або часткове задоволення позову, відмова у задоволенні позову).

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р., оформлене у вигляді протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 від 14.04.2023р.

3.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-5 (65101, м. Одеса, пр. Небесної Сотні, буд. 3-а; код ЄДРПОУ 37008707) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (корпус 1); РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Повний текст рішення складено 21 березня 2024р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко